ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Семенко
2019.06.19 20:33
Він прийшов серед ночі
дощем, наче шепотом,
легкий подих зітхання майнув попід віями.
І від нього, такого незнаного, теплого,
незборимим жаданням кохання повіяло.

Потягнулась до нього
крізь сон кожна гілочка.

Ігор Федів
2019.06.19 19:42
Складають рученята оригамі,
Об’єми замінили площину.
Я викликаю пам’ять на татамі,
І нині розкриваю таїну.
Це невідоме чи давно забуте,
Аморфні лінії минулих днів,
Що не бажає серце оминути,
Навіть якщо би дуже захотів.

Марія Дем'янюк
2019.06.19 15:51
Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
Захотілось їй іти радо, без турботи.
І довгесенько вона небом мандрувала,
А хмариноньки-сліди сонце затуляли.
Притомилася, ой як!, хоче відпочинку,
І спустилась до землі - моститься в затінку...

Сонце сяє, а

Тетяна Левицька
2019.06.19 15:40
Він мене рятував від пустелі,  наруги,
і жури безнадії, набридливих злив.
Простягав дружню руку над прірвою туги
і сльозу відчайдушну цілунками змив.

Дарував  зорепад, зачаровані вірші,
осипав первоцвітом зворушливих слів,
серенади співав соловейк

Ігор Деркач
2019.06.19 09:59
Що не царі, то у твоїй короні.
За очі карі і за голубі
лукава доля вибілила скроні.
І як не потонути у журбі?

Он повновидий сяє з оболоні
як вишитий цілунок на габі.
І лоскотно, і солодко тобі,

Микола Соболь
2019.06.19 08:12
Душа болить. І серце крає щем.
Любити так нелегко Україну.
Де я такого дурня ще зустріну?
Щоби пройти у двох над вирвищем.

Кумпаняться зросійщені брати.
Не та їм віра, влада, ненька, мова…
Мене зовуть, не ладиться розмова.

Олександр Сушко
2019.06.19 07:13
Від сумних думок солоні нюні
Ллються у долоні шкарубкі.
От чому жінки - усі розумні,
А мужі - тупезні глупаки?

Все що зароблю - несу до кралі,
Сам ходжу в полатаних штанах.
Благовірна днину тралі-валі,

Наталія Дяк
2019.06.19 00:03
Мапуй мене, та до екватору,
Забудь південні експедиції.
Маршрути: доля гладіатора
Або посвята Дона в лицарі.

Даремно стрілки каруселили,
Лякали вироком дозиметри.
Манили лунами веселими...

Володимир Ляшкевич
2019.06.18 21:58
• •
А поїзди летять у невідомість
до різних станцій круговерті волі
і безупинно ти пересідаєш,
а там і на ходу - з одного в інший,
з одної долі в іншу, знову й знову.
аж раптом, як в дитинство, відлітаєш
на павутинці сонної вітрилі

Іван Потьомкін
2019.06.18 21:24
Пес чоловіка так покусав,
Що рани ніяк не заживали.
Всілякі трави давали знахарі,
Але ніщо чомусь не помагало.
І ось, накульгуючи, потерпілець йде,
Навстріч - хтось, видно, не тутешній:
«Де лихо ти набув оце?»
«Довго розказувать»,- скривився чолові

Ігор Федів
2019.06.18 20:07
Ось моя радість… Дві радості – гордості,
Закутані ковдрою, линуть у сні.
Ніч романтично співає акордами,
Зірками записує небо пісні.
У кого є щастя? А я маю двічі!
Милуюся ними, жадаю життя.
І світові можу казати у вічі,
Що істину знаю у колі бут

Світлана Ковальчук
2019.06.18 18:05
А десь громи стинають спеку дня.
Їх чути за надривами гучними.
Здіймаюся у прислуханні я.
Та ось він, дощ - краплини, ріки, злива,
аж лячно.
В небі крешуть блискавки, неначе змії.
Можуть укусити.

Микола Дудар
2019.06.18 15:45
…уповноважений Христа?
Ось відновлюсь і запитаю
Невпинний ріст мого хвоста -
Чи впустять з ним мене до Раю?
Чи впустять з прикусом божка?..
Не від народження - присадка!!!
Вона, по правді, не важка
Всього лиш навсього як крапка…

Олександр Сушко
2019.06.18 14:14
У країні, де правлять пейса -
Звично сваряться хохлаки.
Цуплять гріш тямковиті бевзі
У глупеньких розумаків.

Гостра шпичка сідницю муля,
Потішаються Цур і Пек:
Вийшла з томосу пишна дуля -

Світлана Майя Залізняк
2019.06.18 10:29
Коли знайомець лізе у багно,
порушує табличні заборони,
промовчу - хай забрьохається гном.
Топтатиму пісок, врунисті гони...

Хай сом відчистить п'явок, слимаків,
приймає душ Шарко, змиває сажу...
Перестороги Майї заслабкі.

Любов Бенедишин
2019.06.18 09:29
Твій погляд захмарений –
серце стискається.
Диму сигарного
пасма гойдаються,
тягнуться, сизіють,
тануть під стелею.
Ранок безсилий
блукає оселею.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Острах
Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака -
Це для птаха остання вже осінь,
А для мене - не знаю яка?
Вітер з яблуні полум'я креше -
Під ногами багряний вогонь
Хтось уранці побачить уперше,
А я завтра побачу його?
Чи зігрію зневірену душу
Коли-небудь іще я в житті,
Адже осінь вбиває і душить
Наодинці мене і в гурті?..

22.09.10.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-13 14:08:48
Переглядів сторінки твору 1711
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.012 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.143 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.06.17 05:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:34:55 ]
Дуже сподобався початок.... А от " в гурті" якось перекреслив сприйняття....
Вітю, ану подумай над ним.... замість вибуху в кінцівці щось трохи муляє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 15:35:34 ]
Подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:41:08 ]
і щодо назви - краще слово, яке самостійно більше схоже на русизм, не вживати у назві..... Хоча, то тільки моя думка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 15:36:16 ]
Уже змінив...
Дякую тобі, Софіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 15:51:13 ]
Вітаю шановного!
Та ще маю пороху в порохівниці,
кресну, як в ранці Сонце,
полум'ям залью пітьму самоти,
щоб бути у світлі дня,
із любов'ю до Бога жити.
Це, добавив би я,
і було б - " ляля "
Точка зору моя.
Дякую з повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:05:36 ]
По-моему, какая-то путаница.
Пробую разобраться, обложившись словарями.

"Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака.
Це для птаха остання вже осінь,
А для мене - не знаю яка?"

Почему для птицы эта осень последняя?
Правда, я могу допустить довольно прозрачную мысль о том, что этот куплет, логически вычленяемый из текстового моноблока, написан под влиянием песни группы (по-украински "гурту")"ДДТ", исполняемой Ю.Шевчуком. И смысл его не в смысле, а в чем-то ином - например, рифме. И, наверное, в сопереживании. Меня, например, "заводят" литургии. И я стараюсь их избегать, потому что литургий много, а нервная система одна. Моя.

"ітер іскри із яблуні креше, -
Під ногами холодний вогонь
Хтось уранці побачить уперше,
А я завтра побачу його?"

Искры - это красные листья или "слава победителю". У нас такие не растут, но на рынке их немало. И они дороже цитрусовых примерно в 2 раза.

"Чи зігрію хоч мріями душу
У холодній своїй самоті?
Убиває ця осінь і душить
Наодинці мене і в гурті..."

Совсем плохо. Упадочнические настроения. Осенью такое бывает. Нужно, как мне кажется, как-то не поддаваться унынию. Оно, конечно, обнажает душу (кстати "душа" в стихотворениях - это нечто банальное) и обостряет чувства.
Или действительно все так лажово?

Пожелаю я Вам, наверное, всего самого наилучшего, что только может быть. Возможно, когда-нибудь кто-нибудь всплакнет над этим произведением. Мы не вечны. Но стоит ли о таком не то что сочинять, а даже задумываться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:31:05 ]
Погоджуюся з тобою, Олександре, що закінчення вірша сумне та песемістичне, але, від того, якщо я там зроблю зараз певні зміни, невже мій сьогоднішній настрій поліпшитья?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:37:47 ]
Олексію, та померла просто птаха, що тут незрозуміло?..
І про листя не відаю, чи, на відміну від новонародженого, завтра побачу його...
А про настрій - він мій, власний, сьогодні сумний, завтра веселий, навіщо таїть те, що має місце?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 20:49:35 ]
Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака -
Це остання для птаха осінь.
А для мене - не знаю яка?

Я би радила, Вікторе, саме так розставити знаки. Бо, доки Ви не пояснили Алексію суть, можна було подумати, що це ЛГ - полетів сторчака. Розділові знаки бувають каверзними, коли стоять не в тому місці (пам'ятаєте "казнить нельзя помиловать"?)

Про "в гурті" і "іскри" вже сказано, але то авторське.
А ще не дуже добре, що в тексті є повтор "холодний вогонь", "холодній самоті"... Тут подумайте, це вже технічний недогляд.

А настрій вірша я відчула, як мені здається, і пройнялась ним. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:18:12 ]
Дякую тобі, Любо, - я спробую зробити зміни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 20:50:11 ]
Забула ще про назву. Може краще "Острах"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:18:53 ]
Це - просто...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:25:59 ]
Гарно, Вікторе! Поки я заглянув - уже все вилизано! (тільки з коментів можу здогадуватися)Тепер вже можна - або до друку, або композитору!)
Сподобався вірш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 06:55:58 ]
Не вилизано, Ярославе, а трохи підметено...))
Потрібно інше закінчення, це - точно!
Дякую тобі, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 09:16:13 ]
Чи зігрію хоч мріями душу
У холоднім осіннім танкУ?
Убиває ця осінь і душить
мОю пісню - весняну таку...

Остання стрічка - лише як варіант.
Подумай, друже...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 23:38:00 ]
Не помітив раніше, Ярославе, твою пораду, подумаю...