ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Гольдін Сергій

 Літак на Бориспіль (поетична пародія)

А літак відлітав на Бориспіль,
На Бориспіль літак відлітав.
...
Я мовчав, я тихенько зітхав.
...
І дивився услід я – сірома,
...
І завжди мені вітер в лице.

Сергій Гольдін

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Сергій Гольдін А літак відлітав на Бориспіль


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-26 10:09:19
Переглядів сторінки твору 7807
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:59:33 ]
Гут, Валерію!

Проводжалися - випили літру,
Цілий рій в голові - "жу-жу-жу!"
Я уже не ходжу проти вітру -
Я до вітру тепер ходжу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:15:20 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 13:58:11 ]
;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 12:40:04 ]
Зер гут, Іване! :)

Класне продовження. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 15:53:44 ]
Доброго дня, Іване!
:-)))))))
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 15:54:44 ]
Доброго дня, Іване!
:-)))))))
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:35:02 ]
Гарно Іван оправив, вибачте, поправив щодо ходіння до вітру. Вище носа, це хороший заклик для автора, хоч і сам його вірш теж гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 12:40:44 ]
Ярославе, а Ви котрого з авторів маєте на увазі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 13:32:43 ]
Ясно, що не Вас, а Сергія Гольдіна.))) А сам напрямок пародії - оптимістичний - в принципі схвалюю. Хоч я і не пародіював би такий вірш. Але це - моє суб"єктивне сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 13:40:03 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 12:42:37 ]
Посміялася від душі - дякую! такий гарний образ ворога вийшов - дай Боже, щоб лиш такі й були))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 12:53:01 ]
:) Дякую, Олю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 16:35:19 ]
А почему не Бристоль? Было бы не так прозрачно - и словно не об авторе, терпящем такое рассмотрение и популяризацию его творчества, а о ком-то другом.
Рифмы, стоит отметить, хорошие. Это я уже пародии. Борисполь - значит, Борисполь.
Рифмы хорошие - как раз такого же высокого полета фантазии и высочайшей избирательности в результате тщательно проведенной авторской селекции как методе отбора.
Плевки могут понравиться кому-нибудь другому. И анекдот о поручике Ржевском припомнился - не столько о сильном дожде как ветре :)
Далековаты от полонеза Огинского оба произведения.
Я не прочувствовал никакой тоски по родине или местам отбытия наказания, "шабашек", гулянок.
А журавли напомнили о песне, которую раньше приходилась слышать еще тогда, когда Санкт-Петербург назывался Ленинградом. Она была о журавлях и пел ее, по-моему, Марк Бернес.
"А превратились в белых журавлей".
Не знаю, почему, а вся последующая журавлиная тематика меня не трогает. А дед мой слушал - и плакал. А я его тормошил, пытаясь развеселить - и он начинал улыбаться. Причем, как-то виновато. Мужик ведь все-таки, а плакса. Но он был не плаксой. А просто, видимо, вспоминал о чем-то очень больном и близком.
А пародии - это хи-хи и ха-ха.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 16:58:42 ]
Ну, Алексій! :) А я вже ледь не повірив, що тобі сподобались рими, а заодно і пародія. :)))

Ан нет, не тут-то было! :)

Так, я у пародії використав і авторські знахідки (а інакше що б то була за пародія?), а заодно і українські прислів'я, такі, як "Бідному ночі мало", "Бідному завжди вітер в очі", "Тихше води, нижче трави" і ще деякі. :)

До речі, полонез Огінського вмію грати на баяні. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 17:17:06 ]
И стихотворения нужно писать такие, чтобы они доводили читателя (а прежде всего - себя) до таких же глубоких переживаний, как и этот полонез. Или подобные полонезы, мазурки, краковяк и т.п.
А иначе - это не поэзия (это я заявляю и в адрес моего стихотворчества также), а баловство. И, в некотором роде, мания, тяга, гон сродни весеннему, но с другой целью.
Благодарствую. Удач тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 07:56:48 ]
Алексію, а чому б не довести читача до кольок в животі від сміху пародією (я й сам сміявся, коли писав цю пародію)? Хіба це не все одно, що довести до сліз чи співпереживань? Наприклад, тим же полонезом Огінського ("Прощання з Батьківщиною")? Хто з великих сказав, що (приблизно цитую) великий талант - викликати сльози у читачів, але ще більший - викликати сміх? Хіба ж радіти не краще, аніж тужити? Питання риторичне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:13:42 ]
Я не мастер по части вызывания смеха, но знаю, что смех смеху рознь. Немного смыслю и в юморе. Существует юмор тонкий, а существует и тупой. Примерно так же, как существуют сами по себе красивые бальные танцы и, например, некие топтания и переминания с ноги ногу, с каблука на носок и обратно. Существуют и дергания. И всем при этом смешно. И первым, и вторым - т.е., и тем, кто танцует, и тем, кто потешается. Если это - цель, то, пожалуйста, танцуйте пародии и дальше. Я же не против. Вольному - воля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:22:23 ]
Уточню:
- танцующим свои топтания может быть не смешно, а просто интересно и приятно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 09:37:56 ]
;))) Как одену портупею, все тупею и тупею. :))) Алексію, бачу, пора вже на твої коаентарі пародії писати, настільки вони мене тішать і веселять. :) До речі, у мене вже є такий досвід з коментарем Марини Єщенко. І, що ще цікавіше, хтось навіть взяв його собі у ЖЖ, щоправда, з дотриманням авторських прав (тобто вказавши один з моїх псевдонімів :) ). Отже, читачам подобається мій гумор, незалежно від того, наскільки він тонкий чи товстий. :)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:46:14 ]
"Всякому городу нрав и права;
Всяка имеет свой ум голова;
Всякому сердцу своя есть любовь,
Всякому горлу свой есть вкус каков,
А мне одна только в свете дума,
А мне одно только нейдет с ума."
(с) Г.С.Сковорода.