ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
2024.04.21
22:16
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
2024.04.21
21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
2024.04.21
21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.
Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.
Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір
2024.04.21
14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
2024.04.21
11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 18. ПЕРЕКЛАД – ВИТЛУМАЧЕННЯ - ПЕРЕСПІВ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 18. ПЕРЕКЛАД – ВИТЛУМАЧЕННЯ - ПЕРЕСПІВ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Богдан Манюк
УЧИТЕЛЬНИЦЕ
Вы нам с изюминкой о Блоке,
принцессой кланяясь ему…
Мне не до Блока на уроке,
встревожен я не потому.
Меня волнуете Вы сами
движеньем губ, сияньем глаз.
Мы с Блоком, восхищаясь Вами,
как песню, слушаем рассказ.
Но слышим только голос нежный,
забвенно-трепетную речь.
Ваш каждый взгляд – огонь небрежный!
О Боже, как его сберечь!
С улыбкой Блок в пыли портрета,
я улетаю в мир богов…
Звонок… и песня недопета…
Шаги… мелодия шагов…
Во след Вам солнечное эхо,
разлуки горькая звезда.
И мне, и Блоку не до смеха,
и мне, и Блоку – в никуда…
1982р.
Ярослав Анонім
Технічний переклад*
УЧИТЕЛЬЦІ
Ви нам з родзинкою (живчиком, перчиком) про Блока,
принцесою вклоняючись йому...
Мені не до Блока на уроці,
збентежений (стурбований, потривожений, занепокоїний) я не тому.
Мене хвилюєте (бентежите, тривожите, зворушуєте, збуджуєте) Ви самі (насправді)
рухом (порухом) губ, сяянням (зорінням, променінням) очей (віч).
Ми з Блоком (я з Блоком), захоплюючись (замилувавшись) Вами,
мов пісню, слухаємо розповідь (оповідання, оповідь).
Та (проте, але, однак, все ж, таки) чуєм тільки (лише, лиш) голос ніжний (тендітний),
Забуванно (непам’ятно)-трепетливу (тремтливу,тріпотливу,мерехтливу) мову.
Ваш кожен (кожний, усякий) погляд – вогонь (вогнище,багаття) недбалий (неуважний)!
О Боже, як його зберегти (заощадити)!
З усмішкою (усміхом, посмішкою) Блок в пилу (порохах, куряві) портрета,
я відлітаю (лечу, лину) у світ богів (поринаю в рай)...
Дзвінок (дзвоник)…і пісня (співанка) недоспівана (недовершена)…
Кроки (хода)… мелодія (мелодика, мелодійність) ходи…
В слід (услід) Вам сонячна луна (відзвук),
розлуки гірка зірка (зірниця).
І мені, і Блоку не до сміху (не смішно),
і мені, і Блоку – в нікуди…
* Згідно Новітнього російсько-українського словника. Харків Сінтекс 2004
МАНДРИ...
Сказати, щоб я був здивований появою російськомовного тексту на сторінці Богдана Манюка в Поетичних Майстернях? Богдана Манюка, відомого мені українофіла, патріота та й просто щирого українця? Ні! Просто цього разу був у курсі його творчих задумів. Але тут я дещо прикро вражений рівнем так званої “російської ментальності” (мене вона просто бісить) , але це, напевне, просто високий професійний рівень автора...
Воно то так, але однак явно проглядає і: ”Ах! Це є щось, бо воно російською!”.
- То візьми та переклади українською мовою, якщо це тебе так турбує! – запропонував Богдан.
- Знаєш... Я ніколи не був закоханий у вчительку російської мови – наша була старою занудною каргою, прости Господи. Та й тодішня ситуація... ти ж пам’ятаєш, як нас нагло силували любити комуністичну партію і “великий , могучий русский язык “... Мені ще й досі робиться гидко на душі від того “збочення “, та пригадується тогочасна популярна “реприза” на цю тему : то хіба що можна псові трохи сексу без любові! А оскільки процес цей триває і нині... Сам розумієш – буде не щиро!
- Справжній майстер повинен просто робити справу, а не шукати причини!
Зрештою, я погодився з таким аргументом (тим паче, що щось подібне я уже робив) і взявся спочатку просто перекласти, правильніше буде сказати – витлумачити Богданів текст українською мовою, бо перекласти в моїй свідомості уже викристалізувалось в афоризмах: перекласти з хворої голови на здорову, з пустого в порожнє, з кишені в кишеню... а термін – витлумачити - звучить об’ємніше... і згідно тлумачного словника сучасної мови одним із значень - витлумачити – перекласти.
З Богдана Манюка
УЧИТЕЛЬЦІ
(витлумачення українською)
Ви нам з родзинкою про Блока,
уклін принцесою йому...
Ні, не до Блока на уроках,
стурбований я... не тому.
Мене хвилюєте самі Ви
губ порухом – очей сіянням.
Ми з Блоком, мов на образ діви...
нам піснею оповідання.
Та тільки голос чуєм ніжний
Віддалену, щемку молитву
Ваш кожний погляд – вогневійний
О Боже, як не загасити!
З усміхом Блок в пилу портрета,
Я ж відлітаю...як завжди
Дзвінок...і змовкнула соната...
І крок ... мелодія ходи...
Услід Вам сонячного штриху,
розлук... зірниця гіркоти.
Мені і Блоку не до сміху,
мені, і Блоку в нікуди.
Але вже по ходу тлумачення так захопився, що покривив душею та зробив ще й переспів цього тексту (той же тлумачний словник каже : переспівувати - ... перекладати вірші,не дбаючи про точну відповідність оригіналові).
З Богдана Манюка
ВЧИТЕЛЬЦІ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
(переспів)
А ти із перчиком про свого Блока,
щораз поклони ставлячи йому...
Та не до Блока на твоїх уроках -
надміру збуджений... чомусь?
Сама й збентежила, насправді,
уст кольором , очей зорінням.
Я і без Блока цьому радий,
за пісню маю твоє воркотіння.
Сприймаю тільки голос ніжний,
мов таємничу трепетливість зову,
а погляд – мов вогонь пломінний...
О!!! Обпектися б знову й знову!
Єхидно Блок з-під порохів портрета,
а я прогулююся звільна світлим раєм...
Та дзвоник обриває ритми менуета...
І кроків твоїх музика стихає.
Вслід за тобою проблиску полуда
розлуки гіркістю: о, не здійсниться!
І що мені від того Блока буде,
коли пішла така цариця?..
2012
УЧИТЕЛЬНИЦЕ
Вы нам с изюминкой о Блоке,
принцессой кланяясь ему…
Мне не до Блока на уроке,
встревожен я не потому.
Меня волнуете Вы сами
движеньем губ, сияньем глаз.
Мы с Блоком, восхищаясь Вами,
как песню, слушаем рассказ.
Но слышим только голос нежный,
забвенно-трепетную речь.
Ваш каждый взгляд – огонь небрежный!
О Боже, как его сберечь!
С улыбкой Блок в пыли портрета,
я улетаю в мир богов…
Звонок… и песня недопета…
Шаги… мелодия шагов…
Во след Вам солнечное эхо,
разлуки горькая звезда.
И мне, и Блоку не до смеха,
и мне, и Блоку – в никуда…
1982р.
Ярослав Анонім
Технічний переклад*
УЧИТЕЛЬЦІ
Ви нам з родзинкою (живчиком, перчиком) про Блока,
принцесою вклоняючись йому...
Мені не до Блока на уроці,
збентежений (стурбований, потривожений, занепокоїний) я не тому.
Мене хвилюєте (бентежите, тривожите, зворушуєте, збуджуєте) Ви самі (насправді)
рухом (порухом) губ, сяянням (зорінням, променінням) очей (віч).
Ми з Блоком (я з Блоком), захоплюючись (замилувавшись) Вами,
мов пісню, слухаємо розповідь (оповідання, оповідь).
Та (проте, але, однак, все ж, таки) чуєм тільки (лише, лиш) голос ніжний (тендітний),
Забуванно (непам’ятно)-трепетливу (тремтливу,тріпотливу,мерехтливу) мову.
Ваш кожен (кожний, усякий) погляд – вогонь (вогнище,багаття) недбалий (неуважний)!
О Боже, як його зберегти (заощадити)!
З усмішкою (усміхом, посмішкою) Блок в пилу (порохах, куряві) портрета,
я відлітаю (лечу, лину) у світ богів (поринаю в рай)...
Дзвінок (дзвоник)…і пісня (співанка) недоспівана (недовершена)…
Кроки (хода)… мелодія (мелодика, мелодійність) ходи…
В слід (услід) Вам сонячна луна (відзвук),
розлуки гірка зірка (зірниця).
І мені, і Блоку не до сміху (не смішно),
і мені, і Блоку – в нікуди…
* Згідно Новітнього російсько-українського словника. Харків Сінтекс 2004
МАНДРИ...
Сказати, щоб я був здивований появою російськомовного тексту на сторінці Богдана Манюка в Поетичних Майстернях? Богдана Манюка, відомого мені українофіла, патріота та й просто щирого українця? Ні! Просто цього разу був у курсі його творчих задумів. Але тут я дещо прикро вражений рівнем так званої “російської ментальності” (мене вона просто бісить) , але це, напевне, просто високий професійний рівень автора...
Воно то так, але однак явно проглядає і: ”Ах! Це є щось, бо воно російською!”.
- То візьми та переклади українською мовою, якщо це тебе так турбує! – запропонував Богдан.
- Знаєш... Я ніколи не був закоханий у вчительку російської мови – наша була старою занудною каргою, прости Господи. Та й тодішня ситуація... ти ж пам’ятаєш, як нас нагло силували любити комуністичну партію і “великий , могучий русский язык “... Мені ще й досі робиться гидко на душі від того “збочення “, та пригадується тогочасна популярна “реприза” на цю тему : то хіба що можна псові трохи сексу без любові! А оскільки процес цей триває і нині... Сам розумієш – буде не щиро!
- Справжній майстер повинен просто робити справу, а не шукати причини!
Зрештою, я погодився з таким аргументом (тим паче, що щось подібне я уже робив) і взявся спочатку просто перекласти, правильніше буде сказати – витлумачити Богданів текст українською мовою, бо перекласти в моїй свідомості уже викристалізувалось в афоризмах: перекласти з хворої голови на здорову, з пустого в порожнє, з кишені в кишеню... а термін – витлумачити - звучить об’ємніше... і згідно тлумачного словника сучасної мови одним із значень - витлумачити – перекласти.
З Богдана Манюка
УЧИТЕЛЬЦІ
(витлумачення українською)
Ви нам з родзинкою про Блока,
уклін принцесою йому...
Ні, не до Блока на уроках,
стурбований я... не тому.
Мене хвилюєте самі Ви
губ порухом – очей сіянням.
Ми з Блоком, мов на образ діви...
нам піснею оповідання.
Та тільки голос чуєм ніжний
Віддалену, щемку молитву
Ваш кожний погляд – вогневійний
О Боже, як не загасити!
З усміхом Блок в пилу портрета,
Я ж відлітаю...як завжди
Дзвінок...і змовкнула соната...
І крок ... мелодія ходи...
Услід Вам сонячного штриху,
розлук... зірниця гіркоти.
Мені і Блоку не до сміху,
мені, і Блоку в нікуди.
Але вже по ходу тлумачення так захопився, що покривив душею та зробив ще й переспів цього тексту (той же тлумачний словник каже : переспівувати - ... перекладати вірші,не дбаючи про точну відповідність оригіналові).
З Богдана Манюка
ВЧИТЕЛЬЦІ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
(переспів)
А ти із перчиком про свого Блока,
щораз поклони ставлячи йому...
Та не до Блока на твоїх уроках -
надміру збуджений... чомусь?
Сама й збентежила, насправді,
уст кольором , очей зорінням.
Я і без Блока цьому радий,
за пісню маю твоє воркотіння.
Сприймаю тільки голос ніжний,
мов таємничу трепетливість зову,
а погляд – мов вогонь пломінний...
О!!! Обпектися б знову й знову!
Єхидно Блок з-під порохів портрета,
а я прогулююся звільна світлим раєм...
Та дзвоник обриває ритми менуета...
І кроків твоїх музика стихає.
Вслід за тобою проблиску полуда
розлуки гіркістю: о, не здійсниться!
І що мені від того Блока буде,
коли пішла така цариця?..
2012
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАНДРИ В КОСМОСІ 19. АНТИПАРОДІЇ. МІЛЕВСЬКА - МУР (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 17. БО... чай. АНТИПАРОДІЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 17. БО... чай. АНТИПАРОДІЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію