ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші / Спроби перекладу

 "Дівча співало в церковнім хорі" *** З Олександра Блока
Дівча співало в церковнім хорі,
Як потомились в чужім краю,
Про кораблі, що пішли у море,
Про всіх, хто радість забув свою.

Співав той голос, злетівши в купол,
І сяяв промінь в плеча білині,
І люд весь бачив з пітьми і слухав,
Як біле плаття співало в нім.

І всім здалося, що радість буде,
В заплаві тихій всі кораблі,
Що чужиною змучені люди
Світле життя для себе знайшли.

І голос медово, і промінь-облатка,
І тільки високо, край Царських Врат,
Причасне до Таїнств, ридало дитятко,
Що жодна душа не прийде назад.

28.03.2012

________________
*** оригінал ***

Александр Блок

"Девушка пела в церковном хоре..."

Девушка пела в церковном хоре
О всех усталых в чужом краю,
О всех кораблях, ушедших в море,
О всех, забывших радость свою.

Так пел ее голос, летящий в купол,
И луч сиял на белом плече,
И каждый из мрака смотрел и слушал,
Как белое платье пело в луче.

И всем казалось, что радость будет,
Что в тихой заводи все корабли,
Что на чужбине усталые люди
Светлую жизнь себе обрели.

И голос был сладок, и луч был тонок,
И только высόко, у Царских Врат,
Причастный Тайнам,- плакал ребенок
О том, что никто не придет назад.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-28 03:25:46
Переглядів сторінки твору 5534
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.683
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 11:45:51 ]
Галю, я так розумію, це Ваша перша спроба.
Для початку варто вибирати для перекладу щось більш коротке і простіше - хоча б для того, щоб навчитися втримуватися в розмірі і ритмі, завданих автором.
Тут, на жаль, вам це не вдалося. І це - тільки перший "пагорб". А їх ще в перекладацтві - ого-го! І збереження образів, і мелодики, і т.ін.

Бажаю удачі! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 11:58:04 ]
Дякую, Любо! Так, це справді перша спроба, не рахуючи однієї строфи з Ахматової. І це перший варіант отої першої спроби. Я не професійний літератор, тому для перекладу вибрала свідомо вірш, котрого вже переклала інша людина, щоб було не так страшно. :-) Просто є один непоганий автор, виключно російськлмовний, і його пробували перекладати, але ще гірше, ніж я. :-) От я і вчуся, бо він того вартий, НМСД. А пробувати нав"язати мені якусь "воювалку з ляпасами",як я помітила в шанвного пана Дудара, то дарма,я люблю і поважаю всіх / окрім декого, та це у нас взаємне/.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 12:25:19 ]
діва співала в церковному хорі
про всіх хто знедолений в дальнім краю
про кораблі у відкритому морі
про всіх хто утратив радість свою

співав її голос на хори взлітав
і промінь на білому личку сіяв
із темряви кожен дивився і слухав
як в промені чистім грав білий рукав

здавалося всім, що так радісно буде
що в гавань заходять усі кораблі
що чужиною помучені люди
світле життя знайдуть в тій землі

і голос солодкий і промінь-гостинчик
і лиш на сторожі господніх воріт
посвячений в тайну всплакнув херувимчик
що кожен уже прочитав заповіт

Пані Галино, сподіваюсь ніякого ритуалу? А то наче Вініций Лігію з лап тігіліна вирвав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 12:31:49 ]
Пане Олександре, то це Ваш був перший переклад? До чого тут ритуали, з лапами, ляпасами? ПРочитайте тут коментар і на сторінці пана Миколи Дудара, і, сподіваюсь, побачите, що жодного злого умислу з мого боку. А то одні вже за дзеркальце хапаються, інші за серце. Жартую. :-) Хоча кожен про когось пише те, що сам відчуває, це вже всім відомо і наукою доведено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 12:39:36 ]
От вчора вночі бачила переклад Вертинського з китайчатком Лі. На вашій сторінці помітила одразу кілька перекладів, і все то якось безритуально всі сприймали. Це ж не тендер виграти на ремонт бруківки, а потім залишити дрогу в ямах і ритвинах. Чи вам за то гроші платять, а я чогось не знаю. То просвітіть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:00:50 ]
Я мав на увазі, що нас на ПМ тиждень Блока. А коли перекладають вірш на тематику із піснеспіваннями (сюжет), то слово -ритуал саме-собою вписується в коментар. Тільки і всього! Я й сам не втримався, щоб хоч який ескіз зробити. А Ви в цьому якийсь підтекст шукаєте?
Щодо війн з ляпасами, так я тут тільки третій день після тримісячної перерви. Тобто людина нова і мені нічого невідомо. Судячи з перепалки дуже добре що невідомо. Бо вже отримав стусана на рівному місці. Та нічого, буває гірше. Я сам бачив по телевізору як депутат депутата лупив кулаком по голові і того повели в лікарню. Депутатську. Ну їм то є за що воювати. А їх пастві що ділити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:10:46 ]
Пане Олександре, та я теж три дні після двомісячної перерви, і нові підкилимні ігри мене не цікавлять. І мене спробували втягнути в розборки, і я отримала стусана, добрячого. Тож чухатимемо лоби і тім"ячка разом. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 13:19:53 ]
Привіт, Галю! Знову в якусь ... партію..? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:28:38 ]
Йой, Михайле, не кажи. То ж треба так, тільки вилізла на майстерні, тільки з тими непародіями розібралася, як маєш, нова радість. Та не бачила я того перекладу Луцюка, просто вибрала Марти Январської варіант як зразок, хороша авторка, чого б на неї не задивитися. А то вже була надводна частина айсберга, а я з розгону,як Титанік. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:22:45 ]
Почитав коментарі де Ви сказали, здається трохи в'їхав в тему. Виявляється в наш час суцільної корпоратизації навіть переклади є думка патентувати! Господи боже мій. А може і знайдуться нащадки авторів і ще права пред'являть? А що, чув, наче хтось там з племені Булгакова на "Майстер і Маргариту" пробував прокачати заяву на основі того, що термін авторських прав ще не минув. Чого доброго і нащадки Нестора-літописця у весь голос заявлять про себе, а олігархи-князі Шевченка з могили викинуть. Бо посмів "Слово о плєкє Ігорєвє..." прочитати.
Та мені просто цікаво стало чим цей вірш Блока викликав такий ажіотаж? Звичайна цікавість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:31:05 ]
Я вже написала, чому він мене зачепив. Які мотиви в інших, не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-28 13:42:51 ]
Нащадкам належать авторські права на протязі 70 років після смерті автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:52:02 ]
Сядем усє, пане Валерію, чи може "разом нас багато, нас не подолати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-28 14:45:41 ]
Я хотів сказати, що нащадкам Булгакова вже нічого не світить. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:25:08 ]
Ну ось і погодились! Краще без -пан. Не люблю цього слова. Польщею старорежимною тягне. А -пані слово красиве і на соціальний статус не вказує.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:32:43 ]
Гаразд, домовились без -пане. Хоча мене все одно десь та й прорве, бо маю кровне відношення до Польщі, і старорежимної теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:47:36 ]
Дуже приємно! Те що польська кров славилася красою ми знаємо не тільки з "Тараса Бульби" як і те що польський пан зовсім не омбудсмен, знайоме не лише з творів Старицького.
Але в наш час -пані означає вишуканість і освіченість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 13:56:42 ]
От і для мене особисто слово "пан" теж означає шляхетність, освіченість, галантність, тому і вживаю його. Колись люди, коли вже ставали заможними, то мали і такі риси, у переважній більшості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 14:43:10 ]
Це коли ставали заможними в процесі праці. Коли в процесі перерозприділення чи випадку риси набували вони зовсім інші. І набувають. -пан в першу чергу означає зверхність, потім може значити повагу чи навіть рівність.
Хоча в окремих випадках слово -пан може означати виняткову повагу. Але то в окремих випадках.