ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Не спішіть... »

Людмила Калиновська
поезія “Іронічно-стервозно-психозне”

"Мені від Вашого жалю –
аж терпнуть губи.
Я вже казала –
не люблю
до самозгуби.
А Ви до мене вкотре вже –
із співчуттями.
Облиште Ви, о, Mon Amiе,
Й на сонці – плями…

Сьогодні кішка –
й не одна –
Гострила кігті…
Нема кіна, відсутні ЗМІ
і – сніг на віхті!
Мені від вашого жалю…
Ах...! Терпнуть губи…
A, Mon Amiе, Mon Cher Amiе...
Який Ви..!
Любий..!"



Пародія

Облиште Ви – я накінець
Прийшла до тями…
У Вас, о мій Mon Молодець,
За вушком плями…
Кричала, певно, “не люблю”,
І що “нє нáда”?
Ви не послухали – хвалю…
…А то – помада.
Яка там кішка? Ледь жива –
Напухли губи.
Де руки, ноги, голова
Mon Cher мій любий?
До самозгуби, Друже… Ах!
Сніжúло зрання…
Ви прочитали по губах
Моє бажання?
Ні-ні, пробачте, то не хіть…
У Вас те сáме?
Ну що ж – Ви певно не спішіть
Із співчуттями...

15.01.2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-15 14:20:35
Переглядів сторінки твору 3197
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 14:25:58 ]
Вітаю, Людмило! Сприйми з гумором це "творіння на творіння" - твій комент прямо "зобов’язав" взяти перші уроки французької. Mon Cher Amiе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 15:48:44 ]
Дякую, пане Іване! Шедеврально! тонко підмічено, тонко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:36:49 ]
Уклін, Людмило! Тішуся, що сподобалося! Грація!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-15 15:21:41 ]
шарман))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:38:25 ]
Дяка, Маріанночко! Завдяки твоєму коменту мій словниковий запас (франц.) поповнився таким чудовим словом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 15:32:51 ]
"Мій дорогий.." Генерале! Луї 123450-ий знепритомів, коли Рішельє показав "рапсодію" Гентоша ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:44:17 ]
Вітаю, Полковнику! Де той Рішельє стільки Луї(в) роздобув? Певно в них інкубатор... 123450-го негайно привести до тями і поставити в стрій - в нас кожен боєць (чит.-читач) на рахунку - сам знаєш. І для реанімації - щось "легеньке" з лірики...
Дяка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-15 16:07:21 ]
як завжжди тонко й точно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:46:19 ]
Вітаю, Юлько! Дяка щира! (особливо за "як завжди" - зобов’язує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-15 16:12:55 ]
:-) пародія краща оригіналу... в змістовому плані маю на увазі ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:57:38 ]
Вітаю, Богдано! Приємно, що сподобалося. В даному випадку і оригінал також пародія. Вже писав сьогодні в коменті до попереднього свого творіння, що безпосередньо такі речі порівнювати важко - обігруються різні моменти і ставляться різні смислові акценти. Хоча тут на ПМ бувало і по шість(!) пародій на один оригінал. Я тоді, пам’ятається , писав п’яту. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 16:19:09 ]
таки могьош :)
шото мене ото "накінець" смущає... не в плані змісту, нє-нє! а в плані мови :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 20:03:57 ]
Привіт, Чорі! Дяка-дяка! Слабкі знання французької не дали змоги мені знайти точнішого відповідника, а писати "накінець" окремо просто не насмілився (в даному контексті).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 18:26:14 ]
І файно, і весело, і тонко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 20:04:57 ]
Дяка, Василю! Радий твоїй оцінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 22:33:34 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 00:35:47 ]
симпатичний віршик, ще не одна пародія може бути і на нього)))
от моє слабке знання французької заважає зрозуміти правильно прикінцеву фразу: "Ні-ні, пробачте, то не хіть…
У Вас те сáме?
Ну що ж – Ви певно не спішіть
Із співчуттями..."
невже хтось чимось заразився?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 10:08:21 ]
Дяка щира, Зорянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 10:31:16 ]
Привіт, Оксано! Ну чому відразу найгірший варіант? Я ось пошурудів французькими словниками і прикінцева фраза"переклалась" приблизно так:
"В очах ЛГ промайнуло щось... Ні-ні, наче не хіть, але щось дуже схоже... І, до свого подиву, в очах любого Mon Cher Amiе ЛГ помітила такий самий вогник. А вона ж ледь жива, губи затерпли, вже готувалась прийняти співчуття (як в оригіналі) чи, можливо, вибачення від Друга за надмірливу...емоційність чи темперамент. Трошки "жалю"... Але той вогник... Врешті і порадила не спішити із співчуттями - не втрачати час... дорогоцінний...надаремно. А співчуття потім - і всі відразу."
Тішуся невимовно, що рідною мовою ця думка висловлюється милозвучніше і лаконічніше.
Дяка щира, Оксан!