ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.16 13:26
Не чіпав я тої бляшки…
Не чіпав, їй-бо, клянусь
Бачиш слід? Це від упряжки
Хочеш виправдати? Змусь
Сторонитись… краще зникни
Замовчи, не сердь… не час
Чи звикай… навряд чи звикнеш
Сплигни з тенора на бас…

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Дудар
2024.04.16 09:10
Ось вони, мої сулійки…
Вузьке горлечко, пугар
Нас у погребі лиш трійко
З променем іржавих фар...

Хто кого осилить з трійки?
Той, хто важчий у вазі…
Обійдемося без бійки

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі

Віктор Михайлович Насипаний
2024.04.15 20:46
У маршрутці шоколадку
Їсть дівча, смакує.
- То шкідливо для школярки! –
Тип якийсь кепкує.

Розкудахтався, мов квочка:
- Ти ж здоров’я згубиш!
Бо ж поправишся, мов бочка!

Артур Курдіновський
2024.04.15 19:23
Небо зоряне...
Поле зоране...
А між ними в повітрі - війна.
Над криницею,
Над пшеницею
Чорна хмара та злість вогняна.

Поле зоране...

Микола Дудар
2024.04.15 14:53
Відтінки радісного сплеску --
Як свідки зламаних спокус...
І світлим гумором Одеським —
Я вже нічого не боюсь!
Впливові дядечки принишкли…
Хвости стурбовані… є шанс:
У ніч виходити лиш нишком,
Чим будуть радувати вас…

Ніна Виноградська
2024.04.15 14:28
Поламав усі мої думки,
У минуле викинув надії.
Впали з неба – загасив зірки,
Щоби не збулися наші мрії.

Падав сам у прірву небуття
І мене за руку за собою.
Зрозуміла, що моє життя –

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:58
І знову у Вибраному - суцільні вірші й оповідання Олександра Сушка. По 6-8 текстів на добу - малохудожніх і з численними помилками! Цей автор намагається виправдовуватися: розумієте, друже, я пишу в електричках і без окулярів, тому ось так виходить… Підт

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:53
СупрОтив і талановитА непотріб

Стосовно питання, що я починаю першим.
Так, Микола Дудар, про якого я до сьогодні не сказав жодного слова, 12 квітня цього року написав у своїй рецензіїї на мій «Відкритий лист головному редакторові ПМ» такі слова про ме

Леся Горова
2024.04.15 08:51
Пташиний мікс звенить по гаю,
З туману сонце вирина,
Шпаки на всі лади співають -
Прийшла весна!

Між співом тим сирена дико
Відлунням котиться з війни,
Ти, вітре, по окопах тихо

Світлана Пирогова
2024.04.15 08:31
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Віктор Кучерук
2024.04.15 06:03
Знайомі, друзі та чужі,
Буває, скупчившись у стаю,
Волають дружно: Крім душі,
У віршах іншого немає!..
Напевно, є якісь гріхи,
Раз не освоїв ще науки
Навчати слухати глухих
Не в грудях шум, а серця стукіт.

Іван Потьомкін
2024.04.14 18:33
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на в

Сергій Губерначук
2024.04.14 17:35
Лячно мені і тужно
чути такі слова:
"Треба всім разом, дружно!
Кроком руш: раз-два…"
Хочеться запитати:
"Куди ж ви зібралися йти?"
У відповідь: "Йдемо спати!"
або ж "… обідати!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Й закреше блискавка...
Образ твору Із Тетяни Селіванчик (1952-2011)

***

Й закреше блискавка… Так, мовби
Ввімкнули неба запальничку:
Обдасть лице твій гнівний опал, -
Так палять жертву серед тичби.
Так б`ють чужого - аж до болю,
Так рвуть плахіття, птиці крила:
Чманіють до нудоти в горлі,
До спазму в товщі сухожилля.
Немовби сіпа чорт за нитку,
Лихе у душу й серце вклавши.
І всує всі пісні, молитви,
Бо ти не чуєш слів і клавіш…
Отак пани шпаркі - за ослух -
Шмагали яро, шкіру дерли…
Тече, мов лід, нажитий досвід
Під ноги шептунів-суфлерів...

Мить зблиску розчерком коротким
В душі затьмарення – в полову...
І згубно, і безповоротно
Вражають блискавки обмови.


2011

--------------------------------

першотвір

***

И молния блеснёт... Как будто -
Небесной чиркнут зажигалкой:
Твой гнев, неправедный, подспудный, -
Так жгут, когда совсем не жалко.
Так бьют, чужой не зная боли,
Так рвут, где и не дорожили...
И всплеск слепого своеволья,
Как судорога сухожилий,
Как будто дёрнул бес за нитку
По умыслу, по предрешенью...-
И ни к чему мои попытки
Увещеваний, возражений, -
Так барин, на расправу скорый,
Холопа бы хлестал за ропот:
Похоже, тонкий слух и опыт -
Слабее шепотка суфлёров....

Миг вспышки - росчерком коротким
В души затменья - день ли, час ли....
Губительно, бесповоротно
Бьют молнии твоих напраслин!

2010




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 22:15:08
Переглядів сторінки твору 1872
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.670
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.03.30 07:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 12:23:22 ]
Обдасть лице твій гнівний опал, -
Так палять жертву серед тичби.

Твой гнев, неправедный, подспудный, -
Так жгут, когда совсем не жалко.


Перклад гарний, нмд. Але ось ці два рядки, по-моєму, сприймаються по різному. Якісь протилежні ракурси... Тобто - чий, насправді, гнів?

П.С. Дуже рада Вас ізнову читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 13:14:16 ]
Я так розумію, що гнів того, хто неправедно гнівається, звинувачує жертву. А жертву йому не жалко. Його гнів блискавицею спалює: чи то кохану, чи то подругу - обмовлену. Таке повсюдно...Вічне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 23:27:49 ]
Досить точний переклад, цікава картина, нагадує деякі баталії сучасності. Ви відкрили нам непесічну і неповторну поетесу, Майє. Хочеться ще читати її твори і бодай щось дізнатися про неї.
Шкода, що так: "гнів того, хто неправедно гнівається, звинувачує жертву. А жертву йому не жалко. Його гнів блискавицею спалює: чи то кохану, чи то подругу - обмовлену."
Тільки якби можна було написати продовження цього твору, то там би можна було вказати, що неправедний гнів мерзотників, які вчинили підлу обмову на чисту і праведну людину, хоч і після її смерті, але обернеться проти них ганьбою вічною і горінням у пеклі ще при житті і забуттям при житті і зневагою".
Такі твори додають сили боротися, дякую, Майє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 23:40:47 ]
Тетяна Селіванчик пішла у Вічність, а її твори можна знайти на інтернетресурсах.