ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
* * *
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ТАРАСИК

"славних прадідів великих
правнуки погані"

Т. Шевченко

Образ твору По затертих слідах
історичних подій
пролітають вітри,
очищаючи пам'ять
величавих звитяг
і нікчемних падінь
од фальшивої гри
повсякденного спаму.
 
Там - луна і вина,
чин в годину лиху
і незрячий політ
поривань необачних -
то ж хіба дивина,
що по тому шляху
за Тютюнником вслід
виступає Табачник?
 
Знову – «Повний вперед!»
на облудливий клич,
знов - сигнали чужі
на крутих поворотах,
а на кручі - Поет
між лукавих облич
криводушних мужів
і матрон чорноротих.
 
Даленіє Тарас,
Україна - у ніч,
мов злощасне авто
по Бориспільській трасі.
Чужинецький «КамАЗ»
вирушає навстріч
і - повільний повтор -
у кабіні - Тарасик.

березень 2011

*Пройшло пів-року від тих березневих подій.
Офіційний шабаш на Чернечій горі, невручення ШП В.Шкляру, річниця смерті В.Чорновола


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-09 06:24:18
Переглядів сторінки твору 4451
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 09:26:32 ]
моторошно.... (( я так страждала, коли загинув Чорновіл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:39:58 ]
так(( але залишив він після себе світлу пам"ять. І оптимізм - я не пам"ятаю його сумним, він весь час усміхався. Ну, і ще діток двох, про яких написав Шевченко(

Читав учора твою поезію і настільки мене засмоктувало, що не міг зупинитися.
Якщо задуматися, то після відкриття для себе Вєри Полозкової, яка кілька років тому гостювала в мене в Гоа (з мамою!)) ), потім Ганни Осадко, то за ними - це ти). Тут зустрів багато добрих поетів і поеток, але, щоб якось так поезія в мені вібрувала, то поки що лише твоя. Мабуть, твоя іронічність мене зачіпає - бо це близьке мені. Вже навіть є ідея пародії на тебе) позитивної)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 09:44:55 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:44:48 ]
громадянська поезія - це те, чого я не люблю і боюся коментувати... заважка для мене тема, слизька "чужими" емоціями, завжди залишається відчуття, ніби зіграла дрібною картою в чужій грі...
але тут - досить сильні образи. "у кабіні - Тарасик" - хм... дуже влучно вловлено те, що українців болить найдужче - наша роз'єднаність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:56:51 ]
Дякую)
це не мій "коньок". крім цього вірша в мене є ще лише один, та й то експромт.
до речі, я трішки підправив Рехаб. тепер він мені більше подобається.
і як твоє здоров"я?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 10:00:51 ]
я вчора більше про твого Ніо думала... ))) класне вийшло обговорення! ))) ось за що я люблю Майстерні.
дякую, що турбуєшся, вже наче здорова.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 10:30:41 ]
сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 10:35:54 ]
а виглядає на те, що буде ще сумніше...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 18:17:38 ]
Сильно, Ярославе. Дуже сильно... Просто вражаюче.
Даленіє Тарас... А Тарасику ж не дадуть навіть народитися. Ви мені нагадали з раніше написаного:

Засяє нива колоском благенько...
У неба запитаю і полів:
Чи ще колись народиться Шевченко
на цій святій сплюндрованій землі?

Поставить вічність золоту печатку:
не той Григорій вже, не той Андрій...
Щоб на землі зростав Тарас,
спочатку
Іван повинен вирости на ній.

"На кого Ти залишив Україну?" - це вже до Чорновола... Таки сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 19:16:41 ]
Дякую, Любо! я коли виставляв цей вірш тут, так і думав, що найкраще його оціните ви. я бачу як це все вас болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 08:02:11 ]
Тільки, Любо, я не впевнений чи ви мене добре зрозуміли. У вірші - Тарасик - це син Чорновола, який, по великому рахунку, зрадив справу свого батька. Засумнівався, бо ви згадали про іншого Тарасика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 18:57:01 ]
Потужний вірш і правдивий. Сумуємо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 09:41:56 ]
Ні, я все добре зрозуміла. Про іншого Тарасика - це в мене, на нього я й переключилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 09:58:46 ]
Тоді все ок)
Просто збили мене з пантелику тим другим Тарасиком)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:28:06 ]
Прекрасный анапест, а о смысле написали другие.
Я читаю - и наслаждаюсь. Или равнодушно отворачиваюсь. В данном случае - первое.
Правда, я плохо улавливал соединение Тарасов.
Но затем все стало на свои места.
Хорошо читается написанное Вами.
По крайней мере, из того что видел.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:34:45 ]
Тарасик - це син Чорновола, який зрадив справі свого батька. а те, що Чорновіл загинув на Бориспільській трасі при зіткненні з КамАЗом, ти мабуть знаєш.
А іменами - протиставляється Тарасик - Тарасу (шевченку).
По аналогії як Табачник - отаману Тютюннику.
Дякую за тепло)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:36:17 ]
і ми - на "ти")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:53:35 ]
Я еще не привык :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:33:20 ]
ніби все Ваше читала. А ні, цей якось проґавила.
Пройняло.Особливо закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:35:34 ]
Дякую, Зорянко!)