ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Флора Мілєвська (2011) / Вірші

 * * *
яа корзина з нас підчас... у кожного свої проблеми,
моменти, радості, буття.
та інколи бува потреба
подумати таки - хто я?
хто ти? і хто побіля нас?

яка корзина з нас підчас?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-15 20:23:24
Переглядів сторінки твору 2974
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.065 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.09.18 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 21:55:51 ]
Цікаве питання, яка ми корзинка...
Зі святами, Тетяно!
Христос воскрес!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 22:57:08 ]
Христос Воскрес


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-04-16 09:42:46 ]
корзина укр-ю кошик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 10:13:03 ]
корзи́на – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний корзи́на корзи́ни
родовий корзи́ни корзи́н
давальний корзи́ні корзи́нам
знахідний корзи́ну корзи́ни
орудний корзи́ною корзи́нами
місцевий на/у корзи́ні на/у корзи́нах
кличний корзи́но* корзи́ни*

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 10:18:21 ]
КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал. (з лубу, бересту, лози); САПЕ́Т, САПЕ́ТКА (з лози, вертикально видовжений); ВЕРЕ́ЙКА (з лози, рогозу тощо, перев. круглої форми, з ручками). [Анзорге (плете кошика):] По цілих роках не маю роботи. Ото ці плетінки тільки й на світі держать (Леся Українка); Перед шинкарем стояв обшарпаний козак у постолах з кошелем риби (П. Панч); Дівчата якісь поблизу пересміхаються, кривляться, - корзина чималенька їм ноги віддавлює, "тітко, посуньте", - не чує тітуся, спить... (О. Гончар); Синіють проліски в кошах Веселих квітівниць (І. Муратов); Приходить сваток до нас на квартиру з кобелею в руці (І. Франко); Савка зазирнув у свою кошівку, поправив у ній захований між огірками та хлібом пакуночок (Д. Бедзик); Назвався грибом - лізь у короб (М. Номис); В козубі торохкотіли ще зовсім зелені кислиці, лісові яблучка (О. Ільченко); Повен грибів козубень (І. Нехода); Стуга - діжка велика, ..бочка, луб'яна козубня, що сидухи носять на базар бублики, буханці і т. ін. (М. Номис); Привіталась побожно Горпинка і здивовано кивнула головою на мішок з нарізаними соняшниками та сапет навибираних огірків (Г. Косинка); - Візьми в сапетці рибу (М. Стельмах); Жартуючи з рибалками, жінки залізли в баркас та почали нагрібати у верейки рибу (Ю. Збанацький).
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 10:20:09 ]
бачите, що навіть не діалектне, але дякую, теж впевнилась, а не просто думала, що знаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-04-16 12:55:55 ]
не дякуйте, бо корзина - це русизм. нинi iснуе багато словникiв, якi нашпигованi русизмами. а Ви украjiнську погано знаете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 18:35:40 ]
Мова -явище живе, політичне і історично обумовлене.Багато галицьких слів і норм входять в норму. І це чудово. Аби мова розвивалась, а не вмирала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 18:47:37 ]
Не заглядаючи, на 100 відсотків впевнена, що корзина буде лише корзиною у Словнику Грінченка. Але чи не збіднюємо ми мову таким чином. З тих часів вона не розвивалась? Дякую, що Ви слідкуєте за моїми спробами.Надіюсь на співпрацю)))))

Ось і писала я аби ....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-16 18:27:16 ]
І Гончар це русизм, то вже політика, а не русизм, я можу надрукувати щось не так, як і багато хто, але чому так хочеться причепитись, може погуляти сторінками з метою виправлення помилок, я теж їх бачу, але така річ не висвітлюється,а пишеться інддивідуально, я 23 роки викладаю українську. А вірш поганенький, тут я за,лише проблема поставлена.
Ми просто з різних регіонів і користуємось різною лексикою, типовою для даної території, навіть якщо це літературна норма. Так багато синонімів - це ж чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 01:29:56 ]
може ви просто не в курсі, Ніцше був - душевнохворий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-17 14:55:27 ]
я писала від імені заратустри, ви це розумієте?, там написано було - іронічний реалізм, по-друге, я цікавлюсю філософією, ніцше, зокрема, по третє,душевна хвороба завжди поряд з будь-яким справді генієм.достоєвський - психічно хворий, глибокий епілептик, можу написати десятки яскравих імен. Ви не думали, що це був погляд збоку? Я чи ми - не означає Мілєвська і члени ПМ.Це ж метафори! А Ніцше треба добре почитати спочатку! Ви читали? надіюсь, що так і не тільки Ніцше, з повагою.
Що таке норма? Поняття відносне.Що таке ми і Достоєвський чи Ніцше? Ніщо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 16:53:33 ]
Тетянко

я все дуже навіть добре розумію
і про Ніцше можу безпроблемно поговорити
читав його довше і більше від Вас
навіть в оригіналі, бо німецька це моя робоча мова
єдине, що не бажалося би писати великі коменти
які Ви отак зопалу легенько-миттєво
знищуєте
тому наразі багато не відповідатиму, зрозумійте..

хотілося би донести до розвитку цієї гілки хіба
першочергово ~
що тема Ніцше є з одного боку непроста
з іншого - ось так як Ви її дещо даруйте, але таки-
мовби дещо перезбуджено
нав*язуєте увазі не зовсім наївних відвідувачів
яких Ваш ентузіазм скоріше веселить аніж обурює

так от, те що Ви намагаєтеся сказати нам про Ніцше
якого невідомо чи Ви всього читали чи ось, прочиталося дещо
(я в принципі не відаю, таке складається враження)

але ось це власне і виглядає симптомами душевної хвороби
і наразі нічого геніального поки що у цьому не помітно

якщо бажаєте ґрунтовніше поспілкуватися -
давайте більш ґрунтовно поспілкуємося, завжди
без проблем



С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 09:45:37 ]
Агааа, тепер ясно, а я думала, що то лише мої коменти зникають :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-17 14:56:22 ]
Посто жаль, копії у мене нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-17 14:59:03 ]
С тех пор, как я лучше знаю тело, – сказал Заратустра одному из учеников своих, – я говорю о духе лишь в переносном смысле; и все "непреходящее" – тоже всего лишь символ".

"Я уже слышал это от тебя однажды, – отвечал ученик, – и тогда ты еще прибавил: "А поэты слишком много лгут". Почему сказал ты, что поэты слишком много лгут?"

"Почему? – повторил Заратустра. – Ты спрашиваешь почему? Я не принадлежу к тем, кого можно спросить обо всех их "почему".

Не вчера началась жизнь моя! Давно уже пережил я основания мнений своих.

Пришлось бы мне быть бочкой памяти, если бы таскал я с собой все свои основания!

Хранить свои мнения – уже и этого слишком много для меня; а сколько птиц уже улетело!

И среди них в голубятне моей есть какая-то залетная, не знакомая мне; она дрожит, когда я кладу на нее свою руку.

Так что же однажды сказал тебе Заратустра? Что поэты слишком много лгут? Но и сам Заратустра – поэт.
Ніцше,"Так говорив Заратустра


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 16:33:16 ]
Можна подумати, що особа, яка так зневажливо відізвалася "непреходящее" – тоже всего лишь символ" - спроможна була з нічого щось сотворити! Будь який "Всего лишь символ" - це плід Божественний...