ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Додому…
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 21:47:14
Переглядів сторінки твору 10161
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.450 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.396 / 5.5  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 21:55:57 ]
Вау, які люди!)))
Як я довго цього ждав!))) Гострив зуби об камінюку!))) Прочитав - а всі наголоси правильні! І русизмів немає! І граматичних помилок! І всі розділові знаки на місці... ех, не щастить, дуже пильний автор...)))

Проте - "лиш безмовність і морок" нагадало мені Котляревського - "там тільки тумани великі, і чути жалобнії крики" - це він про пекло писав. "Безмовність і морок" якось звучить ну дуже зужито.

А "де чекав стільки літ" і "довгожданний мій світ" - це теж банальності. Вірш випадає в нікуди, бо в ньому немає якогось ВАШОГО закінчення, висновку. А отой наголос в останньому рядку так і взагалі заважає сприйняттю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 21:59:52 ]
не наголос, а знак оклику! міль пардон


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:11:45 ]
Сергію, у мене тут сухарики є (дуже смачні, з домашнього житнього хлібчика), то я вам відсиплю... не пропадати ж зубам нагостреним ;))
А щодо банальності... так, звичайно, все це - банальщина дика. І небажання жити - таке банальне, шо аж встидно. Ну, осінь навіяла. Її й набийте... себто вкусіть :))
Немає МОГО закінчення - ну й холєра його бери, зате ТАМ буде МІЙ світ. Лише мій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:14:40 ]
Боже мій, про шо ми говоримо... свят свят свят.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:25:14 ]
А шо, нормальна тєма :)
А я вас щас розвеселю: ото прочитала ваше "ех, не щастить, дуже пильний автор..." - та й приказку "на те й щука в озері, щоб карась не дрімав" переробила так: "на те й осока в бЕрезі, щоб жабки стереглись" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:10:40 ]
Треба бути дуже знайомими (принаймні, на рівні походеньок до зоосаду чи якогось там Літнього чи ботанічного) людьми, щоб звертати увагу на дрібниці або, навпаки - так нахвалювати, як може це робити родич чи той самий дуже знайомий знайомець.
А я зверну увагу на асонанси як на неповні рими, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки і як слова, у яких відбувається (спостерігається) повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі.
Я млію від проявів цього явища і замиловуюсь ним, як може замиловуватись відвідувач картинної галереї рівня, скажімо, Третьяковської.
Так, дехто мені зможе зауважити - мовляв, тут три строфи і рима "ти - коти". А я відповім - мені відомі і інші вірші, і не такий я систематичний гість, щоб писати під одним віршем одне, під другим (можливо, таке ж саме) - друге. То краще напишу про глибоко позитивне.
Так і написав :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:13:30 ]
Гаррі, я вас люблю! Чесне слово. (І абсенту не пила. І взагалі нічого міцнішого за каву давно вже не п'ю...) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:27:56 ]
Так, згоден, що Гаррі - дуже класний хлопець. А Ксента - так нічо.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:45:20 ]
Славчику, я в абсенті зовсім не розбираюсь, але тобі повірю на слово - як спецу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 22:13:39 ]
ну що, здавалося б, слова, слова та голос - більш нічого...

Лиш безмовність і морок,
Та навшпиньках – коти.
Я посплю… днів зо сорок.(і - посплю...Днів за сорок)
І прокинусь. І ти (я - прокинусь і - ти...)

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:21:16 ]
Ага, мене те "зо" теж трохи муляло... але все-таки тут треба починати з "я посплю...", а то занадто вже кострубато буде. Та й кажуть же "днів зо три", то й "зо сорок" хай буде. Бо "із сорок" - негарно, язик об зуби порізати можна.
Дякую за увагу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 22:19:24 ]
"Та навшпиньках – коти" - як вісь, навколо якої обертається вірш. Або, як дельтаплан - 40 днів - і привіт!)
"Забери мене звідси.
Хоч кудись – забери!" :)
Файно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 22:27:02 ]
Дякую :)
Ага, коти - то моє всьо! Куди ж я, "котяча мамка", без них?! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 00:32:59 ]
"Забери мене звідси.
Хоч кудись – забери!" - знайомий настрій, чи не всі через нього проходять. Останнім часом все частіше думаю, що банальні думки і почуття, це те, що нас усіх об'днує,такі собі прикмети належності до собі подібних, і тому є цінним.
Точно знаю, що коли настрій "забери мене" - час змінюватись. Але і у цьому світі ще знайдеться, що обживати, правда ж, Грені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:27:14 ]
Так, ви праві - "усі думки давно вже передумані, і всі слова вже сказані до нас"... Перетасовуємо вкотре ту саму колоду.
А в цьому світі, схоже, "обживати" можна лише себе - і тут таке поле неоране, що життя навряд чи й вистачить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 07:53:15 ]
Мадам, обов'яково, обов'язково і тільки з собою. Але спочатку -самальоти і міравая рєвалюція!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:29:00 ]
Шо? Апять?! В смислі - знов революція? Ну, тоді запишіть мене у... дезертири ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 10:18:13 ]
Цікаво-цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:29:26 ]
Дякую-дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 10:57:10 ]
Гарно!


1   2   3   Переглянути все