ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Іже єси
Можна жити – ти знаєш? – можна!
Після списку безглуздих зрад.
Небо сипало сльози – кожна
Повертала мене назад,

По краплині моїх буденщин –
У вогню_із_водою гру.
Тільки ти у душі – на денці,
Коли виплачу й це – помру.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-12 21:31:52
Переглядів сторінки твору 5251
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.841 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-12 21:35:10 ]
Оляшко, привітик!
так коротко, так глибоко і так боляче. Просто майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 21:38:15 ]
це я Софію Парнок читала ))) щось вирвалося в її стилі.
дякую, Маріанно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 21:57:53 ]
Гарно, Олю!
Так лаконічно але містко.
Сподобалося.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:02:39 ]
я два листки списала, поки в ці кілька слів вписалася)))
дякую, Слава!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:17:01 ]
так і має бути - нічого зайвого. а те місце таки важкувато сприймається, але якщо вникнеш і усвідомиш - то все ок. хоча, може, подумай на рахунок того, щоб замінити вогонь з водою - на "стихій (якусь чи чогось там) гру". так було б прозоріше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:24:13 ]
добре, Слава, подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:04:54 ]
Дуже витончено, але "у вогню із водою гру" важко сприймається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:06:57 ]
"у гру вогню з водою" було б легше - згодна )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 22:06:47 ]
Олю, вітаю з таким сильним віршем! Як не дивно,часто песимізм додає віршам душевної потужності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:09:45 ]
дякую, Богдане!
сподіваюся, що це тільки з виду він песимістичний - я намагалася закласти в нього віру.
Бо натяк на ЛГ - в назві твору. Напевне, ми так і повинні помирати - вичерпавши себе до кінця. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 22:15:31 ]
Погоджуюсь з паном Богданом, вірш дуже енергетично потужний. Сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:25:35 ]
дякую, Адель!
дивна штука поезія - і пояснити все це важко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:17:36 ]
гарно! Сравді, стільки всього вмістилося в кількох рядках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:27:39 ]
дякую, Зоряно! щиро - рада, що тобі сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:20:14 ]
З самого денця дуже важко виплакати... Гарно, що аж мову заперло!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:28:20 ]
Патарочко, заскучила за вами! дуже вам рада!
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:20:27 ]
Не знаю чи це граматично вірно "у вогню", бо "у" вживається в місцевому відмінку, і тоді
"у вогні".
Олю, ти заставляєш мене думати. І я зрозуміла причину, нарешті.
Якщо,
і вогню із водою гру,
то буде, як на мене, правильніше,
або,
у, вогню із водою, гру.
І це, останнє, певне, найвірніший варіант.
А, може, я і неправа.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:30:18 ]
думка йде про повернення - мене - по краплині буднів (сірості всякої, етц.) у гру.
але між цим "у" і "гру" я уточнюю, про яку гру йдеться - гра води (сліз) з вогнем (дух). Десь так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 23:59:24 ]
Гарно, містко, сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:40:40 ]
щиро дякую, що відгукнулися, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 05:13:44 ]
Олю,
Мені лю`, за винятком початків речень з малої. Не розумію - чого такий стиль повинен би придати віршеві.
Здається ще одна авторка на ПМі робить те саме. Ай мін, це справа автора, але все ж - не бачу у тім жодної оригінальності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:48:30 ]
Справді, ЛЮ, в цьому я зовсім не оригінальна - зараз багато так пишуть. Мені здається, що така манера написання полегшує входження у вірш - тобто наче переключається увага з одного вихопленого у житті моменту (робота, діти, навколишнє) на таке ж саме, просто виявлене в іншій формі (вірші) - і сприймає все це в єдиному потоці... І ще, я так думаю, така форма зразу ж настроює читача на те, що це сучасна поезія, її і сприймати треба інакше...
Хоча тут ви зовсім праві – коли форма вірша близька до класичної, краще зберегти великі літери. Правлю.
Дуже дякую, ЛЮ! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 06:23:48 ]
Майстерно, глибоко, емоційно, сильно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:51:55 ]
Дякую! буду вчитися. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 08:32:45 ]
мені здається, Олю, полегшило б сприйняття тієї стрічки звичайне об"єднання отого вогню_із_водою нижніми рисочками, що б одразу виключило деякі варіанти її хибного сприйняття. хоча мені більш вишуканішим відчувається "у стихії_з_водою гру" - надто вже вогонь_з_водою зужитий образ...
подумай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:57:18 ]
дякую, Слава. Я так і зроблю - напишу з нижнім підкресленням - і Женя мені вчора намагалася сказати, що ці слова добре було б виділити.
Я вже стільки над тим віршем намучилася (в доброму розумінні), що в мене вже мозолі на мізках... )))
Мені дуже дорогий цей образ – момент гри духу і часу – він пояснює суть вірша. Боюся, що інакше він буде сприйматися як звичайна історія про лав. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 10:08:28 ]
Можна жиТИ – ТИ знаєш?

можна ось тут підправити, може замість "ти знаєш" - "а знаєш"? Але то так, дрібненьке зауваження.
Вірш - чудовий, закінчення - сильне. Тож і мені Лю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 10:19:28 ]
ох, пані Любо! в цьому вірші повно місць, які важко читаються - хоча б це "безглуздих" - якесь непоезійне слово, але тут звучить дуже влучно. А потім "буденщин" - теж важке, але за нього вхопилася, як за цінний камінь)).

"ти знаєш" - не дуже хочу міняти, бо саме ця фраза має звучати хльостко, як ляпас. "а знаєш" - вносить момент жіночої теплоти, ласки - я її намагалася уникнути, бо вірш передає "пограничний" стан між життям і смертю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:19:15 ]
коротші вірші у Вас привабливіші, хотів би повідомити, Олю

зовнішній вигляд мені особисто до вподоби

"помру" ~ якось не розчулило у контексті "іже єси"
поки ще хоча б на денці - не помрете
упевнений

решта матерій, наче, все вже пообговорювали

тобто, evrythings clear


звісні жовтневі вітання
тепла зі світлом
увсюди


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 23:26:32 ]
Дякую, Сонце-Місяцю! рада вас бачити! )

трохи сама дивувалася потребі говорити у віршах від імені людини, що помилилася. А лиш недавно прочитала, що є такий метод у богослов'ї - катафатичний - коли автор дивиться на те, що його оточує, і каже: це не Бог, і це не Бог, і це теж - не Бог. Тобто з цієї позиції будь-яке прагнення сягнути глибини приречене на досвід помилок... І тому навіть смерть - не що інше, як шлях до Іже єси... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 21:11:57 ]
Но работать нужно... И сыро за окном...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:58:42 ]
ах, якби не це "треба", я б і з ліжка не зповзала... )))))