ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоряна Білоус (1977) / Вірші

 ЗАКОХАНА У МІСТО
Я не зважатиму на обриси сумні,
Мій рідний леве, місто-батьківщина,
На кожній вулиці, будиночку, стіні
Ворушить вітер часу павутину.

Заплутались в ній повісті століть
І сіла кіптявою розповідь незрима.
Примара зблякла суне мимохідь
Вдивляючись пресивими очима.

Ти постарів, мій леве, постарів,
Величчя зворухобили руїни.
Та я кохаю дух твій, що зміцнів
У лоні зубожілої країни.

У старість я закохана твою,
Обшарпав час одвічні моноліти,
А я, мов зачарована, стою,
Я тільки тут так сильно хочу жити!


22.07.2011р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-22 13:12:01
Переглядів сторінки твору 6968
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.873 / 5.5  (4.565 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.678 / 5.5  (4.339 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.05.29 13:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-22 14:39:33 ]
Львів чудовий! Я теж його дуже люблю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 16:36:30 ]
У старості свої родзинки. І велич!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 16:51:33 ]
У 2-у катрені - не зовсім вдалі рими, нмсд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 20:57:29 ]
А хіба не в третьому?
Соцпартійна рима "країна-руїна" (поета О.Мороза, напевне), "постарів - зміцнів".
Якщо цей вірш присвячено Львову, то це гарно, але, НМСД, якось дуже завуальовано.
Хотілось би почути про Стрийський парк, вулицю Шевченко etc. А у такому вигляді, як ми бачимо, цей вірш можна присвятити як не Бресту, то Мінську, як не Луцьку, то Риму.

З повагою,
Г.С.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 09:59:26 ]
Можливо, що рима і застаріла, збилася, але для мене вона найкраще передала становище на сьогодні. Принаймі з "свого гнізда" я бачу саме так. Я якраз повернулася з Львова і таким я відчула це місто. і мені здалось, що подібної аури не має жодне інше місто. Вдячна за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:50:34 ]
Просто на час Вашого коментаря, Гаррі, Зоряна вже підправила рими у 2-у катрені :) Були зовсім інші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 16:53:54 ]
Все так. Деколи мені здається, що всі його вулички і будиночки розповідають свої історії. Ми не можемо їх почути, але можемо відчути душею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-23 13:08:43 ]
А ще в кожному серйозному місті є Духи-охоронці міста, а в деяких навіть сплять Дракони. :)
І багато невидимих і видимих дивовижностей!
У Львові є окрім світу підземель, ще й світ горищ і дахів, є світ привидів, світ магів, в деякі місця Львова вклинюються інші світи, і в тих місцях часто стаються незвичні явища, та й в Києві таке є, і багато де ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 00:36:28 ]
Як добре Ви прониклись енергетикою мого рідного міста. Мене просто зачарував Ваш коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 16:56:24 ]
Дякую, я з Вами погоджуюсь. Обов"язково подумаю над 2-гим катреном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 16:58:12 ]
Дякую, я з Вами погоджуюсь. Обов"язково подумаю над 2-гим катреном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 13:22:07 ]
Ворушить вітер часу павутину - найбільш вдалий рядок у вірші...
невдало НМСД "пресивими": воно звучить , як "прости мене", "прес в килимі" - геть не милозвучно...
"Я тільки тут так сильно хочу жити!" закінчення банальне, публіцистичне: чому тут? - у вірші цього не показано (напр.: героїчна боротьба, мова, архітектура тощо - цього у вірші немає)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 13:35:23 ]
Так, напевно, мають народжуватися і нові слова, з новими віршами? :)

Цікаво, а які асоціації, шановний Костю, у вас із прегарними (перегарними?), прекрасними (?) :)
Але, якщо таки задуматися над цим питанням, яке так цікаво прийшло нашому Кості на ум, то (попри те, що мені "пресивими" не здається негарним), наприклад, можна створити і "прасивими"? Хоча повторю свою думку, сивий-пресивий - цілком, як на мене, годиться...

А щодо останнього рядка, то відчуття Кості зрозумілі, хоча щодо енергетики закінчення (будь-якого) можуть бути і різні погляди. :)

Як на мене, то цікаво було би із останнім рядком поекспериментувати - то виділяючи його на першому плані, то "втоплюючи" глибше...

Зараз виділено, а "втопити", як варіант,

"неначе саме тут лише і можу жити"...

Тим не менше, мені приємно завжди зіштовхуватися з творами максимально витонченими прекрасною жіночістю світобачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 00:52:03 ]
Редакція Майстерень, вже тим, що Ви завітали, Ви зігріли мою душу. А кожен Ваш урок, пораду, роз"ясненя я оціню дуже високо. Все вбираю, вчусь. Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-24 00:44:57 ]
Тоді вибачте мене, що розчарувала браком конкретики. Виходить так, що моє бажання доволі банальне, але воно таке кричуще і сильне, що я піддамся йому і на свій власний сором не змінюватиму кінцівку. А загалом вдячна. Кожен Ваш (кожен коментар) дуже цінний для мене, а Ви, як не крути, мої вчителі. І, до речі, розшефруйте мені цю ганебну абривіатуру "НМСД".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:47:37 ]
НМСД - на мою скромну думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:51:49 ]
Це я розшифрував абревіатуру :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 13:40:35 ]
Шановна Редакціє Майстерень! Все, що ви зауважуєте - слушне.
"А все-таки вона крутиться!"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 09:50:13 ]
Валерію, Дякую Вам, а то я ще не всигла заглибитись у тонкощі тутешнього спілкування.