ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Етюд до створення світу (фрагмент 2)
земля на початку була трохи безвидна,
але зовсім не пуста –
на ній росла праісторична папороть
і водилася всіляка химерна живність.
перелесник у зеленому затінку
награвав на черемховій сопілці,
мавки прали полотна у струмках,
а дядько ох мирно
займався селекцією мухоморів
у власній неоновій теплиці.

земля була запашна
і цілковито приручена.
мама щовечора кликала її
пити парне молоко,
а світлячки збиралися
під її подушкою на нічліг.

їй би тоді і в голову не збрело
(ні за яких обставин)
чого-небудь хотіти чи шукати.
світ обертався навколо неї самої,
вона ж бо вірила тому, що бачила –
і зоставалася непорушною.

але якось вночі ангел прив'язав
до могутнього стовбура дерева,
що росте в центрі галактики,
рубіновий ліхтарик –
її вільне медвяне сонце.
епоха, коли воно щоранку
черпало трохи вогню на сході,
щоб вилити його на заході,
закінчилася.

і земля… не те, щоб зрушилася…
по суті, нічого так і не змінилося,
тільки я тепер точно знаю,
що мій світ обертається
навколо тебе.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-29 18:40:59
Переглядів сторінки твору 6035
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.249 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 19:07:10 ]
такі виразні зорові картини виникають; так гарно, тепло і трохи боляче читати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:14:27 ]
дякую, Таню! я дуже рада :)
ось ходжу і думаю - як багато з того, що я вважаю очевидним, насправді не таке :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 19:24:18 ]
ти поет, ти багато бачитимеш не, як "не таке", а по-іншому; тобі відкрито інший вимір. Від цього радісно, але інколи боляче, часто оточуючі не розуміють тебе, ти їх.Але без нього, цього світу, ще гірше, ти звикнеш, Олю, бо ти справжня поетеса.

(це не ода,досвід, скажімо, філолога з уявою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:26:41 ]
:)))))))) нуууууууууу….


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 19:14:57 ]
Вмліла від кінцівки!!! Ооооооооооох... ;-))) Гарно, Принчипесо! (А Він читав?..)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:23:50 ]
дякую, Патарочко :) я так хотіла передати це відчуття, коли змінюється перспектива, схоже, трохи вдалося.
(ну так, на ньому першому перевіряю :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 20:14:07 ]
Яка інтрига! До останнього рядка! :)))
До війська я працював у Всесоюзному інституті селекції і насінництва (у Миронівці).
"Селекція мухоморів" просто ошелешила... Дивовижні образи! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 21:49:06 ]
селекція мухоморів - тобто кожен був при справі :)
добре бути дитиною :) дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-02 16:23:27 ]
Василю, перечитувала Олю, вкотре подумала, які Ви неймовірні коменти пишите, сповнені життєвої енергії... Дяка Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:12:51 ]
Тепер і я знаю:)
але не все...
фрагмент 2, то був і один?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:15:38 ]
ага :)
http://maysterni.com/publication.php?id=70120


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:19:44 ]
дякую, згадала,
це у віршах,
а я в іншій спочатку шукала:)

ну і фантазія у тебе, Олю,
чекатиму третій елемент)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:33:20 ]
о, світи не швидко творяться :) дякую, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 22:54:55 ]
Метагалактично! Я би все таки "дядько ох" не ризикнув писати з маленької...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-30 11:15:34 ]
нє, він сказав, що за таку честь - бути названим дядечком - все простить… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 10:28:32 ]
Початок фантазійно-веселий а от закінчення - по-дорослому бомбезне! Має декілька прочитань, гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-30 11:18:40 ]
дякую, дуже рада вам, Уляно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-30 18:07:11 ]
вау, тепло і кольорово!
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-02 12:13:51 ]
дякую, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 12:52:14 ]
класно!
а ти на виїзд казкаркою не працюєш часом?
можна замовити? :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-02 12:14:53 ]
о, ти знаєш, я чогось останнім часом все приміряю на себе амплуа майстра розказувати казки :)) якась така безумна ідея прийшла в голову :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 22:41:47 ]
можливо наприкінці трохи схимічили таке сумирне наче
враження Олю
або знову незнаю

ніби якщо вже така розв*язка сеї надзвичайно чудової
космогонічної пасторалі мала бути, тоді вже

*що мій світ обертається
навколо Тебе.*

( але не ТЕБЕ, одна величенька літера цілком досягає )


...навіть і не знаю чому на цих сторінках не можу ніяк
втриматися, щоби якось не втрутитися у процес
на всіх інших практично ~ майже ніколи

( це не від зла, чи від Вашого неадеквату
але справді не знаю, так є )


загалом чудово~правдиво~надзвичайно
незмінно & з усіма радісними
приправами

із прийдешнім літом



С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-02 12:26:09 ]
ну, можливо. У мене цей вірш взагалі почався з кінця - тобто пройшла ця аналогія, коли люди спочатку вірили, ніби земля знаходиться в центрі світу, а потім Галілей все порахував і вона почала крутитися навколо Сонця… - я цей момент перенесла на власний світ - і пережила таке дивовижне відчуття, коли втрачається опора під ногами :)

Не треба писати тебе з великої - тут нема нічого божественного, це така маленька космогонія власного світу :)

Сонце-Місяцю, я дуже рада усім вашим втручанням - і це теж важко пояснити, чому. Дуже багато з того, що ви пишете і перекладаєте, мені цікаве - воно красиве і … наче трохи страшне :)) так само мені важко собі уявити, наприклад, як можна любити хард-рок - але щось в ньому притягальне є… Якось прибігає моя шестирічна малеча і каже - мама, не виключай цю музику, вона така красива… А звучала unforgiven металіки… і я подумала - як багато є ще такого, чого я не розумію, але воно прекрасне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 20:15:44 ]
Я сьогодні вже вдруге чи втретє вживаю такий сполучник як "якби". Бо були на те причини - я моделював ситуації, і вони мене жахали. Або, може, не так щоб жахали, але і не сприяли якимсь особливо телячим радощам.
І ось Ваш вірш.
для мене такий був би апогеєм. Я міг би почивати на лаврах, а також і засмучитись, бо це апогей. Далі - нічого вищого з того високого, що мені під силу.
Вітаю Вас з, НМСДД, досить визначним твором.
Для Вас він, НМСДД, навряд чи апогейний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-05 19:22:53 ]
ох, Гаррі, я теж іноді дивлюся на ваші вірші і думаю, що до такого легкого і елегантного гумору навряд чи колись дотягнуся :))) до апогею нам обом ще далеко.
Вчора прибігла моя десятирічна доця з вулиці і розказує: вони з подружками обговорювали, хто ким стане, коли виросте. І оскільки вона часто бере на вулицю книжку, одна дівчинка їй так єхидненько зауважила: а ти, Юля, певне станеш поетом і будеш писати сопливі віршики для дітей. Моя Юля аж підстрибнула і відповіла: та коли я стану поетом, я буду писати такі пісні, що їх вся країна співатиме!
Я так за неї пораділа :))) нам би такий ракурс :)))