ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Савранська (1979) / Вірші / Кохання рядки

 Тебе любила
Тебе любила я - було.
Ніхто не знав про це ніколи,
Та розвиднялись видноколи,
Ставала пісня на крило.

Чом нині боляче тобі?
Не дорікай, що я мовчала.
У серці музика звучала,
Що не струна – то сум і біль.

Тебе любила… А мене
Любило все: дерева, трави
І сонця промені ласкаві,
І небо зоряне сумне.

Щасливим був самотній лет –
Тепер я все це розумію.
Не вмію так, не дам надію,
Мої слова – сухий букет.

…Тебе любила. В чарах тих
Могла століттями чекати,
Своє життя тобі віддати.
Усе в минулому. Прости.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-11-29 17:13:59
Переглядів сторінки твору 7016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.280 / 5.5  (4.779 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.782 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 13:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-29 17:43:08 ]
Хоча віш про "згорілі" почуття, але читається легко,
як "сухий букет".
Одне спостереження:
"...В чарах тих
Могла століттями чекати..."
Може трохи забагато. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-30 07:54:39 ]
Та яке там забагато? Як на мене, то все дуже і дуже правдоподібно. Коли любиш, то час не має жодного значення. І що там століттями чекати - вічність навіть не лякає. :)
А мене особисто зачепили наступні рядки:
"Тебе любила… А мене
Любило все: дерева, трави
І сонця промені ласкаві,
І небо зоряне сумне."

Дякую, Вандо, Ви поцілили мені прямо в душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-11-30 23:02:47 ]
Мирославо, як хороше зустріти споріднену душу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-01 00:12:48 ]
"Коли любиш, то час не має жодного значення. "
100% ...
Мене теж найбільше зачепили ті рядки, що процитувала Мирослава...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-07 20:58:55 ]
Ні, друзі, яка ж тут глибина філософії? Про що йдеться в творі? Авторка констатує, що могла чекати століттями на свого коханого, що в серці музіка звучала, а от зараз любов пройшла, зів'яли помідори... і що далі? Хоча б причину такої зміни настрою пояснила, чи що. А хто його знає, може, то ніяке не кохання було? Коротше, незарах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-12-10 13:42:56 ]
Дякую всім! Михайлу - окрему поблажливу:). Будь-яка дівчина чи жінка, наділена уявою, може вам розповісти про своє колишнє глибоко таємне кохання (до старшокласника, молодого викладача, актора, навіть ровесника), в процесі якого росла душа, виникала творчість. А далі...майже ніколи не буває, ви ж самі знаєте.Так і хочеться запитати, чи трійка за таке кохання - не рикошет від моєї оцінки за моторошних Адольфа і Єву?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-10 14:08:34 ]
Ні в якому разі! Я вищий за особисту помсту, тим більше - жінці, тим більше - в такій малозначущій дрібниці, як рейтинги. Хоча прошу помітити, що коли я ставлю низьку оцінку за той чи інший твір, я роблю це відкрито - тобто пишу коментар, в якому оцінку обгрунтовую; в даному випадку я так і поступив. Вважаю, що анонімне низьке оцінювання - це граничить з підлістю, і дуже радий, що в новому варіанті на Самвидаві такий номер більше не проходить. Втім, гадаю, що, ставлячи трійку за А&Є, ці етичні міркування вас мало займали. І ще хочу помітити, що оцінювати твір на три тільки тому, що він "моторошний" якось непрофесійно. Не подобаються вам моторошні речі - не оцінюйте, пройдіть мимо. Бо мені, наприклад, не подобаються речі солодкаві - то що, наліпити вам трояків за добрий десяток творів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 14:44:29 ]
Зауважу вам, Михайле, що така форма розмови, тим більше з жінкою, - "Не подобаються вам моторошні речі - не оцінюйте, пройдіть мимо. Бо мені, наприклад, не подобаються речі солодкаві - то що, наліпити вам трояків за добрий десяток творів?" таки переходить грань етичності - і віддає примушуванням, навіть "наїздом" на автора. Пані Ванда жодним чином не давала вам приводів для такого.
І ваше оцінювання часто не справедливе, інколи нагадує "навзаєм", як зараз, наприклад, ваша "3" за твір Ванди Савранської "Тебе любила". За твір, що узгідно заявлених статусів автора і редакції, щонайменше бачиться "гарним", якщо не більше - за багатьма ознаками. Можливо, вам за цю "3" не соромно, - але за вашу поведінку соромно нам, редакторам.
Цей текст, Михайле, ми віднесемо до рецензій на ваші коментарі, і поки ви не станете етичнішим у своїй поведінці - ми вас за це критикуватимемо. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 14:56:16 ]
"5,5" Щодо самого твору, то перечитав його із задоволенням - щиро, прозоро, сильно. Є деякі дрібні технічні моменти, які ви самі колись побачите, - тому і не "6". Наприклад, "в чарах тих"- "прости" - до "6" трохи не дотягує, - але ідея дуже хороша! Можливо ще варто розбити на строфи - так чесніше по відношенню до існуючих пауз між кожними 4-ма рядками?
Дуже сподобалося прекрасне вирішення:
"Ніхто не знав про це ніколи,
Та розвиднялись видноколи..."
Ніколи та видноколи - дуже цікаве протиріччя, що вирішує багато, в основному, жіночих питань? Файно. І інше теж подобається - про відношення простору до жіночого єства - дуже точно:
"А мене
Любило все: дерева, трави
І сонця промені ласкаві,
І небо зоряне сумне."
Я впевнений, що повернуся до цього вірша не один ще раз.
Успіхів вам, Вандо!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-10 15:12:59 ]
А в ваших же Правилах і Поясненнях, Володимире, написано, що для 4 потрібна "чіткість думки". Її я в даному вірші не знайшов, пояснення в моєму першому коменті. Які можуть бути претензії до мене?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 15:47:03 ]
Чіткість думки присутня і добре помітна. Думка проявляється плином природно пов'язаних живих образів, з достатньою авторською самоіронією, на яку не кожен з нас здатен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-10 16:11:57 ]
Я з вами не згоден. Втім, трійку знімаю і пропоную закрити тему.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 19:26:20 ]
Прекрасно, Михайле, - це вже схоже на діалог. Без каталізуючих суперечку слів.
Але змушений зауважити, що на цій сторінці повністю хазяйнує пані Ванда Савранська і власне їй вирішувати долю усіх наших з вами коментарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-12-10 23:10:19 ]
Дякую, пане Володимиру,за аналіз. Попрацюю. Дивно, що Михайло вбачає солодкавіть у тому, що мені - гірке.
Поясню свою фразу: я відчула "моторошне" у талановитому впливі поета на підсвідомість ("Адольф і Єва" п.Михайла), коли у неї "вводиться" жостокість, а це вже не просто епатаж. Про це на сторінці того вірша писали інші, які теж відчули.

Дякую обом чоловікам за дискусію.Вона така динамічна, тому що, на жаль, ви вгадали, п.Володимиру, - Михайло задуже турбується про рейтинги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-10 23:26:57 ]
Вандо, воно зовсім непогано турбуватися сторонньою оцінкою своєї творчості, бо ж вкладуєш, вочевидь і душу, і серце...
Але нам всім потрібно вчитися тактовній, зваженій поведінці на полях, що так легко займаються і палають затим - не погасиш. А чоловікам це, природно, значно важче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-12-10 23:29:25 ]
Додам: Але і рейтинги, і дискусії, і спілкування - все це так же прекрасно, як і вірші.
Добре, що редактори створюють творчу, доброзичливу атмосферу.І що є кому й посперечатися.
Якби тільки більше на рівні пародій і епіграм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2006-12-10 23:40:48 ]
Про переймання рейтингами - я просто не зрозуміла, навіщо так багато писати тут слів, якщо все вирішилося у особистому листуванні зі мною? Якщо не зважати на це, то дуже поважаю творчість Михайла і люблю його гумор, як люблять гостру приправу, хоч і кривляться інколи від неї.