ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.09.20 06:42
Із підвалу не вийти на волю
І не знаєш, чи день там, чи ніч.
Ниє тіло від втоми та болю,
Світить лампа у сорок свіч…

Ти підпишеш, усе, що захочуть,
Кров ніколи не спинить катів.
І ледь жевріють стомлені очі,

Віктор Кучерук
2019.09.20 06:40
Смолоскипами жовтими кленів,
Освітляючи зміряний шлях, –
Наближається осінь до мене,
Як нещастя незборного жах.
Наближається осінь до краю
Отієї сумної межі
За якою зими не буває
Й будуть квітнути весни чужі.

Сергій Губерначук
2019.09.19 18:38
Рожевий капюшон насунула на сум,
гадаючи, що відвернула зливу.
Пішла, помірно стримуючи струм,
ще не закохана, вже не щаслива.

Не райський плід належав цим вустам.
Вони грішили віршами три роки.
А я позаду відбувався сам,

Ігор Деркач
2019.09.19 17:39
Я пам’ятаю юного хлопчину,
душа якого рвалась у політ.
Спіткала доля у лиху годину
і рано полетів у інший світ.

Малі герої гартували тіло.
Хотіли жити подихом одним.
А от ризикувати не уміли,

Олена Багрянцева
2019.09.19 16:30
У тебе достатньо сили. Ти тільки вір.
Зійдуться усі дороги, затихне вітер.
І стрічкою будуть бігти фінальні титри.
Розтане зима, що нагадує вічний тир.

Останні акорди заграє чужа війна.
Не будуть влучати кулі. Заляже тиша.
І вранці у школі на дошц

Тетяна Левицька
2019.09.19 14:16
Доторкнися пелюсткових вуст
і метеликом забийсь в троянді,
в трепетних руках і я озвусь
чарівною скрипкою Вівальді.
Щоб єлейний почуття мотив -
поліфоній пристрасної румби,
душу вивертав і золотив
оксамитовим цілунком  губи.

Серго Сокольник
2019.09.19 13:02
маленька поема***

Здригнувся? Я не ворона.
Я Янгол твій охоронець.
Послухай, лінивий сплюхо,
Я дещо скажу на вухо...
.......................................................
Цей день у твоїх руках...

Олександр Сушко
2019.09.19 11:43
Шеляга не вартий опус цей,
Про кохання в ньому ні словечка.
Бгає в руки сатиричний цеп
Муза. І памфлет на вухо шепче.

В зомбоящик вирячивсь дурко,
Ловить кожне слово владоможця.
Вілла в пана в стилі рококо,

Іван Потьомкін
2019.09.19 09:00
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Микола Соболь
2019.09.19 05:55
Думки юначі сповнені надій.
В очах максималізм непереможний
І це не дивно. Певно знає кожний,
Яке життя у підлітка без мрій?

В шістнадцять світ пізнав од «А» до «Я».
І на душі то сонячно, то хмарно
І навіть сперечатись якось марно,

Віктор Кучерук
2019.09.19 00:55
Наче музики розливи
Цілий вечір за вікном, –
Дощ вирує галасливо
Й заспокійливо притьмом.
То прискориться привабно,
То утомлено зітхне, –
Та потому знов не слабне,
Присипляючи мене…

Олександр Сушко
2019.09.18 21:17
Здрастуй, осене! Втішливо бачити знов
Твій шикарний наряд. І минулий урізався в пам'ять...
Отже, знову дощить, я для мрій прочиняю вікно -
Хай сідають на плечі та зоряну пісню співають.

Ні, не марно тебе цілий рік, наче дива жадав,
Бо тебе лиш люб

Ігор Деркач
2019.09.18 20:56
То не біда, коли поезій – вал,
з якого неотеса виринає.
Біда, коли шукають кримінал,
якого і у себе вистачає.

***
І двійники являються таки,
аби чужу охаяти сторінку.

Петро Скоропис
2019.09.18 19:14
Мій Телемаку,
прі за Трою край
покладено. Хто горував – забув я.
Гадаю, греки: стільки тіл своїх
усюди покидають тільки греки.
І все-таки угадуваний шлях
додому потягнувся непомірно,
неначе Посейдон, поки ми там

Олена Багрянцева
2019.09.18 11:53
Він хотів стати сонцем для неї – і гріти вічно.
Грозові розганяти хмари, стирати смуток.
Заховати усі тривоги в рахманний жмуток.
Малювати добро на полотнах своїх неспішно.

Тільки двері вона зачиняла від нього міцно.
На ясні почуття не звертала ува

Віктор Кучерук
2019.09.18 09:05
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Якщо у пам'яті зберіг
Я течію швидку розмови,
А на питань порогах - сміх.
Ним просто подих забивало
І клало подив на лице, -
Аж поки сонце не злякало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Острах
Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака -
Це для птаха остання вже осінь,
А для мене - не знаю яка?
Вітер з яблуні полум'я креше -
Під ногами багряний вогонь
Хтось уранці побачить уперше,
А я завтра побачу його?
Чи зігрію зневірену душу
Коли-небудь іще я в житті,
Адже осінь вбиває і душить
Наодинці мене і в гурті?..

22.09.10.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-13 14:08:48
Переглядів сторінки твору 1756
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.011 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.143 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.09.20 06:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:34:55 ]
Дуже сподобався початок.... А от " в гурті" якось перекреслив сприйняття....
Вітю, ану подумай над ним.... замість вибуху в кінцівці щось трохи муляє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 15:35:34 ]
Подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:41:08 ]
і щодо назви - краще слово, яке самостійно більше схоже на русизм, не вживати у назві..... Хоча, то тільки моя думка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 15:36:16 ]
Уже змінив...
Дякую тобі, Софіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 15:51:13 ]
Вітаю шановного!
Та ще маю пороху в порохівниці,
кресну, як в ранці Сонце,
полум'ям залью пітьму самоти,
щоб бути у світлі дня,
із любов'ю до Бога жити.
Це, добавив би я,
і було б - " ляля "
Точка зору моя.
Дякую з повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:05:36 ]
По-моему, какая-то путаница.
Пробую разобраться, обложившись словарями.

"Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака.
Це для птаха остання вже осінь,
А для мене - не знаю яка?"

Почему для птицы эта осень последняя?
Правда, я могу допустить довольно прозрачную мысль о том, что этот куплет, логически вычленяемый из текстового моноблока, написан под влиянием песни группы (по-украински "гурту")"ДДТ", исполняемой Ю.Шевчуком. И смысл его не в смысле, а в чем-то ином - например, рифме. И, наверное, в сопереживании. Меня, например, "заводят" литургии. И я стараюсь их избегать, потому что литургий много, а нервная система одна. Моя.

"ітер іскри із яблуні креше, -
Під ногами холодний вогонь
Хтось уранці побачить уперше,
А я завтра побачу його?"

Искры - это красные листья или "слава победителю". У нас такие не растут, но на рынке их немало. И они дороже цитрусовых примерно в 2 раза.

"Чи зігрію хоч мріями душу
У холодній своїй самоті?
Убиває ця осінь і душить
Наодинці мене і в гурті..."

Совсем плохо. Упадочнические настроения. Осенью такое бывает. Нужно, как мне кажется, как-то не поддаваться унынию. Оно, конечно, обнажает душу (кстати "душа" в стихотворениях - это нечто банальное) и обостряет чувства.
Или действительно все так лажово?

Пожелаю я Вам, наверное, всего самого наилучшего, что только может быть. Возможно, когда-нибудь кто-нибудь всплакнет над этим произведением. Мы не вечны. Но стоит ли о таком не то что сочинять, а даже задумываться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:31:05 ]
Погоджуюся з тобою, Олександре, що закінчення вірша сумне та песемістичне, але, від того, якщо я там зроблю зараз певні зміни, невже мій сьогоднішній настрій поліпшитья?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:37:47 ]
Олексію, та померла просто птаха, що тут незрозуміло?..
І про листя не відаю, чи, на відміну від новонародженого, завтра побачу його...
А про настрій - він мій, власний, сьогодні сумний, завтра веселий, навіщо таїть те, що має місце?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 20:49:35 ]
Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака -
Це остання для птаха осінь.
А для мене - не знаю яка?

Я би радила, Вікторе, саме так розставити знаки. Бо, доки Ви не пояснили Алексію суть, можна було подумати, що це ЛГ - полетів сторчака. Розділові знаки бувають каверзними, коли стоять не в тому місці (пам'ятаєте "казнить нельзя помиловать"?)

Про "в гурті" і "іскри" вже сказано, але то авторське.
А ще не дуже добре, що в тексті є повтор "холодний вогонь", "холодній самоті"... Тут подумайте, це вже технічний недогляд.

А настрій вірша я відчула, як мені здається, і пройнялась ним. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:18:12 ]
Дякую тобі, Любо, - я спробую зробити зміни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 20:50:11 ]
Забула ще про назву. Може краще "Острах"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:18:53 ]
Це - просто...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:25:59 ]
Гарно, Вікторе! Поки я заглянув - уже все вилизано! (тільки з коментів можу здогадуватися)Тепер вже можна - або до друку, або композитору!)
Сподобався вірш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 06:55:58 ]
Не вилизано, Ярославе, а трохи підметено...))
Потрібно інше закінчення, це - точно!
Дякую тобі, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 09:16:13 ]
Чи зігрію хоч мріями душу
У холоднім осіннім танкУ?
Убиває ця осінь і душить
мОю пісню - весняну таку...

Остання стрічка - лише як варіант.
Подумай, друже...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 23:38:00 ]
Не помітив раніше, Ярославе, твою пораду, подумаю...