ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
2024.04.21
22:16
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Гололобов (1989) /
Публіцистика
Гілберт Кійт Честертон. Філософія для шкільної кімнати (переклад з англ. - Сергій Гололобов)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гілберт Кійт Честертон. Філософія для шкільної кімнати (переклад з англ. - Сергій Гололобов)
Те, що сучасні люди хочуть дати зрозуміти – як просто всі ці суперечки починаються з припущення; тобто, з того, в чому ви не маєте сумніву. Ви можете, звісно, якщо вам подобається, піддати сумніву припущення з самого початку вашої суперечки, але в цьому випадку ви починаєте іншу суперечку з іншим припущенням на її початку. Будь-яка суперечка починається з непогрішної догми, і ця непогрішна догма може бути заперечена лише відступом на позиції якоїсь іншої непогрішної догми; ви ніколи не зможете довести ваше перше твердження чи воно не буде вашим першим. Це все – абетка мислення. І це все – такий особливий абсолютний момент – що йому можна навчати в школі, як і будь-якій іншій абетці. Нема початку суперечки без формулювання ваших постулатів – цьому можна було вчити у філософії, як колись цьому вчили у Евкліда, в пересічній шкільній кімнаті з дошкою. І я думаю, ця основа викладається в деякому простому та загальному вигляді і для молоді, перш ніж та вийде на вулицю і говоритиме вже виключно згідно з логікою й філософією «Daily Mail»*.
Багато нашого хаосу в голові на тему релігії й сумнівів виникає через те, що наші сучасні скептики завжди починають запевняти нас, що вони не вірять. Але навіть про скептика ми, в першу чергу, хочемо знати те, у що він вірить. Перед тим, як сперечатися, ми повинні знати, про що саме ми не маємо потреби сперечатися. І ця плутанина безмежно збільшується через той факт, що всі скептики нашого часу є скептиками різного рівня концентрації скептицизму.
Тепер ви та я маємо, сподіваюся, цю перевагу над усіма цими розумними сучасними філософами – те, що ми раптово не збожеволіємо. Всі ми віримо в Собор Святого Павла**; більшість з нас вірить у Святого Павла. Але давайте чітко розуміти той факт, що ми віримо у ряд речей, котрі є частиною нашого існування, але не можуть бути доведені. Залишмо в спокої релігію на цей момент, щоб вирішити питання. Всі нормальні люди (я кажу) вірять твердо й незмінно в деяку кількість речей, які недоведені та які довести неможливо. Сформулюємо їх просто.
1. Будь-яка нормальна людина вважає, що світ навколо неї і люди в ньому є реальними, а не її власні ілюзії чи сон. Жодна людина не почне підпалювати Лондон в надії, що слуга її скоро розбудить і покличе снідати. Але те, що я на даний момент знаходжуся не вві сні, є недоведеним і неможливим для доведення. І все, що існує, крім мене, є недоведеним і неможливим для доведення.
2. Всі нормальні люди вірять, що цей світ не лише існує, але й діє. Кожна людина вважає, що на нас покладений певний обов’язок, щоб зацікавити себе в цьому видінні чи панорамі життя. Вона буде думати, що неправий той, хто каже: «Я не замовляв цей фарс, і мені це нецікаво. Я знаю, що внизу вбивають стару леді, але я йду спати». Але твердження, що будь-який подібний обов’язок поліпшує речі, яких ми не робили, – річ недоведена і неможлива для доведення.
3. Всі нормальні люди вірять, що є така річ, як «я», чи еґо, яке є безперервним. Це не дюйм мого мозку є приводом до того, що сталося десять років тому. Але якщо я врятував у бою людину десять років тому – я пишаюся цим; а якщо я втік – мені соромно. Але те, що це – верховне «я» – є недоведеним і неможливим для доведення. Але це навіть більше, ніж недоведене і неможливе для доведення; це, безсумнівно, заперечується багатьма метафізиками.
4. Врешті-решт, більшість нормальних людей вірить, і всі нормальні люди на практиці припускають, що у них є право вибору та відповідальність за свої дії.
Звісно, можна було б встановити деяку очевидність, нудне твердження, подібне до тих, що наведені вище, щоб вказати людям на їх місце. І якщо молодь майбутнього не треба (нині) навчати якійсь релігії, це могло хоча б навчити, ясно й твердо, трьом чи чотирьом здоровим думкам і упевненості людської вільної думки.
«Daily News», 22 червня 1907
Багато нашого хаосу в голові на тему релігії й сумнівів виникає через те, що наші сучасні скептики завжди починають запевняти нас, що вони не вірять. Але навіть про скептика ми, в першу чергу, хочемо знати те, у що він вірить. Перед тим, як сперечатися, ми повинні знати, про що саме ми не маємо потреби сперечатися. І ця плутанина безмежно збільшується через той факт, що всі скептики нашого часу є скептиками різного рівня концентрації скептицизму.
Тепер ви та я маємо, сподіваюся, цю перевагу над усіма цими розумними сучасними філософами – те, що ми раптово не збожеволіємо. Всі ми віримо в Собор Святого Павла**; більшість з нас вірить у Святого Павла. Але давайте чітко розуміти той факт, що ми віримо у ряд речей, котрі є частиною нашого існування, але не можуть бути доведені. Залишмо в спокої релігію на цей момент, щоб вирішити питання. Всі нормальні люди (я кажу) вірять твердо й незмінно в деяку кількість речей, які недоведені та які довести неможливо. Сформулюємо їх просто.
1. Будь-яка нормальна людина вважає, що світ навколо неї і люди в ньому є реальними, а не її власні ілюзії чи сон. Жодна людина не почне підпалювати Лондон в надії, що слуга її скоро розбудить і покличе снідати. Але те, що я на даний момент знаходжуся не вві сні, є недоведеним і неможливим для доведення. І все, що існує, крім мене, є недоведеним і неможливим для доведення.
2. Всі нормальні люди вірять, що цей світ не лише існує, але й діє. Кожна людина вважає, що на нас покладений певний обов’язок, щоб зацікавити себе в цьому видінні чи панорамі життя. Вона буде думати, що неправий той, хто каже: «Я не замовляв цей фарс, і мені це нецікаво. Я знаю, що внизу вбивають стару леді, але я йду спати». Але твердження, що будь-який подібний обов’язок поліпшує речі, яких ми не робили, – річ недоведена і неможлива для доведення.
3. Всі нормальні люди вірять, що є така річ, як «я», чи еґо, яке є безперервним. Це не дюйм мого мозку є приводом до того, що сталося десять років тому. Але якщо я врятував у бою людину десять років тому – я пишаюся цим; а якщо я втік – мені соромно. Але те, що це – верховне «я» – є недоведеним і неможливим для доведення. Але це навіть більше, ніж недоведене і неможливе для доведення; це, безсумнівно, заперечується багатьма метафізиками.
4. Врешті-решт, більшість нормальних людей вірить, і всі нормальні люди на практиці припускають, що у них є право вибору та відповідальність за свої дії.
Звісно, можна було б встановити деяку очевидність, нудне твердження, подібне до тих, що наведені вище, щоб вказати людям на їх місце. І якщо молодь майбутнього не треба (нині) навчати якійсь релігії, це могло хоча б навчити, ясно й твердо, трьом чи чотирьом здоровим думкам і упевненості людської вільної думки.
«Daily News», 22 червня 1907
* «Daily Mail» – масова щоденна англійська газета, таблоїд. Виходить з 1896 року. Була однією з перших британських газет для середнього класу.
** Собор Святого Павла – англіканський собор у Лондоні, один із символів міста, резиденція єпископа Лондона.
(Коментарі перекладача)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію