ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Петришин Ярослав

 Чорна дiрочка мiж волоссям (поетична пародiя)

Пахло глиною. Зеленіло.
Зріли душі в бульйонах ванн.
В гучномовці - захрипле: "Neo...
bastard ... hear me? You're the One!"*
...
І лише, як у сні провіснім
пролунало уже наге:
- Збій системи 1-108, -
усвідомив - година "г"!
...
Та негадано заголосить
дивна жінка зі світу Ші**
й чорну дірочку між волосся
привідкриє моїй душі.

І грайливо душа поскаче,
наче мавпочка(,) між гілляк...

Ярослав Петришин

Чорну дірочку між волоссям
Ледь відкрила вона мені…
Я подумав: «Чи не здалося?» -
Й запалав у бажань вогні.

- Збій системи 1-108, -
File Not Found, Not Same Device.
Я тоді був іще безвусим,
Я сказати не міг: «Давай…»

Руки дрібно мої тремтіли,
Пересохло у горлі вмить...
Я не знав тоді мови тіла,
До такого ще був не звик...

В голові моїй - повний хаос,
Як бамбук (здогадались?) став…
Але вибору не зосталось -
Не хотів я ловити гав…

Цілу ніч, не одну годину,
Може, десять, а, може, п’ять -
Я нестримно кохав, невпинно
І вивчав її кожну п’ядь…

Вона ніжна була, грайлива,
Наче мавпочка між ліан,
Мов травнева бурхлива злива,
Ну, а я був - як той вулкан…

Все проходить, і це – забулось,
А роки - наче вкрив туман…
Я ж іду між пустельних вулиць,
Як тендітний згадаю стан…


08.09.2011

* Ярослав Петришин "АНТИ-МАТРИЦЯ" (http://maysterni.com/publication.php?id=66436)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Петришин АНТИ-МАТРИЦЯ



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-08 19:20:22
Переглядів сторінки твору 4035
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.923 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Еротична поезія
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 23:25:19 ]
Вже майстерно пишете, Валерію, довершено. І весело, зміст цікавий. Вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-09-09 07:47:14 ]
Так, Ярославе, й сам це відчуваю. Особливо порівнюючи з моїми першими публікаціями тут. Щиро Вам вдячний за похвалу та підтримку, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 00:07:45 ]
Валерію і Ярославе, обох вас цікаво і чути, і читати! Успіху обом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-09-09 08:05:38 ]
Дякую Вам, Ларисо, і від свого імені, і від імені Ярослава! :) Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-11 11:10:15 ]
Гей, мужики! Текст мусить бути чорним, а дірочка то не чорна!Навіть в просторі пародії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-09-12 08:20:58 ]
Питання не до мене, у моїй пародії чорна дірочка - лише калька. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-09-12 12:06:40 ]
))))))))) це образно, як чорне піднебіння)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-09-12 12:33:41 ]
Точно!)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 09:01:18 ]
А якщо серйозно -- то твоя пародія написана на уже пародію (іронічний текст)...Якщо я взявся би писати пародію на твою пародію, то наголосив би на рожевості тої дірки і на тому, що це категорично не дірка...Жінка це суцільні пагорби...Зрештою пародія в мене не вийшла би ніяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-09-12 09:51:14 ]
Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору.

Пародія в перебільшеному вигляді відтворює характерні особливості оригіналу. Зазвичай вона навмисне будується на несподіваності стилістичного і тематичного планів тесту: наприклад, «низький» предмет описується «високим» стилем («бурлеск»), а «високий» — низьким стилем («травестія»).

(http://uk.wikipedia.org/wiki/Пародія)

А іронічний текст - це ще не пародія. Звичайно, кожен бачить його зі свого погляду.
Я у своїй пародії наголос зробив на авторській "чорній дірочці" (до речі, почитайте пояснення автора, що це за дірочка і чому саме вона чорна) і у моєму виконанні вона перетворилась для читачів у "рожеву не дірку" :).
А ще мені сподобались вставки англійського тексту у вірш - саме тому і я так поступив.
І вдячний Вам за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 19:34:17 ]
А що ж, непогана вийшла полеміка...Поети зазвичай не люблять пародистів, і я в цьому випадку вирішив розмовляти жорсткіше, -- начебто вони черствіші душею...
Зрештою, не надаремно все це є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-11-22 11:51:23 ]
Лиш сьогодні випадково побачив цей Ваш коментар, Ярославе, вибачте, що раніше не відповів.)
Звичайно, що нічого не буває надаремно, і в цьому я з Вами, Ярославе, цілком згоден!
Дякую за небайдужість!)