Це правда, починати зміни завжди потрібно з себе, тут ти права, Палагеє! Змінюєшся сам - змінюється світ навколо тебе. Тому не потрібно аж так перейматись, що ти зробив для цілої країни, коли ти, за висловом одного з Президентів України, "маленький українець". Поки ти "маленький" - починай з маленького - змінюйся сам. Для початку цього достатньо.

Згодна, але ж це все теревені. Давайте ближче до діла, як то кажуть, що саме треба (?) міняти? З чого треба починати?
п.с. я не вважаю себе "маленьким українцем", у тому сенсі що ви сказали.

Це не мій вираз, це Ющенка, якщо не помиляюсь.

Ну, можна починати з написання патріотичних віршів.)

Щось я не бачу щоб він щось зробив,хорошого звісно.
А може то тільки я не бачу, як гадаєте?

Це Ви про кого, Палагею? Про Ющенка? Ну, на мою думку, історія все розставить по своїх місцях.

Дякую, Маріє! Взаємно!

Мерсі великодушно!

Юлю, ти що, теж з наших? :)

бог милував

:) А звідки тоді ця інформація?

з фейсбуку)

А, вона вже є на на фейсбуку?) Ну, тоді участь у конкурсі приймуть, напевно, українські поети зі всієї планети.) Ти не плануєш?)))

так, треба щось придумати)

Давай!) Вважай, що премія в тебе в кишені!) А ні, на шиї, напевно.) Тій, що містер А по запаху відшукає.)))

та ні, я ж не патріот, навряд чи вийде шось путнє

А ти ж десь казала, що націоналіст. Ці поняття хіба не поряд?

"нація" і "патрія" - різні поняття

Ну, так, але словосполучення "український націоналіст" і "український патріот" все-таки близькі.)

До речі, був би тобі щиро вдячний за конструктивну критику. :)

а яка тут може бути критика. вірші про дітей, україну та інші слизькі теми критикувати важко, бо надто пов"язані вони з питаннями моралі

Та ні, ти покритикуй техніку, якщо маєш бажання. :) Рими і т.п. Проведи давно обіцяний мені майстер-клас. :)

ліньки)

А ще друг називається!)))

:) Чому ж, є ще більші патріоти! :)

Ну, так це ж у переносному значенні, Чорі, про вила і граблі. :) Я, сподіваюсь, трохи більше інших в курсі досягнень військових технологій. :)

А загарбники вже давно загарбали все, що можна було. :) І кущі, і дерева, і ліси, і поля, і фабрики, і заводи, і надра, і води. Повітря лише лишилось нічиє. І Сонце. :)

Чорі, а, може, Ви покритикуєте мого вірша?) Може, щось підкажете? А то я сам можу не побачити всіх недоліків - це й так вже перероблений вірш з моєї літературної відповіді. Постарався забрати дієслівні рими та ще щось підправити, але не знаю, наскільки і чи взагалі покращив вірш.

Ні, Валерочко, даруйте. Я не зможу відокремити техніку від змісту і подачі. І вийде дуже жорстко, воно Вам тре? :)

До речі, ось прекрасний приклад патріотичної лірики, коли про предмет говорять, не називаючи предмета. І все зрозуміло і йде прямим шляхом у серце.
http://maysterni.com/publication.php?id=63826

Вау, щойно прочитав - супер! Дякую, Чорі!

Давайте дуже жорстко, Чорі! Мені то тре!:) Он мене у юності як жорстко покритикували критики журналу "Юность" - на десятки років забув про своє прагнення писати вірші. :))) А зараз розписався - спасу нема! ;) А так, дивись, на одного графомана стане менше на сайті "Поетичні Майстерні", а то й взагалі в мережевій поезії. :) А заодно і в не мережевій. :))) Так що чекаю! :)

Жорсткої "адекватної" відповіді не буде, це можу пообіцяти на повному серйозі. :)

Знаєте, рік назад я, мабуть, так і зробила б. Зараз дещо змінилося, тому не буду. Єдине скажу, що це ближче до римованої публіцистики не дуже високого ґатунку. Такі тексти зазвичай добре діють на натовп десь на майданах і майданчиках. Добре, що у ньому немає прямих закликів до крові і ненависті, як у інших "патріотописців". Але це не поезія :(

Ні-ні, не подумайте чогось, ніколи на майданах не виступав. Максимум - перед аудиторією в 200 чоловік. І зовсім з іншої теми. :)

Заклики? Ой, вже майже є. :)

Дякую, Іване, за відгук! Можливо, ти й правий, будуть вони змінюватись в обличчі через якусь там критику.)))

Прислухався до твоєї поради, Іване - все, вже не змінюється патріот в обличчі. :)

Друже, то тут роботи і роботи.
По-перше, чому саме «Вкраїни»? Збіг приголосних довжиною у чотири літери ТВКР я би розцінив як критичний. Звертання на «рідненький» я розцінюю як фамільярне.
«Срібняк Іуди» - це відомий образ. А якщо зазирнути углиб питання, то хто кому що віддає? Сучасна влада тільки віднімає, і ці всі фабрики-заводи залишаться в Україні. То вже інше питання, під ким. Під українцем, якщо мати на увазі його місцеперебування або якісь там додаткові кондиції.
А що таке «заженеш» з авторським наголосом? І хто і що куди заганяє?
Яке смислове навантаження несуть граблі? Я розумію, що ними можна назвати артилерійську установку «Град», але граблі давно вже як беруть участь у іншому процесі. Він теж загальновідомий. На них наступають, а як ними проводити наступальні операції, я не знаю. Хіба що під час сінокосів.
«Дбаєш день і дбаєш ніч». А куди поділись прислівники, а чи не можна якось покращити цей рядок?
Про мову солов’їну не кажу. У деяких колах вона порівнюється з балаканиною. А як поетичний образ вона давно як відома.
А я вітав би людські намагання через суржик, через будь-що, але рухатись у напрямку до рідної мови. Бо сам рухаюсь, і сам себе заохочую.
Не знаю, як можна викликати зміни у обличчі того ЛГ, про якого йдеться.
Про настрої у суспільстві не писатиму, а у Княжичах ми цю владу проклинаємо, водночас радіючи тому, що не маємо гіршої.
Ви цікавились думкою читача. Ось вона. Принюхався – критикою не пахне.

З повагою,
Г.С.

Дякую дуже, Гаррі! Надзвичайно слушні всі зауваження, приймаю і йду виправляти недоліки. Критикуйте ще (коли (якщо) виправлю ці), я критиків люблю і поважаю.

Розвеселили з самого ранку, Фігляре Шико. :)
А щодо статті Лещенка на УП - цікава ідея! :) Піду почитаю. :)

Дорогий Фігляре, але невже ви і справді вважаєте, що більшість читачів української поезії здатна зрозуміти і відчути щось вище?
Щось значно тонше і глибше?

У мене, особисто, склалося чітке враження, що багато авторів на ПМ відчувають отой реальний рівень сприйняття пересічного українця. І розмовляють саме з ним - таким як він є.
Ось, як ви думаєте, шановний Фігляре, кого зрозуміє отой наш хитромудрий піскар-земляк краще - ваші витончені посили, чи тверду прямоту "Патріота напоказ" пана Валерія Хмельницького?

Можливо ваше розуміння поезії аж надто скероване до ідеального майбутнього, а тут ми маємо те, що маємо?

а хіба ми не розділяємо поезію і віршування?
в даному випадку це не поезія.

Не розділяємо :)

Віршування - гарне слово, багато чого охоплює...

Має таку підозру, що і для найпрозаїчнішої особи таки існує поняття "поезії", нехай воно і залишиться для такої особи лише на рівні "очі"-"ночі", але переживання які!

Хто з такою особою розмовлятиме?
А їх десятки мільйонів українців?

Починати, чи продовжувати, на жаааааль, потрібно на всіх рівнях...

Хочу скромно зазначити, що якщо задовольнятися таким сьогодні, майбутнє кращим не стане :)

Особисто для мене вірші і поезія - це різне.

І скільки відсотків авторів ПМ зуміють тоді написати найнайнайсправжнісіьку поезію?
А скільки відсотків здатні сприйняти отой найвищий "стандарт"? )

Але ваші-наші смаки вже визначають розшарування двокласової моделі на багаторівневу систему, це вже певний прогрес, як на мене...

Я думаю, що ми повинні погодитися - що зростання відбувається, чи повинно відбуватися, на багатьох рівнях, у багатьох сферах...
Література - це кожному своє?
А якщо говорити про рівень магів і богів, то вони взагалі невидимі, чи ні? )

Але якщо говорити про оптимальне звучання на кожному рівні, то напевно, можна зробити ряд корисних підказок саме по цьому віршеві...
Аби він "працював" на добро. :)

Володю, смішне питання, хай і риторичне :) найнай-поезію взагалі пишуть дуже мало - не тільки на ПМ, а взагалі. Але це робить її тільки більш цінною.
А от щодо сприйняти - я впевнена в тому, що дуже багато читачів здатні це зробити. Якщо їм штучно не занижувати планку, звісно :)
Боги і маги діють за іншими законами, так що не треба все в один кошик складати :)
"Тверда прямота" у даному вірші, НМД, тільки шкодить як віршу, так і читачу.

Можливо цю прямоту можна було підправити аля Маяковський...

Шановна Редакція Майстерень, прошу звернути увагу на те, що у мене все-таки сатира на патріота, а не патріотичний вірш. :)

таки дійсно, шановна Редакціє, маємо те, що маємо)
і сумно від всього цього. Колись Олександр Блок довго не хотів висловлювати свою думку про молоду ще тоді Анну Ахматову. І коли все-таки наполягли, щоб він висловився, Блок відповів: «Вона пише вірші, як перед чоловіком, а треба писати - як перед Богом».
Це я про аудиторію, на яку орієнтується поет)

Ну проти цього не попреш :)

Получается, что и мои стихи не поэзия, а тупо (или типа) стихи. Плохо это.
Но хорошо, что я не строю никаких планов - ни на публикацию сборника, ни на создание собственной литературной студии, ни на получение нобелевской премии... И хорошо, что я не опыляю своими стихами иные литературные ресурсы.
Но если и мои стихи - не поэзия, то что тогда эти рифмованные не самыми лучшими рифмами, переклички?
А ведь мы к ним начинаем привыкать.
Я в свое время привык к бездомной жизни...
Но однажды сказал - хватит. Сколько можно?

И мои стихи, получается - не поэзии...
Капец. Пардон, аминь.

ти такий егоцентричний )))

Ось бачиш, Алексію, як не мені, то хоч тобі критики відкрили очі на справжню цінність наших віршованих спроб. :) Мені то вже давно, дякуючи рецензентам "Юності"! :)))

Заперечуючи конституційні права меншої краси щодо більшої, можна дійти і до того, що далеко не кожна жінка має право на свого щасливого цінителя? :(

та ніхто ж ці права не заперечує... просто варто намагатися чесно (хоча б для себе) відрізняти одне від іншого. а на щастя заслуговують всі :)

Всі жінки красиві, просто деколи буває замало алкоголю.:)))

Чудово! Взагалі, найкраще в житті говорити про чоловіків і жінок - тут консенсус завжди знаходиться...
І чому ж?
Якась Вища пастка...

Ой, Валеро... а я ще про чоловіків таке знаю, що цей жарт Вам дитячою забавкою видасться :)

Так, дорога РМ, це пастка спеціальна, бо всі шляхи ведуть у неї, як у Рим.

Чорі, та це загальновідомий жарт. :) А у Вас який? :)

Чорі, і що ж це за пастка, в як ведуть всі шляхи? :)))

Жарт? Там щось про чоловіків і мавп :)

А пастка - це Він і Вона, і все, що між ними було, є і буде.

А, теж загальновідомий. Чоловік має бути трішки красивіший за мавпу, й цього вже достатньо. :) Так?

Сібілянт? Не чув.
Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно? :)
Та ні, я ще трішки "побарахтаюсь", "авось" з молока масло вийде. :)
Ні, про хвойний екстракт теж не чув. Давай, розкажи.

От мужика плохо пахло. То ли он ассенизатором работал, то ли такие у него феромоны. И говорит ему жена, что, мол, нехорошо от него пахнет. Калом.
И посоветовала помыться.
А у него был хвойный экстракт - шампунь такой.
И он тщательно помылся. И на всякий случай пошел к соседу - как, мол, пахну? А тот ему и отвечает - да так, словно бы в хвойном лесу кто-то кучу навалял.
Можно смеяться.
Зачем тебе это стихотворение?
Неужели настолько дороги судьбы Родины?

А, чув. :)))

Та, хочу ще трішки над позірними патріотами поприкалуватись. :)

Не знаю на рахунок сібілянта, :) але злиття трьох вже виправив. :) Дякую, Алексію!

Та щось ніяк до прози не вдається взятись. І, головне, ідею вже маю, і головних героїв, і сюжет. Треба себе змусити. А то пишу римовану прозу - ану її, краще таку піду писати. :) Не вийшло з мене поета - може, хоч письменник вийде? :) На крайняк - критик. :)))

Зря ты думаешь, что все потеряно. Нужно просто остановиться.
Анекдот насчет того, что нужно было кому-то одному из двух остановиться, ты тоже знаешь. Я о нем частенько вспоминаю. И исчезаю сразу едва ли не на целую неделю. Зато потом сколько новостей...
Еще раз покедова.

Ага, бувай. Зустрінемось на проза.ру. :)))

И пою вместе с хором как не простой певчий, а как маленький карузо, о котором никто не знает, а, может быть, даже не слышит, но улавливает неведомо какими антеннами своей души. Своеобразный "волшебный голос Джельсомино", но наоборот - ничто не рушится, а происходит процесс созидания, называемый слиянием душ.
Покедова. Мне нужно готовиться к завтрашней литургии.

Респект і уважуха. Чао!

Змінив назву. Може, хоч це допоможе? :)

А потім під цим епіграфом ми побачимо новий вірш, орієнтований на читача, який має високий поетичний смак. Цей читач теж може бути по-жіночому чутливим, але його цікавитиме не щось знайомо-пісенне-попсове, а більш високе і не спекулятивно-смішне і просте.

З повагою,
Г.С.
P.S. Але наскільки численною буде читацька аудиторія?

Навіть не уявляєте, Гаррі, наскільки мені було приємно прочитати ці Ваші слова про очікуваний "новий вірш, орієнтований на читача, який має високий поетичний смак".
До речі, у мене й справді вже є новий вірш на цю ж тему, але тепер вирішив трохи зачекати з публікацією.

Визнаю, Гаррі, помилку, повертаю сюди вірш, який, власне, і був підданий критиці, а новий варіант опублікую окремо.
А хто там звертається частіше за всіх інших до теми патріотизму? І що за цитата? Просвітіть.

Щодо моєї ерудиції (все ніяк не зберусь піти виграти мільйон на однойменному шоу)) та адекватності можете навіть не сумніватись)))