ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Кожному - своє...



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-21 09:41:18
Переглядів сторінки твору 6264
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 10:10:42 ]
Супер! Дуже майстерно і витончено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:18:42 ]
Справді? Дякую, Ярославе. А я трохи сумнівалась - чи не соромно таке виставляти. Чи зрозуміють читачі, що вірш не про мене... Бо це якраз той випадок, коли у мене з Ліргероїнею - точок дотику практично нема. Хоча, про що я говорю, який там сором, коли вірш вже давно у друці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:30:48 ]
Слова зайві, - дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 10:31:01 ]
Свята Вам Сонячного !
Будьте Самі-Собою!
З повагою і любов'ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 10:39:02 ]
Ні, сприймається, як філігранно оброблений діамант. Може це ще залежить від складу розуму. Але, особисто для мене, це - величезне задоволення читати, і навіть аналізувати, як легко, майстерно, з легкою іронією і може навіть з деяким сумом (з точки зору вашої ЛГ) ти його написала.

особливо гарно виглядає отой ряд:
Кава. Чай.
Макарони по-флотськи.)))

Є багато поетів і поетес, які мають цікаві ідеї, думки, але не мають хисту (чи, можливо, бажання), щоб реалізувати їх, скажу так, (раз уже вжив цей термін) - витончено.
Часто відчувається купа зайвих, або неакуратних слів, де на місці кожного з них може бути з десяток рівноцінних.
От, якраз в твоїх віршах - навпаки. Слова саме ті і саме в тих місцях.
Ну і крім форми - дуже небанальний зміст, якісь цікаві (невипадкові) думки, що створює відчуття цілістності вірша. Отого діаманта, про який я говорив. Ну і логічно, що найяскравіше все це відчувається в мінімалістичних формах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:46:19 ]
Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:47:18 ]
І Вам, Олександре. Дякую! Бути собою - не завжди легко. Але я старатимусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 10:50:00 ]
Дали ймення Любов при народженні,
Не Марина, не Ольга, не Клава...
Хто-зна, може, стежки ще не ходжені,
Де на Вас зачекалася слава. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:53:25 ]
Точно, ще не ходжені, Патарочко. І такими й залишаться, певно. Слава - капризна дама, замість того, щоб почекати ще трохи, сама собі знаходить кого хоче. Ганятися за нею - марна справа. Ну її, ту славу.
Дякую за милий експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:01:40 ]
Дуже дякую, Ярославе, за розлогий аналіз. До речі, відкрию невеличкий секрет. "Не_Володя" - насправді теж поет, доволі обдарований, але чомусь ненавидить Висоцького і не вважає його поетом, називає його "самозванцем". Так що Висоцький у вірші з'явився не випадково...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 11:32:37 ]
бачиш, а ти кажеш, нема точок дотику до когось там)
а я впевнений, що в Висоцького, просто був Божий дар. він мене завжди дивував відчуттям легкості написаного ним, і тонкою іронією. В мене було таке відчуття, що він може видовжувати свої вірші до безконечності - і вони не стануть банальними, а будуть дивувати якимись новими його знахідками.

Яскравий приклад цьому вірш "Дорогая передача..."

Владимир Высоцкий

Дорогая передача! Во субботу, чуть не плача,
Вся Канатчикова дача к телевизору рвалась,
Вместо чтоб поесть, помыться у колодца и забыться,
Вся безумная больница у экрана собралась.

Говорил, ломая руки, краснобай и баламут
Про бессилие науки перед тайною Бермуд,
Все мозги разбил на части, все извилины заплел,
И канатчиковы власти колят нам второй укол.

Уважаемый редактор, может лучше про реактор, а?
Про любимый лунный трактор? Ведь нельзя же, год подряд
То тарелками пугают, дескать, подлые, летают,
То у вас собаки лают, то у вас руины говорят.

Мы кое в чем поднаторели, мы тарелки бьем весь год
Мы на них уже собаку съели, если повар нам не врет,
А медикаментов груды мы в унитаз, кто не дурак,
Вот это жизнь, а вдруг Бермуды. Вот те раз. Нельзя же так!

Мы не сделали скандала, нам вождя недоставало.
Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков.
Но на происки и бредни сети есть у нас и бредни,
И не испортят нам обедни злые происки врагов.

Это их худые черти бермутят воду во пруду,
Это все придумал Черчиль в восемнадцатом году.
Мы про взрывы, про пожары сочиняли ноту ТАСС,
Тут примчались санитары и зафиксировали нас.

Тех, кто был особо боек, прикрутили к спинкам коек.
Бился в пене параноик, как ведьмак на шабаше:
"Развяжите полотенцы, иноверы, изуверцы.
Нам бермуторно на сердце и бермутно на душе".

Сорок душ посменно воют, раскалились добела.
Вот как сильно беспокоят треугольные дела,
Все почти с ума свихнулись, даже кто безумен был,
И тогда главврач Маргулис телевизор запретил.

Вон он, змей, в окне маячит, за спиною штепсель прячет
Подал знак кому-то, значит: "Фельдшер, вырви провода".
И нам осталось уколоться и упасть на дно колодца,
И там пропасть на дне колодца, как в Бермудах - навсегда.

Ну а завтра спросят дети, навещая нас с утра:
"Папы, что сказали эти кандидаты в доктора?"
Мы ответим нашим чадам правду - им не все равно,
Удивительное рядом, но оно - запрещено.

А вон дантист-надомник, Рудик,у него приемник "Грюндиг"
Он его ночами крутит, ловит, контра, ФРГ
Он там был купцом по шмуткам и подвинулся рассудком,
А к нам попал в волненьи жутком и с растревоженным
Желудком, и с номерочком на ноге.

Он прибежал взволнован крайне и сообщеньем нас потряс,
Будто наш уже научный лайнер в треугольнике погряз.
Сгинул, топливо истратив, весь распался на куски,
Но двух безумных наших братьев подобрали рыбаки.

Те, кто выжил в катаклизме, пребывают в пессимизме,
Их вчера в стеклянной призме к нам в больницу привезли.
И один из них, механик, рассказал, сбежав от нянек,
Что бермудский многогранник - незакрытый пуп земли.

Что там было, как ты спасся? Каждый лез и приставал,
Но механик только трясся и чинарики стрелял.
Он то плакал, то смеялся, то щетинился как еж,
Он над нами издевался. Ну сумасшедший, что возьмешь?

Взвился бывший алкоголик, матерщинник и крамольник,
Говорит: "Надо выпить треугольник. На троих его, даешь!"
Разошелся - так и сыплет: "Треугольник будет выпит.
Будь он параллелепипед, будь он круг, едрена вошь!"

Пусть безумная идея - не решайте сгоряча,
Отвечайте нам скорее через доку главврача.
С уваженьем, дата, подпись. Отвечайте нам, а то,
Если вы не отзоветесь мы напишем в "Спортлото".

Майстер!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-21 11:14:21 ]
Пані Любо, зайшла до Вас у гості. Як багато Вашої неповторної поезії пропустила. Тепер читаю і насолоджуюся. І Висоцьким - теж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:21:51 ]
Ухти!
Якось зовсім по-іншому звучить, ніж інші твори, Любонько!
Гарно! Чіпляє!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 11:27:57 ]
Просто філігранно виточене кожне слово! Шедеврально. Так давно не вчила вірші напам"ять, а тут просто з першого прочитання закарбувалося. Може, тому, що виросла на піснях Висоцького. Дякую за навіть не знаю що, бо насолода - то не сказано нічого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 11:55:43 ]
Галино! Ви (хай іншими словами) повторили все те, що я написав раніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 12:19:18 ]
Я не завжди читаю попередні коментарі, пишучи своє враження. Значить, в нас вірш викликав однакові порухи душі. Це добре чи погано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:28:32 ]
Дякую, Маріанно. Завжди рада гостям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:30:21 ]
Ну, Софійко, якщо ти так розщедрилася на слова, то таки зачепило. Вірю. А мені як приємно відчути себе іншою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:32:57 ]
Теж обожнюю Висоцького, як і моя лірична героїня. Тому я дуже добре її розумію. І Вас, Галинко, теж розумію. І дякую - що розумієте нас обох...
Тож - за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:39:04 ]
Погоджуюсь, Ярославе. Геніальний поет і актор. На віки. І яскравий приклад цьому - вся його творчість.