ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Небо вышито васильком
blue_sky ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-19 18:11:59
Переглядів сторінки твору 7751
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.840 / 5.5  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-19 21:32:10 ]
Дякую, Олександре!
Замінив, дошліфував, залишився вдоволеним отриманим результатом і дружніми порадами.
Міцно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-19 22:41:33 ]
Не знаю, як читався попередній варыант, а "дошліфований" сприймається файно. Особливо перша (остання) строфа - бере...
Снег бумажнЫй, напевно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 17:25:29 ]
Саме так, Іванку - бумажнЫй - я незауважив.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-19 23:52:20 ]
Очень понравились 5, 9, 17, 18, 19, 20 строки. Не перестаю удивляться, откуда они берутся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 17:26:41 ]
Думаю що з емоцій беруться...
Дякую, Анно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-20 10:57:26 ]
ЛЮ, вітаннячка! З твого дозволу я заберу цей твій такий гарний васильково-небесний вірш собі в щоденник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 17:27:37 ]
Звичайно, Маріанно
Втішений, що сподобалось.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 11:12:47 ]
Гарний, Юрію, вірш. "Утоляя душою стих...".
А не Утоляя стихом душу - мало бути...
Ніби ж спрагу душі ми вгамовуємо віршами.
Так я вважаю. ))) справді, варто відпускати "узду вендетты", щоб творити. Щасти! Висого лету бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 17:32:54 ]
Привіт, Світланко,
Я переглянув пошту і відповів на Вашого листа - надіюсь, що все гараз з моєю відповіддю.
Дякую за щире слово. Завжди радий Вашим відвідинам і критичним заувагам.
"А не Утоляя стихом душу - мало бути..." - це вже, коли вірш хтось читає,
а напочатку напевно потрібно наповнити той вірш душею, аби він зміг перелитися в іншу... Ні?
Щиро і з повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 12:57:52 ]
Небо – это когда не дышишь,
не обидно, не высоко...

Всі прагнуть високих небес. А в тебе, ЛЮ, таке небо, з якого не страшно падати... І чомусь мені твоє небо подобається. Бо його висота - невідчутна і незрима... Але вона є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 17:35:34 ]
Часом для відчуття неба потрібні лише тепленьке крильце і гарячі уста...
Дякую Лю`!
Ділючись висотою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:36:35 ]
Юрцю, читала, дякую. Написала листа у відповідь. Але не вельми сонцесяйного. Далі буде, сподіваюся, кращий настрій.))) Дякую за творчість. Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 17:45:27 ]
Настрій потрібно підіймати... і лише з легкістю бачення справи ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:40:39 ]
Якщо наповнити спочатку потрібно душею вірш, то я, як читач, маю це прочитати в рядку. Процес. А якщо пишеться "утоляя душою стих", то таки : я маю домислити? )Ось я про що. Я читаю те, що написано. З ДОБРОМ пишу. ))) Платон мне друг, но истина дороже.)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 17:47:36 ]
Я не сперечаюсь. Раз така думка у Вас є - то вона слушна.
А що домислюватись не хочеться? Потрібно розжувати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:52:31 ]
Як правило, так відповідають ті, хто не хоче прочитати своє - як ЧУЖЕ. Я знаю рос. мову. І "Утоляя душою стих" означае лише те, що СТИХА вірша ще немає, а його вже УТОЛЯЮТ. Процес творчий: душу - у вірш переливаємо, а не навпаки. И цим віршем вгамовуємо спрагу деміурга. Я звикла так думати.)
Не переймайся.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 17:56:48 ]
О, Юрцю,... Стихи утоляют душу - класс, но душа, утоляющая стихи - это шедеврально...!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 18:00:55 ]
Юрчик, "утоляю душою стих" - глубже, чем то прямолинейное решение, которое предлагается. Я бы оставила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 18:04:37 ]
...якщо вірші...літають в зародках...десь...то...можливо...душа їх утоляет... Я ретируюся. В кожного своє розуміння. Реального, ірреального.))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 18:16:04 ]
Світлано-Майя, це Ви? Чи хтось хакнув ваш аккаунт? Бо бачила на авторські сторінці справжня С.-М. Залізняк писала, що з 19-го січня 2012 спілкується тільки приватно, а ще день тому, що Ваше "натхнення вимагає усамітнення". То шо, нє? То Ви так мило кокетували? :) Попереджати ж треба.


1   2   3   Переглянути все