ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Тече ріка...

Благословенній річці Західний Буг
присвячую

Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-26 19:30:41
Переглядів сторінки твору 6229
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 19:50:34 ]
Біля витоків річки Зах. Буг ось уже 3 роки проводився міжнародний етнофестиваль " Чисті джерела Бугу", дуже цікаве і різноманітне дійство. Я була всі рази. І річка там тече чиста, вода дзеркальна. Туристи приїжджають з різних країн. Дорогу навіть зробили, правда не до кінця, як у нас завше буває. Чи буде цього року фестиваль поки що невідомо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 19:53:44 ]
Все хорошо, но "течет река, звенит ручей, и я ничья, и ты ничей".
Красота Ваших поэзий, в конце-концов возьмет свое, но, опять-таки, "течет река". Обыденный образ и действие.
Ощущается печаль безысходности - мол, что поделаешь? Течет река.
А все остальное, как и обычно, необычно и превосходно.
Но "течет река"...

Благодарствую. Мне нравятся Ваши поэзии. Классика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 19:54:34 ]
Привіт))) Гумільов так не соч.
Много лишних слов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 20:03:15 ]
"Тече ріка. Й така в ній спрага жити,
що і вода, здається, ожива!"

...і душі читачів так само оживають від таких поезій!

От якби ж ці рядки Ваші, п. Любо, та у щойновидану збірку "Пастораль річечки"! http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/8145.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 20:06:42 ]
Західний Буг тече через моє рідне місто Сокаль (до речі крлись тут проходила границя між Польщею і СРСР), єктівчерез те ця тема мені дуже болить. До написання цього вірша спонукало повідомлення-попередження у районній газеті про заборону купання у цій водоймі. Нещодавно така заборона знову промайнула у районному часописі. Цитую з допису Р.Іванової, лікаря райсанепідемстанції: "На території нашого району пляжів, рекреаційних зон водних обєктів немає! відкриття зон відпочинку не планується і погоджені з рацсанепідемстанцією не будуть, оскільки за результатами досліджень реєструється високий (перевищує нормативи) рівень бактеріального забруднення у річках Західний Буг та Рата. У звязку з цим не рекомендуємо купатися у цих водоймах." ("Голос з-над Бугу", 17 червня 2011 р). Тож, дякую, Женю, за краплю позитиву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 20:35:29 ]
!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:12:05 ]
Тече собі й тече між берегами,
несе, мов кару, мертву каламуть. - сумно і страшно. Але треба вірити, що все буде добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 21:42:01 ]
"бо ж сміття, гнане вітром, – не вітрила," - мені цей рядочок не читається(там слово "сміття" збиває ритм.)
віршик дуже спобобався, бо, на жаль, ми засмічуємо не лише ріки, а й власне життя брудом буденності.
глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 21:47:46 ]
Мне иногда кажется, что полезна люстрация во всем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:57:11 ]
Дякую, Алексію, за "красоту"... Та не це було метою. "Печаль безисходности"... Ви її відчули. Отже, не все так безнадійно. Не здивуюсь, коли хтось зверне увагу і на "занадто точні", а отже - занадто слабкі рими. А я відчуваю і в цій "точності" надзвичайну гнучкість мови і суперечливість образів... Одна буква... Одна буква! А яка прірва між світами слів ( тече -Втече, ПРОтікає - тікає). Саме так... "тече ріка..." І нема тут нічого надзвичайного... І все - дивововижне... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:57:43 ]
Я ж не Гумільов... Дякую, Вітре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:58:29 ]
Дякую, Вікторіє. Якби... то було б непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:59:29 ]
Вірю. Інакше б так не написалось. Дякую, Василю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 21:59:58 ]
Дякую, Соіфйко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-26 22:04:04 ]
Орієнтувалась на "смІттєзвалище", тому, може, й не читається, якщо читати - сміттЯ... Дякую, Оксанко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 22:26:58 ]
Дуже сподобався Ваш вірш! За людей перед річкою соромно... Звернула увагу на точність рим, але сприйняла це як художній прийом автора, який тут доречний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-27 00:23:17 ]
Вже багато доброго Вам, Любове, написали - приєднуюся. Але останній рядок "що і вода, здається, ожива!" викликав щось на кшалт заперечення, що пояснюється моїм відчуттям Води як живої сутності за всіх обставин... тим більше, що "тече ріка"... але це на мою скромну думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-27 07:58:03 ]
Сподобався вірш і розхвилював. Але ж чому тоді я "переборщив" у своєму вірші "Печерний вік"? З Вашого вірша напрошується висновок, що я таки мав рацію,порівнюючи людей з чимось не дуже привабливим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-27 21:02:48 ]
Ну, не за всіх же людей соромно... Дякую, Лесю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-27 21:10:07 ]
Розумію, Маріє... Але все логічно, хіба ні? Є мертва вода. Є жива вода. У вірші - є мертва каламуть, яка вкінці має шанс перетворитися у живу воду. Процес самоочищення, так би мовити (чи, принаймнві віра в нього). По-моєму заперечення не повинно бути... Але це теж на мою скромну думку. Дякую!