ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Гольдін (1968) / Вірші

 А літак відлітав на Бориспіль
А літак відлітав на Бориспіль,
На Бориспіль літак відлітав.
Моє серце було, наче приспів.
Я мовчав, я тихенько зітхав.

Він вертався до рідного дому.
Він зникав між високих зірок.
І дивився услід я – сірома,
І так сумно було від думок.

В Україні шепочуть калини
Під легеньким нічним вітерцем.
Моя пісня завжди журавлина
І завжди мені вітер в лице.

А літак відлітав на Бориспіль,
На Бориспіль літак відлітав.
Моє серце було, наче приспів.
Я мовчав, я тихенько зітхав.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-05-25 22:23:02
Переглядів сторінки твору 11089
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.737 / 5.5  (4.812 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Український шансон
Автор востаннє на сайті 2022.01.01 21:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 22:36:34 ]
Щемно та сумно. А ще - файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 09:38:18 ]
Гаврила ждал в засаде зайца,
Гаврила зайца подстрелил.
Служил Гаврила почтальоном,
Гаврила письма разносил.
(с)
Мощный поэтический прием, о Сергий.
Рефрены тоже использованы на пользу донесения эмоций автора до глубин читательских сердец.
Я слышал, что на днях вроде бы то ли день Украины (или Древней Руси), то ли день Киева - матери городов Русских. Может быть, имеет смысл как-то перенацелить тематику и образный ряд?
Борисполь - это, как я понимаю, захудалый аэропорт союзного значения, а Украина - это держава. Как-то не вяжутся Ваши параллели.
А рифмы хорошие. "Вітерцем - лице", "відлітав - зітхав". "Зірок - думок" - просто улетнейшая вещь.
Сейчас кто-нибудь обязательно мне возразит - что, мол, рифмы - это пустяк, а главное - смысл и красота. Судя по Каче, Симферополю, Севастополю и Харькову (я уже видел эти места), Украина - это сущий рай на Земле. Пыльный, правда, и неухоженный.
"Моя пісня завжди журавлина" - очень сильная строка.
Получается так, что рифмі вроде бы не нужны вообще - настолько они бесконечно второстепенны.
Я, конечно же, не критиковал.
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 09:52:02 ]
Гарно підловив, Алексію. :) Безсмертна Гавриліада. :) А я ще одне цікаве місце знайшов: "Ізавжди мені вітер в лице" :)
Застовблю, напевно, місце собі тут на пародію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 10:00:41 ]
Ой, не знаю, стоит ли. Все-таки поэт именитый. Ранг высокий. Получается, что чужая слава используется в своих интересах. Вот такая может быть мысль у человека, мыслящего стереотипами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 10:10:43 ]
А ось і вона:

http://maysterni.com/publication.php?id=62476

Сподіваюсь, автор сприйме з гумором. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 10:14:17 ]
Серйозно? А що ж ти мені так пізно сказав, Алексію? :) Я вже пародію опублікував. :) Що ж тепер робити? :) Може, видалити, поки не пізно? :) А то как бы чего не вышло! :)))

Ну от, підбивали мене то на Андруховича, то на Забужко, то на Жадана написати - а я не піддавався. А тут так попався - як "кур во щи" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 12:54:29 ]
Ой, ні, правильно - "кур в ощип" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 12:58:59 ]
А, ні, ти то мене вчасно попередив, просто я пародію пішов писати і запізно побачив. :)

Цікаво, від застовблення місця на пародію і до її публікації пройшло лише 17 хв. Хто швидще? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 19:38:21 ]
З гумором сприйме, з гумором. Як ще пародії сприймати?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-15 11:27:28 ]
Дякую, Сергію!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 17:02:48 ]
Ой, не скажи, Алексію! :) Ще й яка різниця - як!

Я, до речі, потрапляв у такі ситуації, адже не на один мій вірш теж писали пародії.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 19:31:30 ]
В порівнянні з Віднем, Прагою чи там Дубровником, російськими містечками Грязі, Домодєдово - таки "неухоженний". Якщо для порівняння брати Якутію, чи шлях з Мурома до Володимира, то таки просто рай. А щодо рим... Відкрив навмання збірку пісень про кохання: літає - шукає - прогортає; красний - ясний. Я би третину своїх віршів віддав, щоби написати: "Ой глибокий колодязю, золотії ключи,
Золотії ключи і золотії ключи".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:41:26 ]
Щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 09:56:32 ]
Пробивает на слезу. Да...
Может быть, в церковь нужно сходить?
Попустит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 10:14:59 ]
Ну, Алексію! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 19:35:21 ]
Дійсно, в церкву треба сходити. Коли щемно - не "попустить", а так "попустить".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 13:17:12 ]
Дуже милий, щемний ностальгійний вірш. Я б не пародіював його. Тут все на місці. Хіба що настрій дуже сумний. Але ж це зрозуміло - на чужині ЛГ перебуває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 13:24:58 ]
Та це мене Алексій на пародію підбив своїм коментарем про Гавриліаду. :) А мені тільки нагоду дай. :)

Щодо чужини - то Липецьк і не так далеко від України. В мене там навіть поблизу родичі є (в Єльці). :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 13:33:57 ]
Нічого, Ви, сподіваюсь, підняли настрій автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 13:38:39 ]
Я глянув на вірші Сергія - у нього теж є і тонкий гумор, і сарказм, і жарт. Отже, з почуттям гумору все нормально. :) Щоправда, не знаю, як до пародії на свій вірш віднесеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 16:05:01 ]
Какая разница - как?
Вам интересно, народу - тоже. Почитали, похихикали - да и разошлись в предвкушении новых поступлений.
Аргументация и мотивация таковы:
Жанр пародии существует? Существует. В чем проблема? Ни в чем. Если, конечно, сам не попадал в подобные ситуации, или тебя совершенно не интересует суть и форма отзыва, а интересует само его наличие. Ибо это своеобразная реклама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 17:03:14 ]
Ой, не скажи, Алексію! :) Ще й яка різниця - як!

Я, до речі, потрапляв у такі ситуації, адже не на один мій вірш теж писали пародії.