ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
уся наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Точка
Образ твору Дивлюся серцем в точку "нуль".
Тебе немає. І нікого.
Земна орбіта наче руль
В руках задуманого Бога.
Безодня – простір. Час – гальмá.
Ще не об’явлена година
Рушати. Ще тебе нема,
Та знаю, - ти прийти повинна.
Мій сон міцний. Не чую я,
А кість моя стає тобою.
Найперша пісня солов’я
Найпершу рану людства гоїть.
Зі мною ти. В щасливу путь.
Шипить якась мара в гілляччі.
Грімниці б’ють. Вітри гудуть.
Христос в Єрусалимі плаче…

02.05.12

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 12:40:46
Переглядів сторінки твору 2953
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.04.04 20:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 12:56:28 ]
НМСДД, "уславленого" виглядає якось, я сказав би, іронічно. Може, краще було б якось переробити цей рядок? Про руль нічого не казатиму, бо кому яке діло до того, що "кермо" мені рідніше цього руля і всього, що з ним пов'язано - на зразок "партія - наш рульовий" etc. НМСДД, до Бога підійшли б прикметники більш високого рівня, або ніякі зовсім, крім канонічних.
"Зеро" тонко, дуже тнко, але римується з кермом, якщо вже так хочеться, щоб цей образ був використаний саме у цьому вірші. НМСДД. Бо відчуваю, що можуть виникнути інші думки. І вони обов'язково можуть бути діаметрально протилежними. Буває, що я сам з собою не можу знайти спільної мови. А з поетами?
Рима "солов'я - я" досить відома. До неї можна було б додати "буя" (скорочена форма від дієслова "буяти" у теперішньому часі) - і посміхнутись. М
А вірш - серйозний. Духовна поезія.

Без критики і порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:30:36 ]
Любий, Гаррі! Є тут і критика, і завуальована порада. Я знаю, коли ти коментуєш, то не можеш обмежетися кількома словами:)
Дякую.
"Солов"я - я". А "путь - гудуть"?
"Бульвар - мольфар! - нове!)
Без викрутасів та інших "-асів" С.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 13:41:22 ]
Тріолети примушують. Але я пручався. Один з іменників має родовий відмінок. І він посередині. Він розділяє іменники одного відмінку.
Та я писав тобі не про це. Рими у високій поезії, як кажуть самовисуванці на високих поетів і дійсно знавці, можуть бути другорядним чинником. Можуть.
У даному випадку (під твоїм віршем) йшлось про окремі іменники.
А вірш я також не критикував.
Моя духовна внутрішня суть не дозволяє.
Бо я можу собі дозволити залицятись до заміжніх або вільних жінок. Можу їх пригощати вином - і воно не буде "Кагором". Замість церкви можу відвідати перукарню або сільраду, справжній театр etc.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:25:54 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:09:05 ]
глибоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:31:13 ]
окрім подяки, що тут скажеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 13:39:03 ]
Скажу,що Вас читати хочеться! Для цього ж поет існує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:05:18 ]
Гарний вірш! Початок інтригуючий. Вагомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:25:37 ]
Дякую, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 20:09:17 ]
справді, Володимире, коли про Бога кажуть уславлений, то здається, що іронізують. Але я подумала, що така була ваша задумка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 21:07:42 ]
І мене "уславлений" - спантеличило одразу...
Я би спробувала пошукати інше слово...
Бо вірш чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 22:12:28 ]
Дякую, дівчата. Ви мене переконали. Змінюю. Правда,трохи в іншому ракурсі, але так буде вірніше, аніж було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 22:44:11 ]
Cool!
Cпочатku я подумав, що це жартівливий вірш.
"Дивлюся серцем в точку "нуль". - не зрозуміло.
"гАльма" - здається наголос на перше `а`.
"Руль" - русизм у моєму вузькому сприйнятті, якось виникають асісяії з віцом про "с руля".
"А кість моя стає тобою." - це про ребро?

Володь,
"Найперша пісня солов’я
Найпершу рану людства гоїть.
Зі мною ти. В щасливу путь.
Шипить якась мара в гілляччі.
Грімниці б’ють. Вітри гудуть.
Христос в Єрусалимі плаче…" - це якось сприймається як одне довершене ціле, ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 21:56:18 ]
Точка "нуль" - це та пора, коли ще нічого не існувало.З гальмами ти правий. Руль - то таке.А кість - і є ребро.

Дякую, Юр!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:07:13 ]
"Тебе нема. Нема нікого."
Почему бы не "Тебе немає. І нікого"?
"Нема" - это краткая форма. Наша преподавательница советовала их избегать, приводя в качестве примера две ветви одного из языков тюркской группы. Различия впечатляли.
Предложенный мною вариант, как мне кажется, более эффектный.
Хотя, конечно же, тебе виднее, о друг мой Вовка :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:17:53 ]
Дуже потужний варіант. Приймаю.
Дякую, Алекс!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:22:12 ]
И примерно так обойти каждую строку, каждое слово - выверив, взвесив, придав им силы.
Иначе - не поэзия, а рифмы или просто стихи для отвода души, если не глаз :))
Мне бы твою зрительную восприимчивость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:11:10 ]
А постановка понравилась. Точнее, сама идея.
Я припомнил один мультфильм для взрослых.
Играет музыка Равеля, и под нее разворачивается действо.
Рисунки, ходьба.
У тебя же поэзия. Перспективы, по-моему, более широкие.
Всяческих благ. Все получится. Мы песни по три часа репетировали, пока один раз духовно споем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:19:18 ]
І тобі, друже, у рондомініспектаклях успіхів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 21:10:51 ]
Час гальма...
О як :)
Це коли?
У нас на роботі був "час вовка". То було ще до появи кінофільму "Time of the Wolf", за радянських часів. Мені давали гроші - і я біг за півлітрою. Точний час - одиннадцята ранку робочого дня :)
Дякую за вірш. Він викликає приємні спогади часів між школою і флотом.