ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 ***

Її Величності Осені

Образ твору Ні, щоб загаятись хоч раз,
Відкласти золоту толоку.
Було ж – обманювали час
Усі три інші пори року.

Не заречеться жодна від
Причин запізнення банальних.
І тільки Осені прихід –
По_королівськи_пунктуальний.

2011





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-02 10:38:05
Переглядів сторінки твору 5295
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 12:13:01 ]
Дуже!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 12:24:44 ]
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 14:07:50 ]
Возможно, но пунктуация?
Многоточия напрасны.)))
А взагалі - " хрущі над вишнями гудуть..."
Давайте это переведём на другие языки
и прочтём там, где нет ні хрущів ,
ні вишень...)))
С ув. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 14:42:48 ]
Осінь просто ще не навчилась обманювати, звідти й пунктуальність. Легкий теплий осінній ритм. Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 14:44:41 ]
Так, Івану, як пародисту, тут робить нічого...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:05:05 ]
Мабуть, Ви праві, Вітре, щодо трикрапки.

А до чого тут "хрущі", не зрозуміла. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:08:29 ]
Ну, хрущі,- це Тарас Шевченко. Просто роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:10:13 ]
Дякую, Іване. Це я випадково зранку глянула у вікно - а там, виявляється, вже осінь. Вийшла надвір - точно, осінь! А 31-го на вулиці ще було літо (навіть без календаря було відчутно). Кожного року дивуюся цьому нюансу... Чи то лише мені так здається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:12:08 ]
Що Шевченко - це я зрозуміла, тому й здивувалася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:15:14 ]
Почитайте вірші укр. м. Костомарова,
ще здивуєтесь...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:23:24 ]
Ну, не скажи , Вітре, спеціально для тебе
(Любо - сорі, сприйми з гумором):

Тим пОрам рОку - "ляпотА",
Хоча б на день - знайдуть причину...
А Осінь - ні! Вона ще та!
Точнісько (тютілька) - в хвилину!

Їм погуляти би лишень!
А Осінь - ні! Вона - ніколи!
Попробуй тут здурить на день,
Як Перше вересня - до школи!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:27:51 ]
О)))! Це вже щось...)))! Но тоже глупости)))!!"! Всех целую и лю)))!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:36:54 ]
О, Вітре! В тебе покращився настрій - ти, напевно, святкував Першого вересня нині?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:40:15 ]
І сьогодні теж!))) Спасибі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:57:18 ]
Я рада, Вітре, що Ви таки помітили у цьому віршику іронічно-жартівливі нотки.

А "тоже глупости" - це до мене, до Івана, чи до Шевченка? Чи до всіх разом?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:01:41 ]
А у нас ще літо. Трішки втомлене, але ще тримається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:01:45 ]
А мені здалося, що вона прийшла навіть трошки швидше, десь так числа 29-го - туман і запах осені...
Гарно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:07:44 ]
Супер, Іване! Закінчення - просто шедевральне. Не знаю, як Вітрові, а мені ти настрій підняв! ))))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:10:09 ]
Вам пощастило... Ловіть момент і насолоджуйтесь, доки є можливість. У нас начебто теж тепло... але це вже якесь не таке тепло. Дякую, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:16:09 ]
О так, раніше - вона може! Але спізнитися - ні-ні! Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-09-02 19:14:26 ]
Файно,Любочко,оригінально.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 19:41:38 ]
Що ти, Осене, робиш із нами?..))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 19:59:59 ]
Дякую, Анатолію. (злегка зашарівшись, присідає в напівреверансі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 20:05:56 ]
Що ти робиш зі мною, осене?
Я ніколи до тебе не звикну.
То у дім мій заходиш непрошена,
то на вулиці раптом окликнеш.
І спіткнуся, зненацька заскочена,
серед літа, на думці, на слові...
Вже трава де-не-де позолочена,
багряніють листочки кленові.
Теплі днини на пальцях полічено,
а холодним - не буде ліку...
Благодаттю твоєю помічена,
я не звикну до тебе довіку.

Отаке-то вона з нами виробляє. Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 20:22:56 ]
***

Все мине безжалісно, повільно,
Злиже час і відчай твій, і біль.
Усміхнеться в очі божевіллю, -
Не жалкуй, облиш вчорашній хміль.

До зими хвилина-дві – не більше.
Жменя снігу – вимір у життя.
Холодно. Тебе турбує інше?
Кава гіркне – дикі відчуття.

У вікні бридке осіннє небо,
Горизонт вогнем палахкотить.
Газом тхне. А, може, так і треба?
Почекай, вже скоро відболить.
В.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 20:40:35 ]
Гадала, що літом привітним
ще довго втішатися буду -
цим неба безмежжям блакитним,
цим світом, подібним на чудо.

Та серпня спекотний початок
таки нагадав протилежне...
Осінніх тривог розпечаток
прийму без жалю, як належне.

Про вирій - хай думає пташка.
У серці ще квітне кохання.
До старості - звикнути важко,
а осінь... лише б не остання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:06:12 ]
Не холодна осінь, не безжальна,
А відверта до гострого краю,
Розвінчає усе тривіально,
Що джерельне від слова «бажаю».
Осінній день відмовиться від кави,
Усім запропонує чашку чаю:
Час для дивовижної вистави,
Більше так ніколи не буває.
Осінь знає, скільки сонця в листі,
Осінь вміє плакати й сміятись,
А думки, дощем умиті чисто,
Вчать любити світ, а не каратись
Холодом струмка жалю за літом
Й протягом страхів з очей свічада.
Є у осені свої, осінні квіти,
Й холодів не знає слово «Ладо»…
Тож у очі гляне нам сестрою
І загоїть всі минулі рани
Осінь, що прийшла до нас з тобою -
Час найпоетичнішого стану…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 12:13:41 ]
Дякую, Вітре і Тетяно, за поетичний міні-марафон!