ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Додому…
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 21:47:14
Переглядів сторінки твору 10154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.450 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.396 / 5.5  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:31:58 ]
Та не те щоб гарно, але думку нарешті озвучила, а то ж колотилося та й колотилося всередині...
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 11:02:39 ]
таки цікаво, Гренуіль.
Лиш з "котами" трохи не теє... дуже люблю котиків, але чи такі вже вони необхідні в цьому віршику?
Чи "коти" - тут вжито в сенсі дієслова?
Над цим рядком - ще би подумати, може, замінити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 14:04:06 ]
Коти тут справжнісінькі - вусаті і хвостаті :)
Справа в тому, що ЛГ настільки вже втомилася від цього світу, що готова забратися на той, аби нарешті відпочити - ну, хоча б "законно положених" 40 днів ;) Але у повній самоті залишатися моторошно, от вона й вибирає таке товариство. Чому саме котяче? Ну, від котів вона, принаймні, ні брехні, ні підступів не чекає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 13:42:58 ]
Мадам! В дезертири, в штаб чи не самодемобілізацію йдуть всілякі елементи чи римоплети сумнівної якості. А кращі люди, блискучі аристократки, в смислі поетки тільки на передову!
А інакше і бути не може, як же інакше?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 14:05:35 ]
Боюся, Сашо, що в смислі топографії наші поняття про передову прямо протилежні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 14:41:09 ]
Як тільки прочитала "Та навшпиньках – коти" - одразу була готова йти за ними. аж поки не побачила, куди їх ЛГ заманює :)
шо за настрої, га?! сказано - на передову, значить, на передову :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 14:44:58 ]
Додам вже сейозно. Знаєш, вчора бачила таку картину з життя: просто на землі, на теплому люку, спав бомж. Судячі зі всього, це його постійне "місце проживання", бо він був огорожений парасолькою на випадок дощу, поруч з ним стояли дві баклажки з водою. а гріли його ще дві-три собаки - це і була його сім"я.
А ти кажеш - "втомилася"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 15:56:05 ]
Передова - це як на мене окопи і... миші.
Котам, що навшпиньках, буде весело...ганятися.
Нє!!! Передова, фронт, окопи і бліндажі - це для чоловіків.
Нуілі!
"додому" - це ніби має бути радісно і тривожно.
А у Вас - трохи сумно...
Ну нічого. Веселіше, Нуілі. Он Чорі описала майже апокалоптичну картину сьогодення. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:14:39 ]
Чорі, та я теж - серйозно. Період "утріть мені сопельки, бо я вся така нещасненька" ЛГ давно вже пройшла. Кажу ж: втомилася від цього світу, тобто саме від того, про що ти пишеш. Мені навіть бомжів стрічати не обов'язково - щодня проходжу повз УТОС (Українське товариство сліпих), так що вже зранку всі приводи пожаліти себе якось самі собою відпадають... Ну і - куди ж дінешся від новин, навіть якщо не дивишся "ящик" і не включаєш радіо? Робота ж сама знаєш яка, та й вуха не заткнеш, коли люди говорять... Катастрофи, повені, терористи (далі - за списком), все це настільки страшно і безглуздо, що хапаюся за голову і питаю: що я роблю на цьому світі?! Я ж нічого не можу змінити! А дивитися на це все далі - не хочу. Сил нема. І з недавніх пір придумала собі втіху: я буду жити в іншому світі. І там не буде страху.
Найсмішніше, що я навіть не уявляю, як може бути по-іншому. Тобто - за якими принципами має бути побудований той "мій" світ. Боюся, що взагалі ніхто цього не уявляє. Ми ж нічого іншого не бачили... Але я собі так вирішила - і все. Так що якби ти бачила, як там класно, ти б таки пішла за тими котами ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 17:19:36 ]
Тоді запам"ятовуй все гарненько, шо там і як, а в грудні докладненько розкажеш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:21:00 ]
Василю, мої коти мишей ловити не будуть - ну, хіба що в хованки з ними гратимуться ;)
Ніяких окопів, воєн і революцій - ні для чоловіків, ні для жінок і котів. Ніяких смертей і жахів. Має ж бути якийсь інший варіант...
А додому - це таки класно. Хтось із мудрих (Сенека, здається) казав, що ми - лише гості на цій землі, причому гості небажані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:23:00 ]
Е, нє, Чорі - все не розкажу! Має ж бути якась інтрига :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-01 12:53:32 ]
Перечитав ще раз і коментарі - теж. ПЕЧАЛЬНО...
Нуілі! Проженіть, будь ласка, думки про стежинку у інші світи за поріг і закрийте двері на засув...
"І не вся ще земля заметена
і побілена на святки..." - писав один поет.
А хто ж "замете", якщо не Ви?...
Хай Вам щастить, Нуілі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-01 22:38:00 ]
Та двері чогось не зачиняються - одвірки перекошені чи з завісами шось не те... а відремонтувати нема кому :)
Дуже подобається мені чоловіча аргументація: "Не йди! Залишся!! Бо хто ж замете (прибере, борщу наварить, сорочку випере, город скопає, дітям (і не лише) носи витре)..." Як казав Жванецький (хоч і з іншого приводу): "Придется жить - и жить вечно!" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 15:11:30 ]
Ну це вже трохи веселіше!
А то Ви мене прямо налякали...
І головне:
якщо вишукано і дотепно жартуєте(!) - то не все так безнадійно.
Вірю, що хандра мине і ми побачимо багато Ваших дивовижних творів... І про світло ще не згаслих зірок... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 20:35:35 ]
Я Тебе заберу
і підЕмо з Тобою назавжди
у інетівську пастку
даремно розтрачених літ...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 23:00:08 ]
Ха, налякав ;)
Та всі вони - даремно... але тут хоча б із задоволенням і в гарній компанії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 23:55:00 ]
Цей шмат
буття
інетівський
у павутиння
запліта... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 11:36:55 ]
Павутиння - то ще не страшно, аби мохом не порости ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-12-16 11:45:00 ]
Цікаво й страшно в одночас.Особливо того що непонятно до кого звернення. Нє яконешно не тупа, но... нє я навіть не буду про це думати.
А ше
Навіює спогад про Ромео і Джульєту, ну тут просто від бажання додумати гарний кінець поганому сну.
А мо то все мені від недоїдання поздавалося? мо це авітаміноз?
Ой! Ой! мені тре на сонце й воздух!!! Родзинок мені в шоколаді (отримує свою першу з трьох відкладених на добу курагу похапцем закладає її за щоку)


1   2   3   Переглянути все