ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2019.09.16 23:12
андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське ноу-хау, як у ряді інших моїх творів. Трохи експериментую)))

Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповн

Вячеслав Семенко
2019.09.16 22:35
Вели коня старого на забій
крізь ранній сон байдужого села.
Цвіла ще памороззю ковила
над путівцем, що вів на водопій.

Не порошив іще замерзлий шлях,
ще промінь пробивався крізь туман.
День у село заходив крадькома,

Любов Бенедишин
2019.09.16 15:16
Якась вона непевна, дивна:
То експресивна, то пасивна…

То мить розмінює на центи,
То нараховує проценти

На кожну краплю: смутку, болю…
Ніяк не визначиться з роллю:

Олександр Сушко
2019.09.16 09:51
Піду у пущу пасти задніх,
Банкує нині Саловсмак.
Волає: - Голови квадратні
У бевзів. Круглі - в розумак.

Я - пані знана і солідна,
Ницьма лягай мені до ніг!
Лиш я одна пошани гідна

Ігор Деркач
2019.09.16 09:09
ІПолетіли у вирій бусли
і жура до оселі вертає.
А у нас іще – ка_ні_ку_ли:
я не чую, – немає коли,
а у тебе мене вже немає.

А життя як отой водопад
доливає літа по десятку,

Микола Соболь
2019.09.16 05:36
Стрункі берези та дуби розлогі
До неба піднялися край дороги.

Їх щиро радує і літо, і зима…
(Хоча Петровича вже сьомий рік нема).

У виснажену землю голу, лису
По пагінцю приносив їх із лісу…

Петро Скоропис
2019.09.16 02:16
Великий муж дивився у вікно,
але для неї світ кінчався краєм
його цупкої, грецької туніки,
подібної у брижах складок до
зупиненого ніби моря.
Він же
дивився у вікно і його зір
сягав такої далечі, що губи

Світлана Майя Залізняк
2019.09.15 19:37
Одне ємке слово окреслює намережане сьогодні Чорногузом. Таке миготливе, зриме слово - маячня.
Я прийняла рішення залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки - серед аматорів та кількох в

Олександр Сушко
2019.09.15 18:18
Напишу цього разу без жартів,
Голу істину зрійте без шат.
Геніальні поети чубаті,
Сиві кучми на главах лежать.

Їм і оплески, й почестей шуби,
І осанна розчулених дів.
А у мене - лобище як бубон,

Любов Бенедишин
2019.09.15 17:12
Навіщо шипи-докори?
Що далі – і так відомо.
Тікай із мого Содому
У рідну свою Гоморру:
Оманою-баговинням,
Образами-манівцями…
Окремо – нам крок до тями.
А вкупі – нема спасіння.

Ярослав Чорногуз
2019.09.15 16:20
Пробувши понад 10 років на цьому дивовижному інтернет-ресурсі "Поетична робітня", який очолює Велимир Маньєрист ( і саме він створив тут цей неповторний світ класичної римованої романтичної поезії, де шляхетні трубадури оспівують неземну вроду прекр

Ніна Виноградська
2019.09.15 16:08
Твоя нещирість в рухах і в словах,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –

Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,

Володимир Бойко
2019.09.15 10:45
На дерев безшелесність,
Лісів безгоміння
Проливається сонця
Прощальне проміння.
На порозі у осені
Літо постане
І останнє тепло
Охолоне й розтане.

Тетяна Левицька
2019.09.15 09:10
Шумний дощ стугонить, кучерявіє, хлюпає зливно,
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Я до тебе душею, матусю, тягнусь інстинктивно,
не знаходжу тепла, лиш свічу за впокій панахид.
Відзвенів благовіст, відчитали молитви за тризни,
пригад

Віктор Кучерук
2019.09.15 06:51
В тобі незміряно багато
Солодких крихіток надій
І ти умієш дарувати
Їх тим, хто мучиться в біді.
Чимало нас вже б стали тліном,
Якби не мовила ти: Стоп!..
І не вказала всім із тіні
До світла безліч точних троп.

Микола Соболь
2019.09.15 06:16
Тусовки модні, дискотеки…
Не спить ночами Миколаїв
Таксі «Шансон» і фонотека
Блатна на весь бульвар лунає.
Одні «одягнені» у справи,
Машини, вишукані шати…
Своїм життям живе Держава.
А хтось на схід йде. Воювати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 ***
і що тобі? юродство – не вина,
це, може, дар – таємна Божа мітка,
що тінями пекельними слова
веде в обійми з небуття – нізвідки.

дві половинки слова – ти і я,
от тільки б знати, чи впізнати – де ти?
б'є горлом кров – неназване ім'я,
чи просто тиша, співана поетом…

в лахмітті, у рубцях, та ще жива, –
душа без права на моління: досить…
бродязі листям сипляться слова,
вина у келих наливає осінь,

як павутинка, порвана струна,
схололу душу спазм до сказу вижме…
а ти, ковтнувши згірклого вина,
усе ще озиваєшся на ніжність…





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-07 21:51:42
Переглядів сторінки твору 3160
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.977 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:20:38 ]
Міцно обіймаю тебе, Юлечко! Є кілька людей, на яких я оглядаюся, редагуючи вірші, а на тебе - особливо. Я завжди рада твоїй тверезій критиці і допомозі ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 09:17:31 ]
Вкотре ловлю себе на думці, Олю, що люблю "Вас читати".
Тим не менше не можу не звернути Вашу увагу на кілька сумнівних (принаймні, для мене) моментів.
Звісно, я можу помилятися, але

"дві половинки слова - ти і я..."
ти і я - це два окремих самодостатніх слова, як не крути. Може, було б краще "дві половинки долі (чи ще чогось?)
І "бродязі" - не сприймаю це слово, не подобається воно мені у Вашому вірші. Якесь воно... кострубате, чуже. Може, "блукальцю"? чи щось на кшталт?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:27:03 ]
о, пані Любо! в цьому вірші було стільки русизмів, він був набагато грубішим, ніж зараз... я ледь не кожне слово звіряла зі словниками, вагалася на "блукальці" чи "скитальці", але залишила все-таки бродягу - щось таке побито-відчайдушне, бо два перші - більш захищені, мені так здається ))) Я ще подумаю, звичайно. Он, сьогодні нарешті додумалася, як відредагувати вірш місячної давності... ))

Оці дві половинки слова - я хотіла подати "слово" десь на божественному рівні, там, де двоє стають не тільки одним тілом - щось мені дуже віриться, що не тільки тілом. Тобто це такий був задум, але, можливо, він лиш для мене очевидний, і треба буде цю тему якось розгорнути або по-іншому подати... Дякую, що підказуєте!
Дякую, що звертаєте увагу на мої скромні зусилля! ))))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:48:17 ]
цей авторський задум (про дві половинки великого слова , умовно назовемо його "тиія") для мене легко прочитується. я так і зрозумів. тому думаю, що з цим все ок. і одразу про рими. рима - це й справді щось дуже особисте. і тут однозначно вибір за автором. у всякому разі, вірш настільки глибокий, що тільки такому збоченцю як я спало на думку заговорити про щось другорядне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:56:19 ]
та ну, Ярославе, форма - це моя біда, треба про це говорити. Бо схвальні слова додають мені сміливості, але робота залишається роботою, її все одно треба робити)))
Рима вижме-ніжність - така собі... я ризикнула, покладаючись тільки на якесь власне внутрішнє чуття. Щось таке, як музичний слух...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 13:51:38 ]
Ти і я, як дві половинки цілого слова - дуже влучно, як на мене.
Душа без права на моління - мене те ж навідують такі думки, як і тиша, співана поетом.
Та головне наприкінці - надія, хоч і згіркла, та ще жива...
Ти, як завжди, Олю, на висоті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:30:02 ]
знаєш, Женю, щей вірш з розряду тих, які мені наче не вдалося викласти повністю - це моє особисте відчуття, але - хай, може колись продовжиться ))) дякую, цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 14:53:06 ]
Олю, не слухай мене, слухай своє серце... Бо поради, це звісно, добре... але вкотре переконуюсь, що таки існує "синдром" поспішного, поверхового "неправильного прочитання" (вже колись заводила про це мову). У твоєму випадку - аж тепер до мене дойшло, як відкриття - це слово, половинки якого "я" і "ти" - "любов" (кохання). Все стало на свої місця! Скидаю капелюха... Ти, може, ще й сама не усвідомлюєш наскільки влучно ти розкрила цей образ. Бо ж поезія, така як твоя, черпає снагу з підсвідомості...
Ось тільки з "бродягою" я ще не дружу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:34:45 ]
дякую, пані Любо! на щастя, моє серце сильніше за мене, і я часто, заплющуючи очі, публікую те, на що розум каже: маячня! ))) Тому мені дуже потрібен діалог з тими, хто більше від мене розуміється в поезії. Я не здивуюся і тим більше - не ображуся, якщо мені хтось тверезий скаже: о, Олю, тут тебе занесло... )))
Дякую! я буду думати над бродягою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 20:48:00 ]
І вже до сказу
в павутиння мрій,
до білих віршів Сонця,
у пустелю,
де тільки Вітер
і вчорашній хміль,
і Ти
в жадобі Вічності
об скелю...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 15:42:49 ]
об скелю?
хай!
п'яніти від вітрів
і марити
любов'ю, що мине
та хто ж тоді
з осколків сотень слів
збере мене?
:))))