ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
10:06
Війни жорстокість зашкалила давно:
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Дениско (1954) /
Рецензії
Імпет кольору і світла
Припускаю, що німецький режисер Гогол Лобмайр, побувавши у вісімнадцяти екзотичних куточках нашої планети, розташованих на кількох островах і всіх материках, відзняв таку велику кількість плівки, що унікальних кадрів вистачило сповна на два фільми – „Найкрасивіші ландшафти Землі” і „Барви Землі”. Вони вийшли на екрани у 1996 році.
Перший фільм (картинно-слайдовий) має скоріше пізнавальну цінність. Як на мене, фільм „Барви Землі” вигідно відрізняється від першого більш насиченою інформативністю, тематичним спрямуванням послідовності кадрів та завуальованою образністю. У кінострічці колір несе таку величезну енергетику, що вона часом контрастує з лінією видива і засліплює.
У фільмі є колоритні персонажі – аборигени Америки і Африки. Їх показано в органічному єднанні з природою, ніби ілюстрація „Гармонії світу” – категорії філософського даосизму. Зокрема, якщо це араб-кочівник – сивий дідусь зі зморшкуватим, рельєфним обличчям, – то режисер майстерно накладає на його лице інше рухливе зображення – зневодненої потрісканої пустелі. А якщо це індіанці, то бачимо вже цілу мізансцену у каньйоні: обрядове приготування рудої мінеральної фарби для обличчя на фоні наскельних первісних малюнків і демонстрація автентичного танцю своїх предків. Домінує коричневе і бронзове забарвлення у одязі індіанців та на химерних скелях, і навіть вода, що проривається між камінням, теж стає рудою. Об’єднує більшість героїв стрічки відсутність у них усмішки та погляд у далечінь. Вбачається у цьому спокій – близький до іконної піднесеності, якийсь прихований душевний тягар та невловима драма поколінь...
Вибух гейзера здіймається у височінь на сотні метрів. Струмені кип’ятку і пари, схожі на десятки шабель і списів, поступово закривають біле сліпуче сонце і кидають на мертву землю темну тінь. На максимальній висоті хмарочос гейзера набуває сталевого кольору і затихає, даруючи безхмарному синьому небу білясту хмаринку. Потому в небі вже з’являються скупчення чорних дощових хмар.
Зображення одних і тих же природних явищ, наприклад водоспаду, змінюється у кінострічці залежно від місця зйомки і тематичного спрямування. Один могутній водоспад демонструється з висоти польоту птаха. Він спроможний нищити, руйнувати чи перетворювати свинцеву скелю на велетенські труби органу. Колір білий і чорний. Звук за кадром глухий і тривожний.
А інший водоспад, уже тихий і спокійний, дарує життя під акомпанемент пташиного співу траві, прядиву яскраво-зелених подорослів, багряній квіточці, схожій на велику полуницю, бджолі і рожево-червоному лососю (під час нересту).
Королівський пінгвін виходить на берег граційно, поважно і знатно. Чорна голова його красиво обрамлена з боків оранжевими плямами, а шия вкрита різнокольоровим пір’ям ідеального спектрального складу, який міниться (знизу догори) салатним, солом’яним і канарковим, шафрановим і червіньковим відливом. Краса небачена!
Доречним є закадровий мелодійний пісенний супровід. Він додає піднесеного настрою особливо у фіналі кінострічки, коли альбатрос, розправивши величезні крила, пливе над зеленою долиною, морем, горами і льодовиками. Кінокамера при цьому не відстає від птаха і летить за ним у тому ж тихому, сповільненому темпі.
Я знаю напевно, що коли ноги мої загрузнуть у розплавленому асфальті, а очі втомляться від свинцевого-сірого довкілля, мені захочеться бачити кольори і відтінки, як у прекрасному фільмі „Барви Землі”, де домінує ліричність пейзажу та аромат казковості...
2011 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Імпет кольору і світла
Людина прагне кольору
Микола Вінграновський
Припускаю, що німецький режисер Гогол Лобмайр, побувавши у вісімнадцяти екзотичних куточках нашої планети, розташованих на кількох островах і всіх материках, відзняв таку велику кількість плівки, що унікальних кадрів вистачило сповна на два фільми – „Найкрасивіші ландшафти Землі” і „Барви Землі”. Вони вийшли на екрани у 1996 році.
Перший фільм (картинно-слайдовий) має скоріше пізнавальну цінність. Як на мене, фільм „Барви Землі” вигідно відрізняється від першого більш насиченою інформативністю, тематичним спрямуванням послідовності кадрів та завуальованою образністю. У кінострічці колір несе таку величезну енергетику, що вона часом контрастує з лінією видива і засліплює.
У фільмі є колоритні персонажі – аборигени Америки і Африки. Їх показано в органічному єднанні з природою, ніби ілюстрація „Гармонії світу” – категорії філософського даосизму. Зокрема, якщо це араб-кочівник – сивий дідусь зі зморшкуватим, рельєфним обличчям, – то режисер майстерно накладає на його лице інше рухливе зображення – зневодненої потрісканої пустелі. А якщо це індіанці, то бачимо вже цілу мізансцену у каньйоні: обрядове приготування рудої мінеральної фарби для обличчя на фоні наскельних первісних малюнків і демонстрація автентичного танцю своїх предків. Домінує коричневе і бронзове забарвлення у одязі індіанців та на химерних скелях, і навіть вода, що проривається між камінням, теж стає рудою. Об’єднує більшість героїв стрічки відсутність у них усмішки та погляд у далечінь. Вбачається у цьому спокій – близький до іконної піднесеності, якийсь прихований душевний тягар та невловима драма поколінь...
Вибух гейзера здіймається у височінь на сотні метрів. Струмені кип’ятку і пари, схожі на десятки шабель і списів, поступово закривають біле сліпуче сонце і кидають на мертву землю темну тінь. На максимальній висоті хмарочос гейзера набуває сталевого кольору і затихає, даруючи безхмарному синьому небу білясту хмаринку. Потому в небі вже з’являються скупчення чорних дощових хмар.
Зображення одних і тих же природних явищ, наприклад водоспаду, змінюється у кінострічці залежно від місця зйомки і тематичного спрямування. Один могутній водоспад демонструється з висоти польоту птаха. Він спроможний нищити, руйнувати чи перетворювати свинцеву скелю на велетенські труби органу. Колір білий і чорний. Звук за кадром глухий і тривожний.
А інший водоспад, уже тихий і спокійний, дарує життя під акомпанемент пташиного співу траві, прядиву яскраво-зелених подорослів, багряній квіточці, схожій на велику полуницю, бджолі і рожево-червоному лососю (під час нересту).
Королівський пінгвін виходить на берег граційно, поважно і знатно. Чорна голова його красиво обрамлена з боків оранжевими плямами, а шия вкрита різнокольоровим пір’ям ідеального спектрального складу, який міниться (знизу догори) салатним, солом’яним і канарковим, шафрановим і червіньковим відливом. Краса небачена!
Доречним є закадровий мелодійний пісенний супровід. Він додає піднесеного настрою особливо у фіналі кінострічки, коли альбатрос, розправивши величезні крила, пливе над зеленою долиною, морем, горами і льодовиками. Кінокамера при цьому не відстає від птаха і летить за ним у тому ж тихому, сповільненому темпі.
Я знаю напевно, що коли ноги мої загрузнуть у розплавленому асфальті, а очі втомляться від свинцевого-сірого довкілля, мені захочеться бачити кольори і відтінки, як у прекрасному фільмі „Барви Землі”, де домінує ліричність пейзажу та аромат казковості...
2011 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію