ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 22 червня
Образ твору Ненависть в огненних шатах,
потвора ця – пеклом породжена.
Від крові – червона дата,
у війн також є день народження.

…На фронт! – все гудуть ешелони.
Мовчать безіменні могили…

Вона визрівала ще в «лоні»,
а двоє – вже нею снили.
А їм вже була жадана
(зіткнути лобами народи!) –
двом ідолам,
двом тиранам
звірячої, звісно, породи;
перевертням двом доморощеним,
що долі метали, мов «кості».
Не буде в цій грі переможених…
Не буде в цій грі переможців…
Криваві прислужники смерті,
клястимуть вас ваші ж нащадки!

…Скорботі в трикутнім конверті
нема ні кінця, ні початку.
І борються: славне й безславне.
І молиться мати за сина…

Ще прийде дев’яте травня!
У війн також є день кончини.

2008




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-07 17:21:57
Переглядів сторінки твору 7247
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-07 17:56:48 ]
Моторошно від вірша... Справді, ніколи й на думку не спадало про день народження війни та її день кінчини. Завжди початок і кінець, а Ви, Любочко, так тонко це підмітили. Воістину Пані Філософ. Вірш правильний, заставляє думати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-05-07 18:11:09 ]
Про тих "двох", а не одного "ідола", як про це дехто думає ще й досьогодні, шановна пані Любо, я, на жаль, дізнався через багацько років, а от "скорботні трикутники" довелося бачити й чути дитиною, як зі сльозами читано їх. І в моїй родині теж. Не приведи Господь, щоб це повторилося...
Спасибі Вам і за цей, і за інші вірші про війну.
З повагою
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-07 20:22:18 ]
Так, на цій землі є і старт, і фініш. Тільки є різниця хто в який бік біжить.
Мир вам, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-05-07 20:45:07 ]
Поезія, як і мистецтво взагалі, має собі право й змогу стирати межі часу, оживляти все те, що покрито пилом давнини, робити відчутним для всіх перегук подій і образів, які справді колись існували.
У невеликих віршах, усе це буває, часом, переконливіше, ніж у великих за обсягом суто історичних роботах.
Вам, Любо, це добре вдається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-05-07 21:15:45 ]
Коли виникає щаслива нагода ознайомитись з цікавим твором на актуальну тематику щорічного сьогодення, то до таких дрібниць як рими "народжена - народження", "роди - породи" не варто придивлятись.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-07 21:53:06 ]
Дякую, Патаро, за щире слово і за "пані Філософ". Мене ще так ніхто не називав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-07 21:58:12 ]
Вам спасибі, пане Іване. Вам довелося бачити на власні очі те, що я лише намагаюся описати, те, що якимось дивом бачить лише моє серце (вірніше, теж намагається побачити). Тому Ваша думка особливо цінна для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-07 21:58:43 ]
Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-07 22:03:54 ]
Кажуть, що до прози поет має дорости. А я сумніваюсь взагалі, що колись доросту до неї. Тим паче, що і в поезії - ще є куди рости. Останнім часом ловлю себе на думці, що пізнала на сьогоднішній день лише ази. Дякую за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-07 22:15:49 ]
Дякую, Гаррі, за критичні зауваги і за тонку іронію. Ряд рим, наведений Вами, можна продовжити... І, можливо, це й не дрібниці. В поезії я - адепт змісту... та, як я сказала вище, у відповіді Віктору, рости завжди є куди. було б бажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-07 22:28:29 ]
Таки, З Днем Перемоги!)))

А про все інше...

Бреду дорогами війни,-
ані живий, ні мертвий.
Нащадок пам*яті батьків,
шукаю смерти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-05-07 22:47:57 ]
Сильний вірш! Спасибі Вам, Любо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 01:16:12 ]
У фільмі "Дух часу" повідомляється про те, що не Гітлер і Сталін замислювали цю війну, а чотири американських міліардери, які збиралися на таємну нараду на острові у Тихому океані і вирішували, що двоє з них фінансуватись один військовий табір, а інших двоє - протилежний. І зароблятимуть на цьому гарні гроші. Оце цинізм світового масштабу!!! Тож Гітлер і Сталін - лише маріонетки у їхніх руках!!! Не кажучи вже про наших предків - простих смертних, які гинули за чийсь капітал, який вирішував проблему власного збагачення!
Дякую, Любове, сильний вірш, справді, глибинно філософський!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-08 11:15:48 ]
Браво, пані Любове! Сформульовано настільки мудро, що лишається тільки погодитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 13:06:38 ]
Важлива тема. Нелегко про неї писати. Утім, День кончини другої світової війни, шановна Любо, зовсім не 9-го травня. У Карлхості 8-го травня (передмістя Берліну) представниками німецького командування підписано Акт про безумовну капітуляцію німецьких збройних сил. 5 червня - Воєначальники союзних держав підписали в Берліні Декларацію про поразку Німеччини й прийняття верховної влади в ній урядами СРСР, США, Великої Британії та Франції...

І початок війни не 22 червня, а значно раніше...

Напевно, варто зважати на такі важливі "подробиці".

А, взагалі, і справді, говорити тільки про Гітлера і Сталіна дуже дивно, коли вже є рішення всесвітніх організацій щодо злочинних режимів тогочасних СРСР і Германії в цілому. Тож на порядку денному нині розслідування щодо підтримки і фінансування цих режимів...
Що вже негласно і відбувається..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:15:25 ]
Про "день кончини" - все простіше, жодної політики. Доведеться процитувати:

Подписание акта о безоговорочной капитуляции по договорённости с союзниками было назначено на вечер восьмого мая, раньше мы тоже не были готовы, как пишет в своих воспоминаниях Г.К. Жуков, лишь утром этого дня прилетел из Москвы Вышинский, "привёз всю нужную документацию и сообщил состав представителей от Верховного командования союзных войск". "Как мы условились, — рассказывает Жуков о том, что было дальше, — в 23 часа 45 минут Теддер, Спаатс и Латр де Тассиньи, представители от союзного командования, А.Я. Вышинский, К.Ф. Телегин, В.Д. Соколовский и другие собрались у меня в кабинете, находившемся рядом с залом, где должно было состояться подписание немцами акта безоговорочной капитуляции. Ровно в 24 часа мы вошли в зал… В 0 часов 43 минуты 9 мая 1945 года подписание акта о безоговорочной капитуляции Германии было закончено".

Жуков указывает здесь московское время, но в Берлине было центральноевропейское время, и по этому времени акт о безоговорочной капитуляции был подписан восьмого мая в 22 часа 43 минуты. Похоже, что из-за подготовительной горячки никто не обратил внимание на двухчасовую разницу между центральноевропейским и московским временем, которая обернулась разрывом в сутки. Наши союзники, само собой разумеется, жили не по московскому, а по центральноевропейскому времени, и естественно, что днём Победы для них стало восьмое мая.

Наговорено и написано об этом Бог знает что, а всё в данном случае было очень просто — без зловещих тайных политических интриг, ларчик просто открывается…

http://lit.1september.ru/article.php?ID=200102305

І ще раз - давайте відділяти мух від котлет. Злочинні режими Сталіна і Гітлера - це одне, а перемога над фашизмом - спільним ворогом людства - зовсім інше. І ця перемога заслуговує пам"яті і шани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 18:22:44 ]

Любо, суто як на мене, важко говорити про Перемогу в сенсі перемоги "добра". Та й світ вже визнав, що режими "націонал-соціалістів" і "комуністів" - в Германії і СРСР - злочинні, так?
І всі причетні цивілізовані країни, окрім тоталітарних груп у деяких кабінетах, я так розумію, вшановують, в першу чергу, пам'ять полеглих і закатованих.
Напевно всі ми розуміємо, що та війна, її розпалювання, що було здійснене спільними зусиллями чи не всіх світових лідерів, є злочином, що колись має дорозслідуватися до кінця, а до того часу про жодну велику перемогу чогось над чимсь не може йти мови. Основні проблеми і конфлікти так і не були вирішені, "добро" аж ніяк не восторжествувало. Можливо рівень людства лише зараз наближається до того, на якому можна здобути перемогу над злом "війни".
А це значить - тоталітаризми і деспотія кремля, пекіна, менших їхніх братів по-розуму повинні відійти в минуле...
Тож про перемогу ні над чим аж таким наразі ніби говорити не доводиться. Як можна вибрати кращого в пакті "Рібентроп-Молотов" чи в інших таємних пактах?..

Тобто це якісь "їхні перемоги", а наші кров і страждання, їхня бісівщина, яку потрібно проклинати і викорінювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 18:38:24 ]
Я сподіваюсь, Володю, що ти - саме ти - зрозумієш мене правильно. У мене немає жодної причини любити комуністичний режим - особисто у моєї родини, як і у мільйонів інших - до нього свої рахунки. Але я знаю абсолютно точно - якби переміг фашизм, мене б не було, і дітей моїх би не було теж. І тому перемога над ним - для мене свято. Це перше.

Друге. Все ж таки, як не намагались комуністи вжити у мозок гасло про "Народ і партія єдині", це ж не так. І тому, коли народ (а не партія чи режим) захистив свій власний дім, свою Вітчизну - для мене це свято. Воно дуже болюче і гірке. Але це перемога не ідей, а людей. Інша справа, хто і як цим потім скористалися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 21:09:10 ]
Участь Вишинського - це досить серйозна обставина. Тільки хай ніхто не поспішає відповідати на мій коментар. Саме прізвище - це вже відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 21:26:46 ]
Та годі вже, Гаррі. Не треба робити вигляд, що Ви про це вперше почули - не повірю :) Відомо, що за сволота був Андрій Януар’євич, але для процедури 8/9 травня це не мало жодного значення, він діяв згідно протоколу і згідно зі своєю посадою першого заст. наркома Закордонних справ СРСР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 21:36:05 ]
Так :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:12:41 ]
Я для себе називаю, Любо, це зненацька нав'язаною нам смертною боротьбою кожного за виживання своє і своїх ближніх. Ми вижили, десятки і десятки мільйонів - не вижили. Це наша перемога? Це їхня поразка?
А якщо ми зі своєю "перемогою" і байдужістю до зла горітимемо в пеклі, а ті, що загинули - нині в раю, то в чому і чия "перемога"?
Праведна смерть тут навряд чи є злом, злом, схоже, є інше...
Боюся, що все значно глибше, але вже настав час бісам у високих кабінетах державних лідерів сказати - відійди сатано!..
Абсолютна більшість солдат тієї війни чудово розуміла - що сатана ними скористався, і тільки радів учиненому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 19:28:43 ]
Добре, хай нав"язана нам боротьба за виживання. Але ми (і ті, хто вижив, і ті, хто ні) в цій боротьбі перемогли. Те, що потім зробили з цим у кабінетах і за лаштунками, те, у що перетворилося "виживання" переможців - то інша сторінка, за яку історія і час ще винесуть свій вирок. Як і за ті багатотисячні, якщо не мільйонні, зайві жертви.
Щодо абсолютної більшості солдат, боюсь, у них просто не було вибору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:49:29 ]
Не думаю, Любо, що у війні бувають правдиві переможці, особливо у ТАКИХ диких війнах. :(
Якщо визнавати, що існують ТАКІ ПЕРЕМОГИ, то потрібно визнавати "доброчинність" ТАКИХ ТОТАЛІТАРНИХ ВЛАД, "доброчинність" диявола, чиї роги за ними видніються?
Єдиний порятунок - як на мене, випрозорювати сучасне, розуміючи, що війна - це завжди від диявола, і чиясь перемога в ній - це завжди перемога диявола.
Перед людством стоїть надзавдання - перестати жити по вуха у брехні, але це проблема цивілізації, - кожен із нас, як на мене, може теж сказати: "відійди Сатано". І спробувати врятувати свою душу. Жодна державна "перемога" до такого немає жодного стосунку.
Тому фронтовики, зціпивши зуби, мовчали про ту війну, далеко не останню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-09 20:52:59 ]
Щодо дат, використаних у вірші...
Справа в тому, що 22 червня 1941 р. і 9 травня 1945 р. сприймаю як символи початку і кінця цієї війни, принаймні, на території колишнього Союзу (І України зокрема). І саме як символічні - вони згадані у вірші. Бо таки "22 червня, рівно в четвертій год., Київ бомбили, нам оголосили, що почалася війна..." А 9 травня - і досі червона дата в календарі.

Втім, я не виправдовуюсь. тема, справді, складна і суперечлива.

Дякую всім за небайдужість! Особливо - РМ.

Миру нам всім і любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 21:03:05 ]
Властиво не території зах.України ця війна продовжувалась до початку 50х,
коли останні загони супротиву перейшли за Карпати...
То просто нам вдовблювали що інше - ось тоді нас остаточно перемогли!
Але розумію і поважаю твоє бачення, Лю`
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 20:59:21 ]
А Вы, ччё, ненормальные??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 21:03:57 ]
Вітрунь, це про що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-10 01:15:08 ]
Ветер, не надо. Бесполезно.
Это две правды, которым лучше не сталкиваться, а научиться терпимости ради будущего. Но этого Дня Победы я нынешней власти не прощу.