ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
З голосу Езопа
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
З точністю до навпаки
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
(Спомину фрагмент)
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
Аромату бузкового казка (акровірш)
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Бузок зацвів
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
Гнів (сонет)
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Перший дощ
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
* * *
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Псалом 127. Пісня Соломонових сходинок
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Мармур
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Весняна яса
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
Поетичні війни
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
* * *
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Медитативний вальс
вальс ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-25 14:18:06
Переглядів сторінки твору 14734
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.354 / 6  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 5.333 / 6  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:33:08 ]
І справді архетипно-медитативно. Дуже сподобалося, особливо перший чотиривірш і "світ медитує".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:22:32 ]
щиро дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:43:57 ]
Велике враження справив цей вірш. Не виокремлюю нічого, що "сподобалось особливо", бо все напрочуд цілісно. Навіть картинка)
Десь близько за темою в мене є "Осіннє танго" (maysterni.com/publication.php?id=68126). Але до вашого рівня ще рости й рости)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:21:24 ]
не все так цілісно, як ви кажете...
однак, дякую вам. оце повідповідаю, й піду читати танго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 15:48:57 ]
йой.
стою і мовчу, знявши віртуального капелюха.

і цей...дякую, що пишете.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:23:45 ]
цей... дякую, шо читаєте /поиагає натягти віртуальну червону шапчину... ррррррррр..../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:08:17 ]
Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:24:04 ]
дякую, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:11:05 ]
"Сонячний хворий Татчин" виздоровів :) А я хворію. На всяку їрунду.
Знаєте, намагаюся не змішувати праведного і
з грішним, але "грабовський ритм" Вашого вальсу спонукає... Чи ритм, чи МЕДИТАтчинаЦІЯнисті :))

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки.
Небо, від птаства рябе,
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Сомнамбулічно гребе.

Апоплексична плаксива мелодія -
Прокляте нишком шиття.
В себе самого вдивлятися годі - я
Викинусь геть на сміття.

Світ медитує, і ця медитація -
Відшук черствого шматка.
Пий мої вірші напам'ять, отрута ця
Груди ураз пропіка...

Можете мстіть :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:15:46 ]
Класна пародія, Світлано!)

Медитатчинація - сподобалось слово.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:28:48 ]
Це ти його створив :) Моє - звичайне: МЕДИТАЦІЯ. Хоча автор і заслуговує на якісь особливі слова, бо таки єдиний і неповторний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 16:42:19 ]
ну яка ж це пародія, Валерію?
щось вони останнім часом вам часто привидіваються :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:46:35 ]
А ми всі - єдині і неповторні.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:47:36 ]
Не пишу - от і привиджуються.) Носяться навкруг у вигляді привидів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:09:11 ]
Да, до речі, правильно Нікуся каже: яка це пародія? Це мікс із двох класиків, так сказать, fuck art, йолки-палки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:36:15 ]
fuck art - мабуть помилилися, Світлано. якщо мали на увазі Юліуша Фучіка, то треба було написати: fucik art)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 18:13:49 ]
Ярославе, це із "афіші" слово (ілюстрація до твору :)) Я дівчина проста, сільська, і в нас так не говорять. Але слово на вигляд мені здалося нічого собі, і я вирішила ним збагатитися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-25 20:29:59 ]
"Рученьки терпнуть, злипаються віченьки" - на цій веселій ноті автір /мішком з картоплею/ падає під стіл. і скільки не починає - стільки й падає. НЛП - то сила!
дякую, що осилили, та ще й спромоглися на відповідь.
над помстою подумаю) помста має бути зненацькою - тоді вона смакує особливо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 17:23:34 ]
" В яблучко" - саме спромоглася. Очевидно, Вам добре відомий ефект власної поезії на тих, хто мав щастя її читати: мову справді надовго відбирає :)) А коли вона повертається, то будь-які слова (і компліменти у тому числі) здаються нікчемними. То ж дякую за співчутливе розуміння сього белькотіння. І вилазьте з-під столу, - я вже йду :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 17:03:39 ]
не перебільшуйте, плізз.
я читаю власні тексти виключно собі - монотонно, патетично, пікантним тенором з елементами художнього фальцету... і на мене вони ніякісінького враження не справляють. більше того, від красоти свого голосу я млію й засинаю. тому читаю я їх собі, переважно, на ніч. в цьому їх сила.


1   2   3   Переглянути все