ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Сливка
2019.11.22 09:49
Співає долам стужею сурма,
Розлук туга волочиться стежею.
Маркітно їй. І спокою нема.
Яку яву побачить за межею?

І чеше вітер гребенями віть
Пресиву біль* невичахлого зводу.
Замерзлі пучки в трійцю в'яжуть мить

Віктор Кучерук
2019.11.22 08:34
Г. С...
Як рибак на поклажу
у безводнім краю, –
я на тебе ображусь
і на час розлюблю.
Бо чекати несила
на дзвінки чи листи
на очікувань хвилях

Микола Соболь
2019.11.22 05:37
Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.

Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет,

Марґо Ґейко
2019.11.21 18:42
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Приречено зітхають свіжі ями,
Чи може це примарилось здаля.

Давно не турбували павука
У вензелі чавунної калитки,
Мені чортополох прилип до литки,

Галина Сливка
2019.11.21 17:05
Півподихом, півдумкою, півсловом,
Півкроком споловинивши сніги,
Північ свою за полудень готова
Віддати... Та немає півснаги...
Півдолею півморя-океану
Не надчерпнеш... То де ж тоді межа?
Зціли мене, пташину безталанну.
Поділена - сама собі чужа...

Олена Побийголод
2019.11.21 16:46
Володимир Висоцький. «Аліса»

Послухайте всі, як злий жереб морив
Папугу - грозу та пірата морів!

В лісах, де папая - найперший попас,
я ріс не на вбогій перловці;
мене, ще папужка, спіймав папуас

Сергій Губерначук
2019.11.21 16:31
Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.
Але ж така невпевнена печаль.
Я ще сміюсь – і в радості скучаю.

Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.
Не я сміюсь – сміється мій порок

Іван Потьомкін
2019.11.21 10:18
А я готовий вчить арабську
Заради Муси одного.
Хто такий Муса?
Шкода, що ви його не знаєте.
Ну, та нічого. Розкажу бодай побіжно.
Може, пізнаєте його в Єрусалимі.
Ні, не на вулиці серед гуляк,
А тільки на роботі,

Тетяна Левицька
2019.11.21 09:47
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
і слати повідомлення із чату
в німе невідворотне потойбіччя.
В скорботний день народження, як завше,
могилу прикрашати білоцвітом,
на самоті пригадувати наше
короткочасне пелюсткове літо.

Олександр Сушко
2019.11.21 09:30
Вікна-очі оскліли. Морозець краплини роси
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Уростаю у землю святу триста літ, триста зим,
Гостював тут Господь, і правителі, й ангели Божі.
.
За парканом до зір виростають хороми нові,
Я ж низенька, тор

Ігор Деркач
2019.11.21 09:05
У нас є мрія! Ідемо кудись,
долаємо корупцію на разі,
на Місяці вирощуємо рис
і ласуємо яблука на Марсі.

І не лякає недосяжна вись,
блукаємо у просторі і часі,
чекаємо орду на перелазі

Віктор Кучерук
2019.11.21 07:57
За віконцем листопад
голосно шурхоче
і димів отруйний чад
ріже груди й очі.
Ще болюча німота
гострої скорботи
розповзлася по вустах
і осіла в роті.

Микола Соболь
2019.11.21 06:08
Хотіли волі? Отакої!
Чи то не ваш коняка здох?
Для преЗедента люди – гої
Для навпаки вождьок – нєлох!

Полиште зброю і окопи,
Бо так не спродати землі!
Хотіли, дурні, до Европи?

Ярослав Філософ
2019.11.20 23:17
Як отрута
те Патріо - коли
йде воно від
тих Нікчемних
мертвих Душ


І прив'язані

Марґо Ґейко
2019.11.20 19:36
Коли настане судний день
Тепла, позбавленого сану,
І не лунатиме ніде:
«Осанна осені, Осанна!»

Коли вітри загомонять
І ніч мороз помножить вдвічі,
Суворий січень – вічний вітчим

Олександр Сушко
2019.11.20 18:24
Чи стачить сил порвати ланцюги,
Як вмерти - гріх, а жити - неможливо?
А страх мій дух утоптує у мохи,
Шепоче: " За порогом раю - прірва!..."

Перетерпів і осуд, і шопту,
Лишив у сильцях серця половину.
Тепер на волі битим склом іду,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Вікторія Лимарівна
2017.10.11

Володимир Верста
2017.10.01

Ксенія Згура
2017.02.23

Андрій Кудрявцев
2017.01.02

Мирослава Шевченко
2016.11.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Іншомовна поезія / Поэтические переводы

 Из Романа Скибы. Здесь я, королева
Здесь я, королева. Узнали? Тот самый.
Нет, это не взгляд мой, а лунный ожог…
В последний раз - ныне. Я ныне – за Вами.
Один поцелуй – и не в губы, в плечо.
Вы плачете? Плачьте. Юны Вы. Впервые.
Хотите Вы света. Хотите и нег.
Еще поцелуи два – в гру́ди нагие…
На улице вечность. И падает снег.
Нет-нет, не перечьте. Прошу Вас. Я должен.
А Вам хорошо? Да, так будет всегда.
А утром вбежит и Ваш муж коронованный.
И выронит чашу – прольется вода…


29.03.2012

* Оригінал: Роман Скиба " *** " (http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=skyba&page=skyba160)


Текст для ознайомлення:

Роман СКИБА

* * *

Це я, королево. Пізнали? Той самий.
Та ні, то не погляд, то місяць пече…
Я нині — востаннє. Я нині — за Вами.
Один поцілунок — не в губи, в плече.
Ви плачете? Плачте. Ви юна. Ви перша.
Ви хочете світла і нігтів моїх.
Іще два цілунки — не в губи, у перса…
Надворі вже вічність. Там падає сніг.
Ні-ні, не перечте. Я прошу. Я мушу.
Вам добре? Вам добре. Так буде завжди.
На ранок вбіжить коронований муж Ваш.
І вронить на килими чашу води…

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Роман Скиба * * * Це я, королево.



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-29 13:59:19
Переглядів сторінки твору 1514
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 18:59:26 ]
к Вам Ваш((((((

не лягає на душу

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 07:53:23 ]
А, та це я не додивився, Ксеніє, адже таким чином і лишній склад виходить в рядку. Дякую за підказку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 19:28:48 ]
Важка, копітка та невдячна робота, ІМХО.
Ні слави, ні честі.
Де та подяка? Де увага, де аудиторія?
Де послідовники? Де переклад на суахілі?
А було б щось нове, якщо спробувати?
Напрямок перекладу, ІМХО, знайомий. Та дистанція коротка.
Може, якась не всім зрозуміла краса кінцевого продукту?
Такі от роздуми.

Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 08:05:10 ]
Та яка там важка, Олександре - раз, два, і готово!
Писав я колись в одному зі своїх віршів: "Не потребую я ані литавр, ні слави" :) Але, як офіцер, хоч і запасу, честь таки маю. :)
А от щодо аудиторії - свята правда. Не вгадав з однією темою - ось і поплатився: немає відтепер моїх віршів у стрічці останніх надходжень. Звідки ж аудиторії тоді взятись? Адже всі читають і коментують лише те, що в цій стрічці.
А послідовник тут я - не зовсім задоволений цим перекладом нашою шановною Чорі. От і вирішив спробувати самому, аби не бути голослівним критиком. :)
І з кінцевим продуктом у мене, тут теж праві, таки проблема. От все намагаюсь взятись за підготовку збірки і ніяк не вдається: щойно зайду на якийсь свій давніший вірш - і, побачивши в ньому купу недоліків, берусь виправляти. :)

Щиро вдячний, Олександре, за чудовий коментар. Бажаю навзаєм гарного настрою і творчих досягнень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-30 10:28:00 ]
Це не новина, а моя думка, яка збігається з іншими, і вона стосується швидкості. Її смисл полягає в тому, що швидкість (як Ви пишете, "раз-два - і готово") - це поганий помічник у багатьох справах, хіба що крім спортивних.
Також не новиною буде для Вас буде моя думка про те, що твір повинен народитись у автора, а не десь неподалік. Він повинен бути чи не часткою єдиного цілого - це поета і його творів.
А хапатись за чужі - який сенс у цій дії?
Невже співпереживання настільки глибокі, що немає сил втриматись від паралельного висловлювання тих самих думок, хіба що тільки іншою мовою? Невже немає своїх?
Мені це все нагадує (не у всіх випадках) якийсь неприродний ажіотаж і пусту біганину від одного твору до другого. Одне єдине, що в деякій мірі заспокоює, то це саме те, про що Ви повідомили - це швидкість. Ви перевели на ніщо зовсім маленьку частину свого життя - якість там хвилини чи годину. А воно, на жаль, не вічне.
Стосовно рейтингу.
Я побачив, що він знизився.
Той проблемний твір можна видалити. Деякі автори так і роблять. Буває таке, що розміщують знову, але він вже не матиме оцінки. Також його можна (це я чув) перемістити у ту категорію (рубрику), оцінки творів у якій не впливають на загальну.
Можна створити новий вірш, який Редакція у захваті оцінить "шісткою" або не менш поважною оцінкою - такою як 5,5.
Головне - щоб цей твір виник.
"Главниє матчі нє сиграни, смєлими будєм і бистрими" (с). Якраз до Євро-2012.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:39:56 ]
Та ні, Олександре, тут питання не в швидкості. Насправді мені надзвичайно сподобався цей вірш Скиби і не зовсім - переклад Чорі. Тому й спробував.

Так, і справді зараз рідко пишу свої оригінальні твори - то пародії, то переклади, бо, звичайно, це набагато легше (їдеш по вже прокладеній кимось дорозі), а взагалі вірші пишу лиш тоді, коли маю натхнення. І що поганого в тому, що моє натхнення пробуджується після прочитання чийогось вірша? У випадку пародій, наприклад, часто-густо чужий вірш - це лише детонатор для мого, який деколи настільки далекий від оригіналу, що я забираю через якийсь час з його назви слово "пародія". Але якщо у когось народжується вірш від споглядання зовнішніх проявів (природи, суспільства) чи внутрішніх порухів (душі) - це зовсім не значить, що вірш і справді оригінальний, і в ньому немає відголосків та переспівів того, що автор прочитав раніше, просто це буде глибше заховане, а не на поверхні, як у випадках пародій-перекладів.

Звичайно, можна видалити твір із заниженою оцінкою РМ, внаслідок якої зникла можливіть анонсуватись, але для цього потрібно зрозуміти, звідки і чому ця оцінка виникла. В даному випадку це - за межами мого розуміння.

Дякую за діалог та розуміння, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-30 11:43:18 ]
Є,є питання і задачі.
-я должен і -коронованный рима сумнівна.
В другому рядку -здесь явно не -то
Про бажання нігтів на спині нічого в Скиби.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:20:00 ]
Звичайно, мій переклад далеко не ідеальний, враховуючи те, що не хотілося перетнутися з перекладом Чорі (не зовсім вдалось).
Мені ця рима до вподоби, навмисно її знайшов. Не обов'язково весь час точні рими, зараз стараються знайти оригінальні.
А 2-й рядок - так, щоб зберігся дух вірша, оскільки "печет" російською звучить зовсім не так, як українською.
У Скиби нігті невідомо де, я уявив їх у неї на спині.
Вдячний за зауваження, Олександре.