ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Тиші янтарної
Тиші янтарної впала краплина з намиста,
Вітряне колесо котиться – хто його жде
На анфіладі доріг скам'янілого міста,
Міста дощу, що завжди пам'ятає тебе.

Три порошини тепла і окрайчик жоржини –
Плата камінню за мій розморожений час,
Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини,
Кутає плечі у вицвілий лицарський плащ.

Наче рушати у тишу застиглу, неначе
Вперто долати розхристаних днів суховій.
Камінь зітреться сльозою і небу пробачить
Усміх зорі, що до відчаю схожий на твій.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-02 11:37:15
Переглядів сторінки твору 6291
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.884 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:50:24 ]
це про середньовічний Львів?
гарне намисто слів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:51:58 ]
ні, ти знаєш, бачився мені Київ,
в ньому є багато сходів, таких важких кам'яних бордюрів в парках… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:53:43 ]
у кожного своє "місто дощів"... і свій Дракон;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:56:59 ]
а щось я ще не відчуваю того Дракона :)
недавно прочитала "Ритуал" Дяченків - така фантастична розповідь про дракона і принцесу. Дуже гарний був той дракон - більше людяний, ніж іноді люди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:08:12 ]
а це тому, що за китайським календарем справжній рік Дракона почнеться 23 січня.

мінорний вірш, Олю.
"а це тому, що за китайським календарем справжній рік Дракона почнеться 23 січня." - класний образ. Але я розумію, чому Руді спитала про Львів - до нього лицарські плащі більш рідні, ніж для Києва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:09:00 ]
:))))) все наплуталось.
"Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини" - оце класний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:17:07 ]
мінорний? :)) мені це саме сказала подружка про ще один віршик, який я сама вважала досить оптимістичним :))

може тому, що справжня радість завжди трохи сумна? І десь відчуває себе зайвою в бадьорому і холодному світі?

Дякую, Чорі! Якщо хочете - я зітру коментар, в якому продублювалося не те речення. Віконце для коментаря замале, не все видно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:49:04 ]
ненада нічо витирати - в коментах родзинок часом більше, ніж в мюсдях;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:49:53 ]
блін
в мюслях...))) от бачиш о_О


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:06:33 ]
о, моя улюблена страва :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:52:32 ]
нє-нє, не треба стирати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:44:01 ]
Файно, Оль! Свіжі гарні Образи, і головне - настрій вірша... Єдина заувага - перший рядок третьої строфи - "наче-неначе". Тут би якось переробити. Анфілада доріг - гарно звучить, але (мені видається)більше підходить до "об’ємних" об’єктів, а не "площинних".
Останні два рядки - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:50:37 ]
то часо-просторові дороги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:57:21 ]
а я навмисно зробила там це підсилення - наче-неначе - воно (нмсд :) вносить момент чогось такого нетривкого, наче внутрішньої боротьби.

Про анфілади – Схимниця права - тут більше не про справжні дороги, а про те, що наступна дорога відкривається після того, як пройдеш попередню.

Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:00:13 ]
Але тепер ти не скажеш, що я лише хвалю твої вірші, нє, Оль?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:58 ]
ой, точно :)) тоді цьом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:53:54 ]
Знахідка, Льоль!(особливо з плащем) І теж - за Київ... (Львів не знаю зовсім: він мені з вікна вагона нагадує скоріше середньоєвропейське населене містечко по горло, а не скам'яніле й у плащі місто!)
А от щодо "свіжих" образів - сумніваюсь... Навпаки! У даному контексті "старі" образи ніби "оновлюються", романтизуються, набувають нових відтінків і...все одно зберігають за собою шлейф свого "середньовіччя".
З Новим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:12 ]
Тре домовитися з Управлінням залізниці, Полковнику, щоби хоч раз твій поїзд "пустили" по трамвайному маршруту (що через Центр йде - Ратуша, площа Ринок...), або все ж вийшов би у Львові на день-два.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:26 ]
це настрій такий був :)) наче відчувався перелом, чи може просто Новий рік так відбився – сірий, похмурий :))
А Львів… місто Антонича і Данила Галицького… взагалі-то міг бути і Львів, але я його теж мало знаю.

Дякую, Михайле! З Новим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:20:57 ]
Гарний вірш, Олю! "Анфілади доріг", як на мене, образ тим і сильний, що поєднує об'ємне і площинне. Не змінюйте нічого у вірші, там усе дуже гармонійно. Мені чомусь нагадався "нічний політ" із останньої глави "Майстра і Маргарити", але то мабуть уже від лукавого...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:28:23 ]
Дякую, пане Дмитре. нічний політ - це цікаво :))
Мені найсильнішою здається ця фраза - "камінь зітреться сльозою". Написала і подумала - що за абсурд, то мало б бути навпаки… А потім дійшло, що це і є пояснення "міста дощів" - ось звідки дощ в кам'яному місті. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 14:01:50 ]
чому ж абсурд? це відображення відомого латинскького вислову: "Gútta cavát lapidém non ví sed sáepe cadéndo" - "капля точит камень не силой, а частотой падения" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:14:09 ]
красивий вислів :) я знала лиш приказку, що вода точить камінь, але щось вона мені тут навіть на думку не приходила :) Дякую, Чорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:40:57 ]
гарно. вірш міг би стати романсом - музику треба дописати :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:14:49 ]
в мене є знайомі художники, а композитора - жодного… ехх… :)) Дякую, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 14:10:27 ]
Олю! КЛАС! і анфілада, і сльоза - все зрозуміло про неї...

Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини,
Кутає плечі у вицвілий лицарський плащ - ух ти! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:18:40 ]
дякую дуже, Наталю! За лицарський та ще й облізлий плащ трохи вагалася :)) думала - от Патара зараз як прийде та попідколює… :)) То наша з нею улюблена тема підколів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 14:58:43 ]
З Новим роком, Олю!
Вірш, як вирізьблений на камені, майстерний орнамент. Сподобався.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:20:09 ]
Дякую, Ксеню!
І тебе – з новим! Ласкавого тобі і пухнастого дракончика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 16:15:24 ]
Фреска... Кожен камінчик - на місці! :о)
Магія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:21:33 ]
о, дякую /червоніє і щось уважно розглядає на підлозі…/
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2012-01-03 18:01:21 ]
чудова мелодія, навіть не вирізняла собі імені міста, просто читала й насолоджувалася :) до речі, це моя улюблена тема і у нас триває конкурс. Тож ласкаво запрошую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-04 14:21:38 ]
Дякую, пані Оксано! Я іноді заглядаю на Севаму, бо там публікується один з моїх улюблених поетів, Сашко Гриб :)) Але в мене зараз дуже великі проблеми з часом – його часто не вистачає на найважливіше.
Дуже дякую за запрошення, сподіваюся, що з часом зможу бувати у вас частіше. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-04 22:25:25 ]
Олю!
Зізнаюся. Як тільки прочитаю про коника, а ще уявлю, домалюю і відчую отой "смуток" що сідлає... То вже не рівно дихаю... Таке воно мені близьке...
Спасибі, Олю!