ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-11 21:14:33
Переглядів сторінки твору 8256
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.189 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 01:45:58 ]
побачила "дискусію" про пОсеред... взагалі службове слово, наголос падає на нОчі... прийменник "пролітає"... так шо я б не парилась... :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 09:20:29 ]
я намагалася витримати анапест, хоча він маскується нестандартною розбивкою, і в передостанньому рядку на одну стопу менше (на "авва отче").
тоді і наголос справді паде на пОсеред:
хтось доп'є/ цей вогонь/, не лама/ючись по/серед но/чі,
я вже так думала… може, з часом знайдеться щось краще, щоб не було сумнівів…
дякую, Наталю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 11:16:40 ]
ти сама кажеш, що наголос пОсеред також може бути...
але щоб читач не збивався, можна вказати...

щодо - ламаючись - трохи смішно...
а от "зломившися" - ні... до речі - в тебе "доп*є" - доконаний вид дієслова, якому краще відповідає дієприслівник, утворений від док. виду: дієслова "зломитися", а не "ламатися"... але це підкреслить одноразовість "зламу"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 11:55:53 ]
а це гарна ідея - "не зломившися" )) дякую, Нат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 03:55:49 ]
!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 09:21:45 ]
дякую, Наталко :) це, може, просто час такий - останній тиждень перед Великоднем, тому і вірші такі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:27:42 ]
Чудовий вірш, Олю!Справді відчувається передвеликодня пора:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 09:29:11 ]
от думаю, як він буде сприйматися через три-чотири дні... :))
дякую, Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 10:07:18 ]
Органічно-органно...

хтось доп'є цей вогонь,
не ламаючись
посеред ночі...

мене слово "ламаючись" - насторожує в даному контексті)) Може б якесь ще органічніше слово пошукати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 10:13:01 ]
було в мене відчуття, що хтось посміхнеться на цьому слові)) але хай. Це можна і по-іншому сказати, але ламатися, зламатися - дуже точно, як мені відчувається, бо тут мова йде про волю, силу духу. Вона може обмякнути, а може і зламатися.
Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 10:31:31 ]
не зламатися - гарне, точне слово, воно мені подобається. Але в сусідстві з "пити" і "посеред ночі" воно якось тьмяніє, деформується, нмд. І виникає питання - а серед дня ламатися можна? Щось із тим "ламанням" не те... Хоча цілком може бути, що щось не те з моїм сприйняттям ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 11:01:10 ]
у вас дуже гарне сприйняття, я знаю :)) значить, буду думати ще… бо я й сама тут вагалася. Думала - що може бути з волею? - вона може "зпластилінитись" - ні се, ні те, може зламатися - тобто майже осліпнути. Напевне, може ще капітулювати. Взагалі те, що я хотіла сказати віршем, неможливо передати якось логічно, тут вже тільки асоціації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 13:26:35 ]
***може, міра у крові
легка,
наче міра води –
я не знаю, – скажи,
де той сад,
що стоїть за тобою,...*** - ємко.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 11:12:25 ]
і здається, що тут він вийшов найпоетичнішим, цей вірш,
бо далі якось все так дуже жорстко.
дякую, Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 14:49:27 ]
Я якраз хотіла запропонувати - додати літеру "З", а бачу Ви вже самі знайшли вихід. У мене в голові щось крутилось таке, начебто більш увиразнене: "не зламавшись під натиском ночі"... Але так теж уже значно виразніше.
Незламно і ненав'язливо, ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 11:14:06 ]
це мені Наталя Годун підказала :) все-таки переклади - велика річ, вона зараз так майстерно підбирає слова, що і мені б так хотілося… :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 16:26:55 ]
Круто...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-14 15:39:40 ]
о, все найкрутіше ще попереду,
я не сумніваюся :))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 20:52:32 ]
місцями мабуть трохи (зовсім трішки)
наче зависокі ноти
але хтозна де він оптимум журливого осяяння
предковічних порожнеч...
мабуть і правда ліпше більше ніж менше

загальне враження досить сріблисте, Олю

лагідних безмежностей Вам
понад усе


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-14 15:43:53 ]
та я сама здивувалася, коли це написала. Може тому, що всю цю історію з Ісусом я в деяких місцях занадто болісно переживаю. Але я думаю, пройде час, і я зможу ясніше розібратися, що робити з цим віршем… а зараз дуже хочеться переписати другу строфу - щось вона мені наче розбалансовує вірш.
Дякую за ваші сріблисті враження :)


1   2   3   Переглянути все