ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Трохи космогонії
мінливо-незмінно
вертатися на вершечок скелі,
щоб побачити,
як тоне в океані
фіолетове сонце.
вчора воно було перламутровим,
а перед тим – зеленим.
я майже передчуваю,
яким воно буде завтра –
чорним.
і я знову його любитиму.

жаль –
ніщо не повторюється…

я називаю тебе
різними епохами
і різними іменами,
вслухаючись,
як гасне сказане слово,
зірка змінює колір

і вислизають, як вітер, пальці,
сплетені для рукостискання.
одне одному –
надто невловимі,
одне без одного –
ми не існували б.

ось чергове сонце
позбувається форми –
і нас ніщо не роз'єднує,
але тільки на мить…

бо жевріючий ранок
окреслює наші силуети,
і знову
в глибини самоспалення
летить рубінна зоря,
запущена,
як монета у безвість –
орел чи решка?






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-19 09:54:12
Переглядів сторінки твору 4873
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:27:55 ]
Олю, Ви як завжди, глибокий зміст, образно,поетично... Душа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:30:13 ]
дякую, пане Миколо!
Та навіть сама не знаю, де це все береться… Зараз пірнула з головою в прозу - наче живу в іншому світі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:37:47 ]
я майже передчуваю,
яким воно буде завтра –
чорним. ееееехххх.....

(чисто суб"єктивно - рукостискання мені тут трохи "холодним" здається, як бізнес-ланч...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:46:02 ]
я тут, Наталю, довго думала, як назвати момент, коли люди переплітаються. Тому я спробувала це рукостискання трошки точніше намалювати - сплетені пальці… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-19 10:48:06 ]
Фатальненько :)

Щодо "рукостискання" згодна з Натою.

І, до речі, де обіцяна проза? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:51:30 ]
ок, я буду думати… може, нове слово якесь вигадаю :)))
проза - пишеться :)) потихеньку :))
такий дивний стан - я вже так зрослася зі своїми героями, що боюся, як би вони не пооживали :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 12:59:05 ]
і орел, і решка...

* монетно виблискуючи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 13:37:10 ]
хатинко, хатинко, повернись до лісу задом, до мене передом… /без натяків ;)/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 12:59:52 ]
Оля..меня наша близо-пересекаемость не перестает удивлять..
у меня на эту музыку есть свой ролик. я вообще Дювала очень люблю. а ролик ты видела, наверное, но я поставлю, для контраста. Музыка та же, но другое содержание, вот тут как раз я СМЯГЧУ:), с твоего позволения:)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 13:39:40 ]
ну так, в тексті твого ролика коханий ледь не чарівна паличка - і те мені зроби, і те намалюй :)) жартую-жартую!
Та я навіть і не знаю, чи варто було пхати до вірша ролик - мені відеоряд не важливий, просто музику хотіла додати, бо мій холодний космос такий холодний!… :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:24:51 ]
он - МАГ и волшебник, да. И он согревает твой микрокосм:) (так задумано)
"пхати ролика" - это то, что мне больше всего нравится на ПМ, то, что выгодно отличает его многих поэтических ресурсов. главное, чтобы ролик был - "дійсно важливий" для автора. Музыка - то что нас тут объединило с тобой, - это красиво. Это может быть "вышукано" даже. За примерами далеко ходить не нужно:) Очень обогащает, как на мой взгляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:45:00 ]
в мене так рідко буває, щоб вірш накладався на якусь музику. А цей - наклався :)) Я подумала - а чому б і ні. Дякую, Танусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:18:12 ]
а мені "рукостискання" подобається тут - воно відображає певну шивидкоплинну формальность і стосунках він-вона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:25:58 ]
Ammmm, I mean: "у стосунках"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:50:28 ]
рукостискання - воно ще передає той момент, який я дуже ціную в будь-яких стосунках – дружбу. Якщо і є щось на світі тривалого, то воно базується або на дружбі, або на ненависті :))) Так що я тут вклала такий підтекст :))
Хоча я рада, що рукостискання може розумітися і як швидкоплинність – і це теж є. Дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 23:10:55 ]
Чи не створені пальці для рукосплетіння?.
Ой, Олю, яке-е-е...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:54:26 ]
А дуже гарно ви сказали…
Мені треба обдумати цей момент - бо якщо я скажу: "і вислизають, як вітер, пальці, створені для рукосплетіння" - то тут ще не відчувається того, що вже збулося, чогось такого дуже надійного, що здається, ніби воно непорушне… Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-20 09:51:56 ]
Люблю такі вірші! Ваша образність, Олю, завжди мене інтригує, за що дружня дяка ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:56:26 ]
о, інтригувати - це місія справжнього чарівника, правда ж?
дякую, Оленочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-20 10:03:28 ]
Правда, Олечко :) Поезія і магія - дві великі інтриганки ;), але обидві потребують добре вишколених чарівників! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 10:34:46 ]
згодна :) як і музика. Слухаю іноді чудові речі і думаю - це ж скільки треба було працювати, щоб так зіграти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 10:49:09 ]
Гарно, Олю! Лише як математик, ти не повинна виключати ймовірності, що монета ще може стати й на ребро!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 08:58:31 ]
це добре, Слава! В будь-якому випадку - є вибір. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:22:00 ]
усе колись більше не повторюється..

із плином часу
навіть якісь банальні набридлі речі
& здавалося би
беззавітно обридлі думки

і вони колись більш не повторяться..

пічалька, але є інші різні печальки
за усіма навіть не перепечалишся
мабуть

але я ж не про сумне (!)

цілком вправно & змістовно
це все так. уклінно & подячно

причастився...

бажаючи славетних неодмінностей надзвичайних
які б не були, які б не були
все воно майже одне

із плином часу...


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-23 10:07:03 ]
така дивна штука - час.
коли дивлюся вперед, серце завмирає, коли оглядаюся назад - щемить. :)) я надзвичайно не люблю такого почуття, яке називають ностальгією, і дуже сподіваюся, що її ніколи в мене не буде. А печаль - хто її знає, чому вона є… Мені з нею добре. :))
з доречно-неодмінним поклоном,
з захопленням,
з вдячністю…
:))