ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Зотова (1975) /
Проза
Абрикоска
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Абрикоска
Так сталося, що в холодильнику залежались великі славні абрикоси. І їсти їх уже не хотілось, і шкода було, щоб зіпсувалися.
Крок 1
Берете два курячих яйця - домашніх (можливо, варто уточнити). Одне розбиваєте, відділяючи білок в окрему чашку, друге лупашите цілком. Добавляєте півсклянки цукру, збиваєте ложкою хвилин п'ять. Коли маєте міксер, то збивайте краще ним.
Цукор використовуєте звичайний - білий очищений. Противники очищеного цукру можуть націдити та виварити соку цукрового буряка і написати про результат, їхній досвід може бути корисним для інших противників очищеного цукру.
Крок 2
Над збитою масою ставите ложку з символічною кількістю соди і, не поспішаючи, чавите півлимона. Сода шипить, піна падає в миску... Ну, на видовищне шоу-фонтана на "Рошені" не тяне, але теж настрій підіймає.
Противники використання в харчах харчової соди можуть тримати ложку над умивальником, першу половину лимона чавити, спостерігаючи цікаву хімічну реакцію, а другу в цей час їсти, оскільки лимони дуже корисні для організму.
Крок 3
Додаєте до маси магазинну сметану (половину підготовленої кількості, грамів зо 100) , замішуєте ложкою. Підсипаєте муку, знову замішуєте ложкою. Ті, хто мають міксер, хай мають, але тут не використовують. Додаєте решту сметани (грамів 150). Ненав'язливо вирішуєте просту задачку - на скільки грамів перша половина сметани менша від другої. Потім згадуєте, що половини взагалі-то бувають тільки рівні... Отже, то були не половини! З цимим думками закінчуєте орудувати ложкою. Зробивши в тісті маленьку лунку, наливаєте у неї 50 грамів розтопленого на сковорідці теплого вершкового магазиного масла, і починаєте місити руками, доки тісто не почне відлипати від пальців.
З противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла важко не погодитись. Дуже часто під видом цих продуктів продають справжнісіньке фуфло. Але доки противники збирають сметану та б'ють масло, решта може згадати літери і почати читати склад продукції на обгортках.
Вчимося обирати з усьго фуфла відносно годне для харчування. Крім вміння читати тут потрібен ще й особливий нюх, оскільки на обгортках теж можуть написати бозна-що. Але якщо ви не володієте навичками виживання у кам'яних джунглях, то станьте противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла. Їдьте в село, купіть корову і не думайте багато. Не до думок тепер буде - тре корову чимось годувати...
Йдучи у магазин купувати "молочку", ви й без мене знаєте, що:
а) дешеве добрим не буває,
б) сметана називається СМЕТАНА, "несметана" називається СМЕТАНКА
в) вершкове масло з морозилки не ріжеться, а колеться шматочками, в розтопленому стані має смачний запах, біленьку плівку і в жирку плавають білі пластівці.
Крок 4
Готове тісто кладемо у морозилку хвилин на десять. Ніякої магії -просто з охолодженим тістом зручніше працювати. У ці 10 хвилин дістаємо з холодильника 10 великих суперських абрикосів, яких до цього було 100, але ті ,що залишилися, у свіжому вигляді вже просто не лізуть. Миємо, ріжемо на половинки, присипаємо двома чайними ложками цукру.
Противникам вживання цукру читати вище.
Крок 5
Згадуємо про білок у чашці від першого яйця. Беремо столову ложку і насипаємо в білок дві ложки цукру. Якщо згадане яйце було велике, то насипаємо з верхом.
Той, хто має міксер, кладе ложку, бере міксер і радіє життю та крутій білосніжній піні з білка, що аж стоїть. Той, у кого його немає, пробує шукати вінчик, а потім таки бере ложку, починає довго і нудно збивати білок із цукром.
Доки б'єш білок ложкою, згадуєш, що така езотична штука як вінчик залишилась у мами. Ти, починаючи власне життя у новій квартирі, думала (-ав), шо купиш міксер. Будеш собі газдиня чи газдо (хлопці теж з яйцями на "ти", особливо вранці, коли газдиня після клубу спить, а тобі перед роботою хоч би омлетом перегар перебити).
Але не купила (-ив). Були свої приорітети - спочатку комп, потім телефон, потім пакет на інтернет, потім апгрейд компа, потім дорожчий пакет на інтернет, зміна телефону на смартфон, а тут ще й айпад на підході...
Отако ти вже десять років живеш окремо від мами, від вінчика, і плани на міксер вже більше схожі на самообман. З такими думками, якщо не махлювати і взяти, як написано вище, домашнє яйце, то сяка-така білкова маса зіб'ється.
Противникам вживання цукру - більше про цукор ні слова.
Крок 6
Харош любуватись натюрмортом з дрельованих абрикосів! Включаємо духовку - нехай гріється. Дістаємо охолоджене тісто і ділимо, як на вареники. Беремо качалку. В кожній українській сім'ї є качалка. Якщо немає, то бігом купувати, пляшкою від пива користуватися - непатріотично.
Розкачуємо тісто. Вкладаємо начинку - абрикоску і заліплюємо по колу. Раз виходить квіточкою, раз шось схоже на хачапурик з дірочкою. Ну, як ліпиться, так і ліпиться - це не зламаний ніготь (ваш чи вашої газдині), тож не переймайтесь.
Абрикоску, що виглядає, накриваємо збитим білком.
Кладем у розігріту до 180 градусів духовку та випікаємо до готовності.
Хотіла ще присипати цукровою пудрою, щоб хоч якось врятувати презентацію, але з поваги до противників вживання цукру не стала.
Для печива "Абрикоска":
Яйця домашні - 2 шт.
Лимон - 1/2
Сода - 1 дрібка
Сметана - 250 г
Масло вершкове - 50 г
Цукор - 200 г
Абрикоси крупні - 10 шт.
Мука - скільки візьме.
Серпень 2011 року
Крок 1
Берете два курячих яйця - домашніх (можливо, варто уточнити). Одне розбиваєте, відділяючи білок в окрему чашку, друге лупашите цілком. Добавляєте півсклянки цукру, збиваєте ложкою хвилин п'ять. Коли маєте міксер, то збивайте краще ним.
Цукор використовуєте звичайний - білий очищений. Противники очищеного цукру можуть націдити та виварити соку цукрового буряка і написати про результат, їхній досвід може бути корисним для інших противників очищеного цукру.
Крок 2
Над збитою масою ставите ложку з символічною кількістю соди і, не поспішаючи, чавите півлимона. Сода шипить, піна падає в миску... Ну, на видовищне шоу-фонтана на "Рошені" не тяне, але теж настрій підіймає.
Противники використання в харчах харчової соди можуть тримати ложку над умивальником, першу половину лимона чавити, спостерігаючи цікаву хімічну реакцію, а другу в цей час їсти, оскільки лимони дуже корисні для організму.
Крок 3
Додаєте до маси магазинну сметану (половину підготовленої кількості, грамів зо 100) , замішуєте ложкою. Підсипаєте муку, знову замішуєте ложкою. Ті, хто мають міксер, хай мають, але тут не використовують. Додаєте решту сметани (грамів 150). Ненав'язливо вирішуєте просту задачку - на скільки грамів перша половина сметани менша від другої. Потім згадуєте, що половини взагалі-то бувають тільки рівні... Отже, то були не половини! З цимим думками закінчуєте орудувати ложкою. Зробивши в тісті маленьку лунку, наливаєте у неї 50 грамів розтопленого на сковорідці теплого вершкового магазиного масла, і починаєте місити руками, доки тісто не почне відлипати від пальців.
З противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла важко не погодитись. Дуже часто під видом цих продуктів продають справжнісіньке фуфло. Але доки противники збирають сметану та б'ють масло, решта може згадати літери і почати читати склад продукції на обгортках.
Вчимося обирати з усьго фуфла відносно годне для харчування. Крім вміння читати тут потрібен ще й особливий нюх, оскільки на обгортках теж можуть написати бозна-що. Але якщо ви не володієте навичками виживання у кам'яних джунглях, то станьте противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла. Їдьте в село, купіть корову і не думайте багато. Не до думок тепер буде - тре корову чимось годувати...
Йдучи у магазин купувати "молочку", ви й без мене знаєте, що:
а) дешеве добрим не буває,
б) сметана називається СМЕТАНА, "несметана" називається СМЕТАНКА
в) вершкове масло з морозилки не ріжеться, а колеться шматочками, в розтопленому стані має смачний запах, біленьку плівку і в жирку плавають білі пластівці.
Крок 4
Готове тісто кладемо у морозилку хвилин на десять. Ніякої магії -просто з охолодженим тістом зручніше працювати. У ці 10 хвилин дістаємо з холодильника 10 великих суперських абрикосів, яких до цього було 100, але ті ,що залишилися, у свіжому вигляді вже просто не лізуть. Миємо, ріжемо на половинки, присипаємо двома чайними ложками цукру.
Противникам вживання цукру читати вище.
Крок 5
Згадуємо про білок у чашці від першого яйця. Беремо столову ложку і насипаємо в білок дві ложки цукру. Якщо згадане яйце було велике, то насипаємо з верхом.
Той, хто має міксер, кладе ложку, бере міксер і радіє життю та крутій білосніжній піні з білка, що аж стоїть. Той, у кого його немає, пробує шукати вінчик, а потім таки бере ложку, починає довго і нудно збивати білок із цукром.
Доки б'єш білок ложкою, згадуєш, що така езотична штука як вінчик залишилась у мами. Ти, починаючи власне життя у новій квартирі, думала (-ав), шо купиш міксер. Будеш собі газдиня чи газдо (хлопці теж з яйцями на "ти", особливо вранці, коли газдиня після клубу спить, а тобі перед роботою хоч би омлетом перегар перебити).
Але не купила (-ив). Були свої приорітети - спочатку комп, потім телефон, потім пакет на інтернет, потім апгрейд компа, потім дорожчий пакет на інтернет, зміна телефону на смартфон, а тут ще й айпад на підході...
Отако ти вже десять років живеш окремо від мами, від вінчика, і плани на міксер вже більше схожі на самообман. З такими думками, якщо не махлювати і взяти, як написано вище, домашнє яйце, то сяка-така білкова маса зіб'ється.
Противникам вживання цукру - більше про цукор ні слова.
Крок 6
Харош любуватись натюрмортом з дрельованих абрикосів! Включаємо духовку - нехай гріється. Дістаємо охолоджене тісто і ділимо, як на вареники. Беремо качалку. В кожній українській сім'ї є качалка. Якщо немає, то бігом купувати, пляшкою від пива користуватися - непатріотично.
Розкачуємо тісто. Вкладаємо начинку - абрикоску і заліплюємо по колу. Раз виходить квіточкою, раз шось схоже на хачапурик з дірочкою. Ну, як ліпиться, так і ліпиться - це не зламаний ніготь (ваш чи вашої газдині), тож не переймайтесь.
Абрикоску, що виглядає, накриваємо збитим білком.
Кладем у розігріту до 180 градусів духовку та випікаємо до готовності.
Хотіла ще присипати цукровою пудрою, щоб хоч якось врятувати презентацію, але з поваги до противників вживання цукру не стала.
Для печива "Абрикоска":
Яйця домашні - 2 шт.
Лимон - 1/2
Сода - 1 дрібка
Сметана - 250 г
Масло вершкове - 50 г
Цукор - 200 г
Абрикоси крупні - 10 шт.
Мука - скільки візьме.
Серпень 2011 року
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію