ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Диску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Не на часі... »

Люба Долик
поезія “Софіївське копитце”


Неправда, що нема - немов оргазмів,
чекаєш віршів, та не те, не час:
ще - посуд мити, ще - колонка гасне,
ще огірки солити.... а Пегас
копитом вдарив скелю - і з копитця
водиця ллється - я її пила
у парку, де очима бачить серце...
Привіт, Пегасе! Я - сама прийшла))).


Пародія

Чиє копитце вилізло з-під пледа?
(А цілина незаймана – ори!)
Якщо гора не йде до Магомеда,
То треба на Пегасі – до гори!
Які вірші? Оргазмів не злічити,
І посуд мити ще не час… таки,
Не хочеться, Пегасю, бути битим?
Ще тиждень почекають огірки…

10.08.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-10 13:05:18
Переглядів сторінки твору 3032
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.653 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.880
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 13:08:11 ]
Вітаю, Любо! Сприйми з гумором і вибач за затримку - як тільки випала можливість, то відразу! Дяка за вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 13:40:08 ]
Не знаю як Люба, а я чекав, прочитавши запрошення до пародіювання...Іване, вдало балансував по межі і не скотився до банальних речей!Мені подобається!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 15:14:34 ]
Вітаю, Олексію! Радий, що сподобалося. Приємно. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:24:13 ]
Що ж, пане Іване, Вас читати завжди цікаво,
адже не так уже й часто надибуємо на подібний мікс: смак, грамотність, думка, гумор – і все це талановито викладено.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 19:07:23 ]
Вітаю, шановний Іване! Дяка за добрі слова, часами міксується ліпше, часами - не дуже, але за "талановито" - уклін, буду намагатися. Вдячність щира!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 18:37:56 ]
Копитце під пледом?... Навіть не знаю... Буду відверта, Іванку, щось мене у цій пікантній ситуації насторожує... лиш не збагну що...
Краще не буду поспішати з висновками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 19:40:35 ]
Дяка за відвертість, Люб! Я здогадуюсь, що тебе бентежить: якщо з-під пледу визира копитце, то хто ж там "цілий" під ним? Ні-ні, то не справжнього Пегаса якимось чином відволікли від виконання властивих йому функцій, то "копитце" в переносному. І Пегасьо вже швидше як ім’я (Івасьо, Петруньо, Дмитруньо). Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 21:18:01 ]
Під пледом ми копитця рахували,
Та так, що Камасутра "оддихала",
У мумію засохли огірки,
Пегасьо знає любчині смаки;)
))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 23:21:47 ]
Які там пледи і копитця
коли є в Умані болітце,
коли про нього всі думки -
відпочивають огірки...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-11 09:45:03 ]
Дякую, Таю, класний комент!

Хоч Камасутра знає різні чари -
Під пледом дві повинно бути пари!
Пегасьо - дОка (тобто - не "дурак"),
У нього тАкож вишуканий смак!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-11 09:57:16 ]
Вітаю, Вікторе! Файно, і Умань згадана дуже доречно!(Софіївське копитце ж...)

Духовне - сила, плоть - мізЕрна!
Яке болітце? Гладь озЕрна!
Компанія булА крута -
То й думка, звісно, поверта...

Дяка, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 14:58:16 ]
Чи вниз, чи догори, яка різниця?
З-під пледу вже виглядують копитця?
Та не лякайтеся, залиште всі тривоги,
Все ж краще, ніж виглядували б роги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-11 16:05:15 ]
Пегас - не Олень, може інший хтось?
А може то й не роги, а... здалОсь.

Дяка, Тамаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-15 12:11:39 ]
Ой, яке задоволення від пародії і її дописів та переспівів!!! Дякую, Іване, дякую, Таю, Вікторе, Тамаро - такий поетичний хор вийшов, краса!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-15 12:12:50 ]
Іване, але як то пародія встиланародитися поперед вірша? Звернула увагу на дату - 10.01.2011 - тепер розумію, хвідки взялося копитце під пледом - зимно було, брррр))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-15 14:04:39 ]
Радий тобі, Любо! Тішуся, що сподобалася і пародія, і коменти. А з датою - оддруківочка вийшла - вже виправляю! ДЯКА!