ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.09.30 18:44
Величний і прекрасний символ парку
Ось перед нами – Флори павільйон.
Немов обличчя саду – аватарка,
Або на шиї – цінний медальйон.

Та не завжди всім сяяло це диво.
Був павільйон сільський спочатку тут,
Коли царя російського маршрут

Дума Козак
2020.09.30 18:07
Бешкетниця, пустунка рання осінь
калину заколола в русі коси,
із глоду на грудях її намисто
і усмішка грайливо-золотиста.

До ніг барвистий килим постелила,
гаї багрянцем і діброви вкрила.
Сплела вінок з рудого листу клена,

Олександр Сушко
2020.09.30 12:59
Звично стиснув перо у руці,
Маю час, божий дар і натхнення.
Для корони потрібні зубці,
А для генія - слава-варення.

Я ж об стелю її поламав,
Скреготіло - аж чули і в пеклі.
Кажуть, що і таланту нема -

Петро Скоропис
2020.09.30 11:26
На батьківщину вернешся. Еге ж.
Дивись округ, питай себе на черзі,
до кого тепер в друзі попадеш?
Кому ти ще потрібен? До вечері

купи собі солодкого вина,
дивись в вікно, оговтуйся потроху:
у всім твоя, одна твоя вина,

Тетяна Левицька
2020.09.30 11:08
На білому аркуші рими довільно
малюю... стираю...малюю...стираю...
І скрапують коми із пензля повільно,
рядки відпускаю у простір, як зграю.
Ніч порухом денним лягає на плечі,
туманні кужелі пряде із безсоння.
Збираю докупи слова, наче речі
розкида

Дума Козак
2020.09.30 09:55
Осіння злива за вікном
змиває бруд сумного літа
і у омитім, чистім світі
кохання уп‘ємось вином!

Сергій Губерначук
2020.09.30 08:37
Відоме лише одне місце позбавлення волі.
Серце, і тільки серце.
Оволодіти собою неможливо,
а воно так і підштовхує
своїми імпульсивними вдарами до прірви.
Лишається хоча б приховати те,
яким серце є насправді.
Може, тоді воно хоча б на недовго

Ігор Деркач
2020.09.30 07:06
Коли в минулому житті
були ми козаками,
напевне ангели святі
орудували нами.
Бо лупцювали татарву
і турка-яничара,
ішли походом на Москву,
на ляха у Варшаву.

Ігор Федів
2020.09.29 21:53
Журою осінь у душі лунає,
І позолоту витирає небуття,
За обріями доля заховає
Багряні кольори минулого життя.

Танцює листя у пориві вітру,
Літає високо і падає в піке,
Закінчує у фільмі осінь титри,

Євген Федчук
2020.09.29 19:44
Пололи ми із мамою город,
Бо трохи бур’яну понаростало,
Мишій, щириця голови підняли
Та молочай пробився і осот.
Полізла молоденька лобода,
Березка вже стелитися почала.
Ми бур’яни ті сапами рубали,
Аби не залишилось і сліда.

Олександр Панін
2020.09.29 18:54
Стежкою курною ,
Поруч з водоспадом,
Скачуть два ковбої,
Погоня позаду.

Розбишацька зграя
Дже зла і грізна,
Ліс хоч і ховає,

Олександр Сушко
2020.09.29 12:53
Хто сказав, що їстоньки нема?
Краще би подякували владі.
Наварила борщику кума,
Шкварочками день пахтить у хаті.

А дружина ріже ковбасу,
Доня кришить шинку на салатик.
Я ж - гастрономічний телесун

Микола Соболь
2020.09.29 12:18
Вільготний ранок манить за поріг.
Він пахне: жовтнем, осінню, грибами...
Не тяжить ні буденними думками,
ні листопадом на краю доріг.
Люблю згубитись в лісі край села,
де гомін вітру і роси сережки
в житті ніколи не зведуть зі стежки,
яка мене у гл

Іван Потьомкін
2020.09.29 12:10
Обидві в нього досьогодні в серці.
Перша увійшла тоді,
Як друга ще під стіл ходила.
Мабуть, Всевишній послав був першу,
Аби відтоді носив він образ Діви Пречистої.
Не для якихось там плотських утіх,
А лиш як недосяжну муку-мрію.
Таке не новина. Так

Ігор Шоха
2020.09.29 10:17
Як не добивайся тої волі,
а за неї треба воювати,
спекатися юди на престолі –
осліпити очі окупанта.

Іч, яка комедія? І досі
ситі комуняки – ревізори,
а свої у дошку прокурори

Сергій Губерначук
2020.09.29 09:45
Розраду знайшла у полотнах Шишкіна
жіночка з хутора Усть-Мартишкіно.
Вона відпочила в тайзі на картині,
де грають ведмеді і риють свині.

Ледь-ледь посміхнувшись беззубим ротом,
вона обтіклася холодним потом,
сльозу проковтнула й спитала нишком:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Сергій Губерначук
2019.07.07

Матвій Смірнов
2019.06.11

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Вікторія Лимарівна
2017.10.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Іншомовна поезія / Поэтические переводы

 Из Романа Скибы. Здесь я, королева
Здесь я, королева. Узнали? Тот самый.
Нет, это не взгляд мой, а лунный ожог…
В последний раз - ныне. Я ныне – за Вами.
Один поцелуй – и не в губы, в плечо.
Вы плачете? Плачьте. Юны Вы. Впервые.
Хотите Вы света. Хотите и нег.
Еще поцелуи два – в гру́ди нагие…
На улице вечность. И падает снег.
Нет-нет, не перечьте. Прошу Вас. Я должен.
А Вам хорошо? Да, так будет всегда.
А утром вбежит и Ваш муж коронованный.
И выронит чашу – прольется вода…


29.03.2012

* Оригінал: Роман Скиба " *** " (http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=skyba&page=skyba160)


Текст для ознайомлення:

Роман СКИБА

* * *

Це я, королево. Пізнали? Той самий.
Та ні, то не погляд, то місяць пече…
Я нині — востаннє. Я нині — за Вами.
Один поцілунок — не в губи, в плече.
Ви плачете? Плачте. Ви юна. Ви перша.
Ви хочете світла і нігтів моїх.
Іще два цілунки — не в губи, у перса…
Надворі вже вічність. Там падає сніг.
Ні-ні, не перечте. Я прошу. Я мушу.
Вам добре? Вам добре. Так буде завжди.
На ранок вбіжить коронований муж Ваш.
І вронить на килими чашу води…

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Роман Скиба * * * Це я, королево.



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-29 13:59:19
Переглядів сторінки твору 1713
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2020.07.03 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 18:59:26 ]
к Вам Ваш((((((

не лягає на душу

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 07:53:23 ]
А, та це я не додивився, Ксеніє, адже таким чином і лишній склад виходить в рядку. Дякую за підказку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 19:28:48 ]
Важка, копітка та невдячна робота, ІМХО.
Ні слави, ні честі.
Де та подяка? Де увага, де аудиторія?
Де послідовники? Де переклад на суахілі?
А було б щось нове, якщо спробувати?
Напрямок перекладу, ІМХО, знайомий. Та дистанція коротка.
Може, якась не всім зрозуміла краса кінцевого продукту?
Такі от роздуми.

Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 08:05:10 ]
Та яка там важка, Олександре - раз, два, і готово!
Писав я колись в одному зі своїх віршів: "Не потребую я ані литавр, ні слави" :) Але, як офіцер, хоч і запасу, честь таки маю. :)
А от щодо аудиторії - свята правда. Не вгадав з однією темою - ось і поплатився: немає відтепер моїх віршів у стрічці останніх надходжень. Звідки ж аудиторії тоді взятись? Адже всі читають і коментують лише те, що в цій стрічці.
А послідовник тут я - не зовсім задоволений цим перекладом нашою шановною Чорі. От і вирішив спробувати самому, аби не бути голослівним критиком. :)
І з кінцевим продуктом у мене, тут теж праві, таки проблема. От все намагаюсь взятись за підготовку збірки і ніяк не вдається: щойно зайду на якийсь свій давніший вірш - і, побачивши в ньому купу недоліків, берусь виправляти. :)

Щиро вдячний, Олександре, за чудовий коментар. Бажаю навзаєм гарного настрою і творчих досягнень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-30 10:28:00 ]
Це не новина, а моя думка, яка збігається з іншими, і вона стосується швидкості. Її смисл полягає в тому, що швидкість (як Ви пишете, "раз-два - і готово") - це поганий помічник у багатьох справах, хіба що крім спортивних.
Також не новиною буде для Вас буде моя думка про те, що твір повинен народитись у автора, а не десь неподалік. Він повинен бути чи не часткою єдиного цілого - це поета і його творів.
А хапатись за чужі - який сенс у цій дії?
Невже співпереживання настільки глибокі, що немає сил втриматись від паралельного висловлювання тих самих думок, хіба що тільки іншою мовою? Невже немає своїх?
Мені це все нагадує (не у всіх випадках) якийсь неприродний ажіотаж і пусту біганину від одного твору до другого. Одне єдине, що в деякій мірі заспокоює, то це саме те, про що Ви повідомили - це швидкість. Ви перевели на ніщо зовсім маленьку частину свого життя - якість там хвилини чи годину. А воно, на жаль, не вічне.
Стосовно рейтингу.
Я побачив, що він знизився.
Той проблемний твір можна видалити. Деякі автори так і роблять. Буває таке, що розміщують знову, але він вже не матиме оцінки. Також його можна (це я чув) перемістити у ту категорію (рубрику), оцінки творів у якій не впливають на загальну.
Можна створити новий вірш, який Редакція у захваті оцінить "шісткою" або не менш поважною оцінкою - такою як 5,5.
Головне - щоб цей твір виник.
"Главниє матчі нє сиграни, смєлими будєм і бистрими" (с). Якраз до Євро-2012.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:39:56 ]
Та ні, Олександре, тут питання не в швидкості. Насправді мені надзвичайно сподобався цей вірш Скиби і не зовсім - переклад Чорі. Тому й спробував.

Так, і справді зараз рідко пишу свої оригінальні твори - то пародії, то переклади, бо, звичайно, це набагато легше (їдеш по вже прокладеній кимось дорозі), а взагалі вірші пишу лиш тоді, коли маю натхнення. І що поганого в тому, що моє натхнення пробуджується після прочитання чийогось вірша? У випадку пародій, наприклад, часто-густо чужий вірш - це лише детонатор для мого, який деколи настільки далекий від оригіналу, що я забираю через якийсь час з його назви слово "пародія". Але якщо у когось народжується вірш від споглядання зовнішніх проявів (природи, суспільства) чи внутрішніх порухів (душі) - це зовсім не значить, що вірш і справді оригінальний, і в ньому немає відголосків та переспівів того, що автор прочитав раніше, просто це буде глибше заховане, а не на поверхні, як у випадках пародій-перекладів.

Звичайно, можна видалити твір із заниженою оцінкою РМ, внаслідок якої зникла можливіть анонсуватись, але для цього потрібно зрозуміти, звідки і чому ця оцінка виникла. В даному випадку це - за межами мого розуміння.

Дякую за діалог та розуміння, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-30 11:43:18 ]
Є,є питання і задачі.
-я должен і -коронованный рима сумнівна.
В другому рядку -здесь явно не -то
Про бажання нігтів на спині нічого в Скиби.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:20:00 ]
Звичайно, мій переклад далеко не ідеальний, враховуючи те, що не хотілося перетнутися з перекладом Чорі (не зовсім вдалось).
Мені ця рима до вподоби, навмисно її знайшов. Не обов'язково весь час точні рими, зараз стараються знайти оригінальні.
А 2-й рядок - так, щоб зберігся дух вірша, оскільки "печет" російською звучить зовсім не так, як українською.
У Скиби нігті невідомо де, я уявив їх у неї на спині.
Вдячний за зауваження, Олександре.