ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2019.11.13 22:01
Прости мені, Боже, дитячу провину.
Було по війні це, в голодну годину.
Крім Отченашу, не знав я тоді,
Що птахи, як люди, теж у біді.
У пошуках марних що-небудь поїсти
Я ліз на дерева, шукаючи гнізда.
Я брав лише яйця і їх випивав,
Пташенят голопузи

Юлія Радченко
2019.11.13 20:49
Та перша зустріч із ним, як і остання, здається була спонтанна.
Твій божевільний янгол із крові й плоті, його подоба в мені двоїться.
Весною пахло в ту ніч у ліжку й на простирадлах цвіли каштани.
Я відчувала його вогонь на твоїх плечах. Ти казав «Ду

Олександр Сушко
2019.11.13 19:34
Я таки, панянки, пришелепа,
Розуму нема, хоч вік прожив.
У жінок усе таке як треба,
Не таке як треба у мужів.

Точені у мавки ноженята,
Гордовито вип'ячена грудь.
А у мене вухо волохате,

Сонячна Принцеса
2019.11.13 17:04
На твоєму березі вже осінь...
Надзвичайна -
ніжно-золота.
Іі сонце у моім волоссі -
як цілунок перший на устах.

На моєму березі -
тумани,

Сергій Губерначук
2019.11.13 15:48
На слові "ніколи" замкнулося коло.
Моя аномалія – ніби Австралія.
Могло б моє серце поїхати в Грецію.
І вже до печінки дісталися б інки.
Мізки б захотіли в часи до Аттіли.
Та тіло по спину впряглось в Україну.

Чому я не вірю у смерть ніколи?

Тетяна Левицька
2019.11.13 14:39
Вибирай із ким дружити -
вірність, чи ножа у спину.
Друг не той, що оковиту
наливає в чорну днину.

Змовчувати май терпіння -
не суди, чого не знаєш.
Кинь у грішника камінням,

Микола Дудар
2019.11.13 12:25
Ти вибираєш "не плакати"
Я вибираю твій сміх
На "ельдорадо" потрапити -
Буде, їй-богу, не гріх…
Наші з тобою коштовності -
Щирість і вірність обох
Щодо і жертв, і жертовності
Тут не про Сина, як Бог…

Петро Скоропис
2019.11.13 11:06
О,мій кільчастий і рахманний дим!
Ні клопотів, ані керунку.
Які запросини до смутку.
Я полюбив свій дерев'яний дім.

Західне сонце пестить піч, ослін,
недопалок, затерплі пальці.
У синій дим обмотуються п'яльці

Тамара Шкіндер
2019.11.13 10:44
Скільки незгод - розбігаються очі.
Тільки чомусь я відчайно не хочу
Правду і кривду зливати в одне.
Не продихне

Світ цей лукавий, тривожно-сумнівний,
Де у "цукерки" закладено міни
Та підміняється всує святе.

Олександр Сушко
2019.11.13 09:54
Я воюю за Неньку, черпаючи ложкою борщ,
Гладжу перса коханій у ліжку з м'якеньким матрасом.
Перемога вже близько! І ти так воюєш? Отож.
НавзаЄм рукопашної - з тещею точаться ляси.

Ох війна і тяжка! Набираю потроху ваги,
Обирати між салом і шинкою

Віктор Кучерук
2019.11.13 08:38
Уже б давно забув про самоту

І жур на муку крадькома не множив,

Якби не був закоханим в оту,

Котра на мрію нездійсненну схожа.

Микола Соболь
2019.11.13 05:32
Мо, написати оду про любов?
Бо про єврейців божевільне діло.
Останнім часом наламали дров,
А, дехто, навіть цапа подоїли.

Тому: лямур, коханнячко, жага…
Усупереч подумувати всує!
Як сепар свої ноги протяга,

Ярослав Чорногуз
2019.11.13 02:33
До смурного віршаря
Знов прийшло нещастя…
Бо напала й «витворя»
Слова швидка Настя.

Із породи він ослів,
Хлопець не ледачий.
І летять кавалки слів

Сонце Місяць
2019.11.13 00:36
ось & танці що яничари
їхні чари ~ твої божі квіти
незвичайне & надзвичайне
доломіти початку літ

& огнів попелиста приязнь
прояв здогадів & відтінку
клеопатро моя провинносте

Наталя Мазур
2019.11.12 23:40
В кав'ярні людно. Вийду в листопад,
У сутінки вечірніх меланхолій.
Невипитий гарячий шоколад
Залишу десь біля трамвайних колій.

І хай трамвай позаду дзеленчить,
Мені із ним тепер не по дорозі.
Побачити б ту елегійну мить,

Микола Дудар
2019.11.12 22:41
Били байдики… Груші цупили
День на виворіт - в самий раз
Серед зелені - ми як руккало
Поміж кольору - бурий наш…

Поцілунками зав’язь вечора
Забинтовані... сонним рай
Із кастрюлі щось… щось із глечика
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27

Ірина Стасюк
2019.09.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Без п’єдесталу

Т.Г. Шевченку

Образ твору П’єдестали всіх уже дістали…
Ну, а так – хоч ближче до людей.
Скрізь, від Кос-Аралу до астралу,
ті ж перекоти-жалі… Але й

з Вічності – в цей вік… ніяк не звикнеш.
Сам ніяковієш на плацу:
хто під ноги мимоходом чвиркне,
хто по-свійськи лясне по плечу.

Не зважай… Пробач нам цю потребу –
по собі вкорочувати вись:
чи… щоб дотягнутися до тебе,
чи… щоб не дивився зверху вниз.

2012

Завжди, їдучи з Сокаля до Львова (і навпаки), задивляюсь із вікна автобуса на цей красивий, але сумний пам'ятник, що в Куликові. І самій завжди на душі ставало і тепло, і сумно водночас... Сама себе запитувала: чому? Цей вірш - не критичний погляд на скульптуру, а швидше плід навіяного від її споглядання.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-20 10:52:24
Переглядів сторінки твору 4346
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.156 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.231 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.11.13 11:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 17:29:19 ]
Живою - це добре...)))
Весна. Все оживає. І, мабуть, почуття темно-бузинвої провини теж...(
Дякую, Тетянко, за гарне побажання, ми з душею будемо старатися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 17:56:27 ]
Нерукотворний монумент – вірші…
Пам’ятник – то пам’ять…
Все інше – ідолство…

З Днем народження! :о)
*передає маленькому янгеляткові-кур'єру маленьку торбинку, у якій: пісенька літнього вітру, перо жар-птиці, скинуте з нагоди, сонячний промінчик для гойдалки і гомінливе щебетання ще не втілених віршиків… :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 18:50:53 ]
Дякую, Лу!
А янгелятко - пречудесне! А торбинка - казкова! (від радості підстрибує і плескає в долоні, як дитя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ХХХХХХХХ ХХХХХХХХ (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 18:40:56 ]
как я пришла-то вовремя.. с Праздником!..

а стихо чудесное..последняя строфа - наразрыв..
и памятник чудесный. его обнять можно...

спасибо. обнимаю:) всех благ! (или хотя бы - многих!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 18:55:20 ]
Справді(ляскає себе по чолі)- його ж обійняти можна!!! От що значить - позитивне мислення... Є, є ще над чим працювати...
Дякую, Марто. І за привітання - теж! (Ви - світла і весняна!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 18:47:33 ]
Вітаю! Вітаю! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 18:56:15 ]
Дякую! Дякую! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-21 20:30:37 ]
Чудовий вірш, Любочко! І з днем поезії, і з вчорашній днем народження щиро вітаю!!! Благодаті Господньої на всі починання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-21 20:42:08 ]
Дякую, Галинко! Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:35:36 ]
(а Куликів досить душевне містечко, як пригадую..)

мені завжди здавалося, що великі небіжчики
насправді не живуть у всіх тих пам.ятниках

але ми усе одно чомусь воліємо говорити подумки із ними
хоч говоримо із собою, зі собою

але вже трохи інакше, ніж при більшості інших нагод

хоч і тоді розмовляємо із тим самим персонажем
собою

(якісь все такі роздуми)

..........

радо вітаючи із усіма святами
щойнопроминулими прісними & прийдешніми

обов.язково бажаючи усіх чуттєвих щедрот
якнайяскравіших, пані Любове

із усіма світлими подяками



С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-22 08:56:34 ]
Так, мабуть, тому й пам'ятник - такий душевний у них...

можна підійти ближче, постояти, подумати, поговорити з собою

(дуже мудрі і слушні Ваші роздуми)

Дякую за відгук, вітання і Сонце-Місячні побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:58:46 ]
Приєднуюся до "усіх світлих подяк" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-22 08:58:30 ]
Скільки світла! Це все - мені?
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-22 19:17:31 ]
Пам'ятники говорять з нашою пам'яттю
і ми з ними говоримо, бо пам'ятаємо....
Мабуть вони таки потрібні, раз серце відгукується такими словами.
Додаю Вам і свої вітання:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-23 08:39:55 ]
Пам'ятник - від слова "пам'ятати"...
Дякую, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-19 18:47:14 ]
Як дивно - зауважила нещодавно, їдучи у Львів звичним маршрутом, що пам'ятник уже на п'єдесталі...
Дзижчить нескромна думка, мов оса - невже в Куликові оцього вірша прочитали? )))

І чомусь трохи сумно ( Попередній - був рідніший. Чи то просто звичка?