ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лілія Ніколаєнко (1988) / Вірші

 ***
Залиш мене, моя невдячна музо!
Душа втомилась від обіймів-грат…
Ти ворогів примножуєш в стократ
І забираєш безсердечно друзів!

Занадто дорога ціна союзу.
Не пробачаєш ти невинних зрад.
І сльози ллються із мого пера –
Стражданнями душа платити мусить.

Якщо ж не забереш мого одчаю,
І мовчки у вигнанні я сконаю,
То й після смерті не покинь мене!

Віддяч мені за вірне це служіння,
В серцях чужих залиш моє горіння.
Нехай мій біль безсмертям спалахне!





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 10:48:55
Переглядів сторінки твору 4392
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.648 / 5.5  (4.920 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.433 / 5.5  (4.831 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2021.04.05 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:13:29 ]
Файний, емоційно насичений вірш.Зрозумілий, проникливо написано.
ПС. Цікаво, як все таки поступить Муза, отримавши дві протилежні просьби " залиш мене" і "не покинь мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 15:24:03 ]
Дякую, Іване! Рада Вас чути :)))
Так уже повелося у творчих людей, що муза - це найкраща подруга. Із нею можна сто разів сваритися, розлучатися, але вона все одно повертається.. Ну, чи повертаються до неї.. Але і мороки вона додає часом.. Тому хочеться її прогнати :)
Ну а друга просьба теж усім зрозуміла. Хто ж не хоче залишити по собі слід? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:22:00 ]
Ну ось ти оволоділа і французьким типом сонету. Причому витримала схему 8-3-3 - теза-антитеза-синтез, її далеко не у всіх сонетах і класики дотримують. Сонетні правила римування точні, і найголовніше - зміст цікавий.
Цікавий, не зважаючи на "позірне протиріччя", вказане Іваном. Але якщо вдуматись, то смислово тут усе на місці - раз не хочеш іти,музо, то й після смерті не покинь мене - причинно-наслідковий - зв"язок тут є, (Дорогий друже Іване, вчитайся!).
Вірю, що тобі й під силу і найскладніші вимоги "Словника літературознавчих термінів (укладачі -Лесин і Пулинець), де є вимога 147 складів у сонеті, це означає, що терцети мають схему римування тільки два варіанти по три однакових рими, а не так, як тут - три варіанти по дві рими - відповідно кількість складів - 148, ( майже усі класики теж так римують!) а також вимога - щоб жодне слово сонету, навіть розділовий сполучник - не повторювалося. Хоча цих двох вимога останніх мало хто і з класиків дотримується. Переважно не дотримуються. Тому ставлю гарну оцінку - найвищу. Але це - тільки початок, і треба зробити так, щоб усіх складнощів написання не було видно і читач звертав увагу лише на зміст і почуття, висловлені у творі.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:45:56 ]
Дякую, Ярославе, і за підтримку, і за оцінку!!!
На черзі - італійський сонет! :))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:00:55 ]
Або французька любов)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:03:57 ]
Уже була... :)
Вітаю на Майстернях!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:10:30 ]
І з яким рахунком закінчилася?)
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:16:20 ]
Мабуть, нічия...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 20:22:39 ]
ясно. нічия з рахуноком - 6:9)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 20:36:20 ]
а чому саме 6:9? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 00:41:22 ]
Лілю, італійський сонет - це батько всіх сонетів, бо з Італії вийшов, але за структурою він нічим не відрізняється від французького. Почитай Петрарку.)))

А 6:9 - це є така поза в "Камасутрі". Добре, що ти, дитино, виросла не у великому місті, і, навіть не знаєш, що це! Це - такі "невинні" жарти з тобою!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 02:19:28 ]
Ех, Камасутра... Як все прозаїчно! А я-то думала! :)

Так, Ярославе, Італія - батьківщина сонетів. Але, здається, в італійському, римування - abab, abab, cdc, dcd/ Чи я помиляюсь? :)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 23:31:52 ]
Не помиляєшся - оце він і є італійський сонет - вершина досконалості і складності - саме за такого римування, як ти вичитала - і буде отих міфічних 147 складів у сонеті і щоб жодне слово не повторювалося. А звідки ж Лесин і Пулинець узяли цю вимогу - від італійського сонета. Ану спробуй - треба їх написати штук 50-100, а тоді до вінка переходити.
Бачиш шлях - іди по ньому, раз ти, молодчина, легкого хліба не шукаєш.
Удачі і натхнення!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-04 12:26:52 ]
Дякую!) Цьом Вас!:)