ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Чом же я знов уві сні кричав,
Наче кацапи ізнову палять?

Різали тризуб на серці ножем
І цвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Про фатальні дати і цифри. Моїм друзям - поетам (Про поетів і кликуш) (переклад
Життя скінчив трагічно хто - той істинний поет,
А в точний термін - то у повній мірі.
На цифрі 26 один ступив під пістолет,
А інший - під петлю́ у "Англетері".

А в тридцять три Христу - а він був теж поет, він говорив:
"Не убивай! А як уб'єш, знайду тебе і в чумі..."
Йому - в долоні цвяхи, щоб чогось не сотворив,
Щоб не писав і ні про що не думав.

Як чую цифру 37 – злітає з мене хміль,
І зараз - наче холодом війнуло:
Під цифру цю і Пушкін підгадав собі дуель
І Маяковський - скронею на дуло.

Зупинимось на цифрі 37. Підступний Бог -
Питання він поставив просто ру́ба.
Лягли на цьому рубежі і Байрон, і Рембо,
А нинішні - не врізали ще дуба.

Дуель не відбула́ся ще, та це не новина,
Хоч розіп'яли в тридцять три не сильно.
А в тридцять три - не кров, та що там кров - і сивина
Лиш забруднила скроні непомильно.

Застрелитися страшно, так? У п'ятки аж душа?
Терпіння, психопати і кликуші!
Поети ходять п'ятками по лезу у ножа,
Порізавши до крові босі душі!

В слові "довгошиї" наче літери дві "і".
Поета вкороти! - це очевидно.
І ніж у нього, та щасливий він висіти на вістрі,
Зарізаний за те, що був незгідним.

Шкодую вас, прихильники фатальних дат і цифр!
Стомились, як наложниці в гаремі:
Життєвий термін збільшився - то, може, і оцим
Ще не пора поетам, хто не в темі!

Так, правда, шия довга - як приманка для петлі,
Мішень для стріл і груди, не перечу.
Завдячують не датам ті безсмертні, що пішли,
То й ви, живі - не прагніть в порожнечу!


28.10.2011



https://www.youtube.com/watch?v=dsFz9v879C8

Текст оригіналу для ознайомлення:

О поэтах и кликушах ♫ ♯ ◡

Моим друзьям - поэтам

Кто кончил жизнь трагически - тот истинный поэт,
А если в точный срок - так в полной мере.
На цифре 26 один шагнул под пистолет,
Другой же - в петлю слазил в «Англетере».

А в тридцать три Христу - Он был поэт, он говорил:
«Да не убий! Убьешь - везде найду, мол», -
Но - гвозди ему в руки, чтоб чего не сотворил,
Чтоб не писал и ни о чем не думал.

С меня при цифре 37 в момент слетает хмель.
Вот и сейчас - как холодом подуло:
Под эту цифру Пушкин подгадал себе дуэль
И Маяковский лег виском на дуло.

Задержимся на цифре 37. Коварен бог -
Ребром вопрос поставил: или - или.
На этом рубеже легли и Байрон, и Рембо.
А нынешние - как-то проскочили.

Дуэль не состоялась или перенесена,
А в тридцать три распяли, но не сильно.
А в тридцать семь - не кровь, да что там кровь - и седина
Испачкала виски не так обильно.

Слабо стреляться? В пятки, мол, давно ушла душа?
Терпенье, психопаты и кликуши!
Поэты ходят пятками по лезвию ножа
И режут в кровь свои босые души.

На слово «длинношеее» в конце пришлось три «е».
Укоротить поэта! - вывод ясен.
И нож в него, но счастлив он висеть на острие,
Зарезанный за то, что был опасен.

Жалею вас, приверженцы фатальных дат и цифр!
Томитесь, как наложницы в гареме:
Срок жизни увеличился, и, может быть, концы
Поэтов отодвинулись на время!

Да, правда, шея длинная - приманка для петли,
И грудь - мишень для стрел, но не спешите.
Ушедшие не датами бессмертье обрели,
Так что живых не очень торопите!

© Владимир Высоцкий. Текст, музыка, 1971
© Владимир Высоцкий. Исполнение, 1971


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Владимир Высоцкий О поэтах и кликушах Моим друзьям — поэтам



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-28 13:14:28
Переглядів сторінки твору 1714
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-28 14:09:52 ]
"А в тридцять три Христу – казав, бо він був теж поет:" - хто казав? це сам Христос казав, "он говорил". Тому: ""А в тридцять три Христос – казав, бо також був поет:" (бо він був теж - забагато коротких необов"язковіх слів).

"протвережусь" - ??? по-перше. час не той. у перекладі майбутній, а в оригіналі ні. по-друге, шо це за слово таке?

Й ліг Маяковський скронею на дуло - випадає з ритму зовсім.

А нинішні якось не дали дуба. - якОсь?? І цей рядок надто брутально вийшов у порівнянні з авторським "проскочили".

"ще босі" - а потім вони взуваються?

"У кінці у слові "довгошиїй" літери дві "й"." - це капець :) У_у - кошмарне + де ви побачили дві "й" в "довгошиїй"?

"В ножі бездушно взятий - але все ж таки живий,
Своїм потомкам словом щирим видний." - це не з Висоцького, навіть коментувати не хочу.

"Караєтесь" - не той зміст, що "томитесь".
"Ще не кінець поетів - не на темі!" - невдалий "кінець".

Підсумовуючи, нмд, переклад на трієчку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-28 14:47:37 ]
З Христом підправив - як зараз?

Протвережу́сь - є таке слово у словнику, і саме з таким наголосом.

Й ліг Маяковський скронею на дуло - не бачу випадіння з ритму, ритм у мене вивірений всюди.

А нинішні не врізали ще дуба. (я)
А нынешние как-то проскочили. (ВСВ) - хіба аж так брутально виглядає мій рядок в порівнянні з рядком ВСВ? Це ж напівжартівливо-іронічно - і в нього, і в мене.

"ще босі" - а що Ви б запропонували, Любо? Хотілося б максимально зберегти, адже все-таки крилаті слова.

ї=йі
в українській мові є відповідник слову "длинношеее" з трьома "е" в кінці?

И нож в него — но счастлив он висеть на острие,
Зарезанный за то, что был опасен! (С) - мені видалось надто жорстокою ця сцена, от я її і послабив.)

Замінив.

Над невдалим кінцем ще подумаю.)

Дякую, Люба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-28 16:08:40 ]
"У" спочатку в рядку, де "довгошиїй" - це просто одруківка була.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-28 20:56:21 ]
"та ж він був теж" - це жахливо! чим вам не подобається запропонований варіант "бо також був поет"?

Валеро, ну, порівняйте ритм і наголоси:
"И Маяковский лёг виском на дуло."
"Й ліг Маяковський скронею на дуло".

А нинішні не врізали ще дуба. (я)
А нынешние как-то проскочили. (ВСВ) - це у нього напівжартівливо-напівсумно, а у вас - брутально.

""ще босі" - тут міг би бути якийсь прийменник ("тендітні" чи інший).

"мені видалось надто жорстокою ця сцена, от я її і послабив" - :)))) вбивчий аргумент! так не називайте тоді це перекладом з Висоцького! "мені не сподобалось, що Отелло задушив Дездемону, я переписав у перекладі Шекспіра".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-30 11:25:10 ]
А "босі" я ж підправив, хіба в даний момент поганий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-30 11:23:38 ]
От як добре знаходитися на кількох сайтах одночасно!
Дивіться, Любо, наче Вам відповідь, хоча зовсім і не Вам, а іншій рецензентці:

"щодо "дуба" не погоджусь з рензенткою - конкретна лексика як раз а-ля Висоцький." (анонім)

І це не я сказав, зауважте!)

Щодо інших зауважень, звичайно, ще подумаю, просто свіжий вірш (і свіжий переклад) не одразу ж піддається правці, є опір матеріалу.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 11:34:27 ]
Одни и те же круги нарезаешь, приятель.
Мне ИСТИННАЯ, ОРИГИНАЛЬНАЯ песня больше по душе.
Попробуй представить В.Высоцкого с твоей песней. По-моему, это нечто из разряда аномалий.
Свое? Где свое? В чем сущность поэзии твоей души?
В этих перепевах, самораскрутках (это я шагаю по следам одного из твоих стихотворений)?

Печально это видеть, Валера-Боев.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-30 12:05:21 ]
Дивна мені ця критика моїх пародій та перекладів. А хіба поети минулого та позаминулого століть не брали сюжети для своїх віршів із сюжетів поетів попередніх століть? Крилов - в Лафонтена, Лафонтен - в Езопа, Пушкін - в Горація, Лермонтов - у Байрона. А хіба поети не надихаються віршами один одного? На стихире - це "сплошь и рядом". Та навіть і тут - Татчин надихнувся віршами Сін Семільї, і навпаки, Мордатенко - Осоки і т. д. і т.п. Композитор не пише зразу симфонії, спершу треба вивчити сольфеджіо, самому навчитись грати хоч на якомусь інструменті... Розумієте, про що я?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-30 12:15:28 ]
А щодо саморозкруток та самопіарів - то це просто жарт. Можна подумати, мені надзвичайно цікаво розкручувати свої різноманітнгі псевдоніми.)