ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 22 . АНТИПАРОДІЇ. ЧОРНИЙ ГУМОР ЧОРНЯВОЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень).
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9599
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 22 . АНТИПАРОДІЇ. ЧОРНИЙ ГУМОР ЧОРНЯВОЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень).
З ТВОРІВ ЧОРНЯВОЇ ЖІНКИ
Переклад - Я Анонім
CRAZY - КОЛИСКОВА
під землею милою
мертвячки,
їх їдять без поспіху
хробачки,
їм, повір , малесенький,
все одно
тіло чиє гризти,
таж воно
не змахне сполохано
вітром рук,
лише дощик томиться:
тук та тук...
хто були покійнички
хробакам -
абсолютно в цілому
пополам,
злодій, лиходій, монах ти,
напівсвят,
кожний отут робиться
брату брат,
шлюха ти чи скромниця,
неспроста
під землею доброю,
як сестра.
прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай,
шарик обертається
голубий,
спи, маля, не кИдайся,
Бог весь твій.
худ. Я Саландяк
1
МАНДРИ: ОПТИМІСТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ, ВИВЕДЕНЕ З РЯДУ ПЕСИМІСТИЧНИХ ПОДАНЬ.
Свідомість приречена вишукувати та робити оптимістчні висновки, виходячи навіть з іронічно-саркастичних сюжетів на зразок “бенкету під час чуми”*, що за логічну основу мали бунт проти Бога з ось такою (приблизно) мотивацією: чому ж Ти нас караєш усіх без розбору? Якщо Ти так, то й ми не будемо дотримуватись правил... Бунт звичайної людини, яка інколи, в час життєвих негараздів, каже: Боже – це ж несправедливо! Чи то Шевченків бунт:
...а до того
Я не знаю Бога ,
бо заступався Тарас за Україну :
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
Молилася, турбувалась...
і незважаючи на “кривавість сюжету”, надіється поет на оптимістичне завершення :
Все покину, і полину
До самого Бога...**
...ачи “оптимістичної” ленінської (Володимира Ульянова) теорії раю без Бога (комунізм), перетлумаченої на бісівський лад ідеї Християнської справедливості, спотвореної модною на той час теорією атеїзму...*** Чи навіть і суті самого атеїзму - вкрай песимістичної логіки героя роману Федора Достоєвського, таки справжнього атеїста: ”Я не розумію, як міг до цієї пори атеїст знати, що нема бога, і не убити себе негайно ж?”****. Він обрав “найоптимістичніший” вихід з безглуздої для нього дійсності (без Бога) – кулю в лоб... Погодьтесь – вихід справді найпростіший, хоч чорно, та все ж оптимістичний, бо позбавляє героя від світоглядних мук його сумління!..Та чи позбавляє... і про яке сумління може іти мова за такого світобачення?
І ось, нарешті, представлена тут: “Божевільна колискова” Чорнявої жінки, очевидно, (мені так здається) творилась автором з усвідоленням непростої логіки світобудови – світоглядної іронії:
а відтак драбинкою*****
утікай...
але врешті, хоч з іронією, все ж оптимістичне завершення :
Бог весь твій.!
Людина приречена на оптимізм! Беручи на віру існування Бога, сумніваючись та утверджуючись у вірі, іронізуючи та шепочучи молитву покори... Ще за біблійних часів бунтуючому Йовові Бог сказав : “ Коли маєш рамено, як Бог...”******
- Але хто з людей має рамено, як Бог?!
*як результат оптимістичний: “Декамерон” Джованні Боккачо.
** Тарас Шевченко: “ Як умру то поховайте...”, “Розрита могила”.Цей аспект частково опрацьований мною в публікації: “ОКСАНА ЗАБУЖКО -- ШЕВЧЕНКІВ МІФ УКРАЇНИ. Гайдамаки (роздуми про долю і фундаменалізм)”. (Поетичні Майстерні. Аналітика).
*** Очевидно – йому (іудеєві) не давала спокою слава Ісуса Христа (також іудея)... – але на хресті розп’ятим він бути не хотів (і... розіп’яв півсвіту).
****Ф.М. Достоєвский “Бесы” - ”Я не понимаю, как мог до сих пор атеист знать, что нет бога, и не убить себя тотчас же? ”.
*****Ще за трипільської пори символ драбини використовувався в значені переходу в інший світ.
******Книги Старого Заповіту. Книга Йова 40.9
2
ЛОГІКА ІРОНІЇ
Загалом, як для такої назви ”Crazy-колыбельная”- “Божевільна колискова”, сюжет розвивається надто логічно, адекватність причинно-наслідкового ряду очевидна, за вийнятком одного моменту: а хто ж він, той “малесенький”? – якась третя особа, несвідома цього дійства чи читач цього тексту?..А хто ж тоді має вчинити дію:
прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай…
Читач, що усвідомив ситуацію, ”утікай” від людей, які перебувають в ілюзії, а їм , дурненьким, “баю-бай”...?! Але ж кожна окрема людська свідомість, чи розуміючи, чи не тямлячи того, завжди тіло покине хробачкам та “драбинкою втече”... До кого ж тоді звертається автор: “спи, маля …”– не до хробачка ж? Але і хробачок, зрештою, теж вічноголодненьке “маля” . Бог і до нього (таким чином) виявляє свою прихильність!?.
А ще з цього тексту (“Crazy-колискова”) можна вичитати й таку оптимістичну мораль: не бійся, ці хробачки душу не гризуть (продовжити іронічний ряд риторичним запитанням: а що то за хробачок гризе твоє сумління зараз? Чи не хробак невіри та сарказму?)!
Тепер начебто усе стає на місце і Crazy-божевілля (логіка абсурду) вдало вписується в сюжет...
2012
ДОДАТКИ
Первісний текст
Чорнява Жінка
Crazy-колыбельная
под землёю ласковой
мертвячки,
их едят неспешные
червячки,
им, поверь мне, маленький,
всё равно,
тело чьё обгладывать,
ведь оно
не взмахнёт испуганно
ветром рук,
только дождик мается:
стук-да-стук…
кем были покойнички,
червякам
абсолютно в общем-то
пополам,
вор, злодей, монах ли ты,
полусвят,
каждый тут становится
брату брат,
шлюха или скромница,
неспроста
под землёю доброю,
как сестра.
прошепчи им сладкое:
баю-бай,
а потом по лесенке
убегай,
шарик всё вращается
голубой,
спи, малыш, не вздрагивай,
Бог с тобой.
2012
ТЕХНІЧНИЙ ПЕРЕКЛАД
(згідно: Новітній російсько-український словник Харків Сінтекс 2004)
Crazy-колискова – Божевільна колискова
під землею (грунтом) ласкавою (пестливою, голубливою, приязною, привітною)
мертвячки,
їх їдять неспішні (не нагальні, не пильні)
черв’ячки (хробачки),
їм, повір мені, маленький,
усе одно (байдуже, однаково),
тіло чиє обгризати,
адже (же, таж, бо, але ж) воно
не змахне (не махне) злякано (сполохано, сполошено)
вітром (вітровієм) рук,
тільки (лише, лиш) дощик (хлющ) мається (томиться, знемагає, мучиться):
стук-та-стук (торохтить)...
ким (хто) були покійнички (небіжчички),
черв’чкам (хробачкам)
абсолютно (цілком, цілковито, зовсім) в загальному-то (загалом)
пополам (навпіл, наполовину),
крадій (злодій), лиходій, чи ти монах,
напівсвятий,
кожний (кожен, усякий) тут (отут) стає (робиться)
брату брат,
шлюха (перекладу немає) або (чи, чи то) скромниця,
неспроста (недарма, недурно)
під землею (грунтом) доброю (лагідною, ласкавою),
як сестра.
прошепчи їм солодке:
баю-бай,
а потім (далі, після, відтак) по драбинці (східцях)
утікай (тікай, біжи),
кулька (шарик, балабушка) все обертається (крутиться, вертиться)
голуба,
спи, малюк (маля), не здригайся (тіпайся, жахайся),
Бог з тобою.
ОКРЕМО ВДЯЧНИЙ БОГДАНУ МАНЮКУ. ВІН ЗНАЄ ЗА ЩО.
Переклад - Я Анонім
CRAZY - КОЛИСКОВА
під землею милою
мертвячки,
їх їдять без поспіху
хробачки,
їм, повір , малесенький,
все одно
тіло чиє гризти,
таж воно
не змахне сполохано
вітром рук,
лише дощик томиться:
тук та тук...
хто були покійнички
хробакам -
абсолютно в цілому
пополам,
злодій, лиходій, монах ти,
напівсвят,
кожний отут робиться
брату брат,
шлюха ти чи скромниця,
неспроста
під землею доброю,
як сестра.
прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай,
шарик обертається
голубий,
спи, маля, не кИдайся,
Бог весь твій.
худ. Я Саландяк
1
МАНДРИ: ОПТИМІСТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ, ВИВЕДЕНЕ З РЯДУ ПЕСИМІСТИЧНИХ ПОДАНЬ.
Свідомість приречена вишукувати та робити оптимістчні висновки, виходячи навіть з іронічно-саркастичних сюжетів на зразок “бенкету під час чуми”*, що за логічну основу мали бунт проти Бога з ось такою (приблизно) мотивацією: чому ж Ти нас караєш усіх без розбору? Якщо Ти так, то й ми не будемо дотримуватись правил... Бунт звичайної людини, яка інколи, в час життєвих негараздів, каже: Боже – це ж несправедливо! Чи то Шевченків бунт:
...а до того
Я не знаю Бога ,
бо заступався Тарас за Україну :
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
Молилася, турбувалась...
і незважаючи на “кривавість сюжету”, надіється поет на оптимістичне завершення :
Все покину, і полину
До самого Бога...**
...ачи “оптимістичної” ленінської (Володимира Ульянова) теорії раю без Бога (комунізм), перетлумаченої на бісівський лад ідеї Християнської справедливості, спотвореної модною на той час теорією атеїзму...*** Чи навіть і суті самого атеїзму - вкрай песимістичної логіки героя роману Федора Достоєвського, таки справжнього атеїста: ”Я не розумію, як міг до цієї пори атеїст знати, що нема бога, і не убити себе негайно ж?”****. Він обрав “найоптимістичніший” вихід з безглуздої для нього дійсності (без Бога) – кулю в лоб... Погодьтесь – вихід справді найпростіший, хоч чорно, та все ж оптимістичний, бо позбавляє героя від світоглядних мук його сумління!..Та чи позбавляє... і про яке сумління може іти мова за такого світобачення?
І ось, нарешті, представлена тут: “Божевільна колискова” Чорнявої жінки, очевидно, (мені так здається) творилась автором з усвідоленням непростої логіки світобудови – світоглядної іронії:
а відтак драбинкою*****
утікай...
але врешті, хоч з іронією, все ж оптимістичне завершення :
Бог весь твій.!
Людина приречена на оптимізм! Беручи на віру існування Бога, сумніваючись та утверджуючись у вірі, іронізуючи та шепочучи молитву покори... Ще за біблійних часів бунтуючому Йовові Бог сказав : “ Коли маєш рамено, як Бог...”******
- Але хто з людей має рамено, як Бог?!
*як результат оптимістичний: “Декамерон” Джованні Боккачо.
** Тарас Шевченко: “ Як умру то поховайте...”, “Розрита могила”.Цей аспект частково опрацьований мною в публікації: “ОКСАНА ЗАБУЖКО -- ШЕВЧЕНКІВ МІФ УКРАЇНИ. Гайдамаки (роздуми про долю і фундаменалізм)”. (Поетичні Майстерні. Аналітика).
*** Очевидно – йому (іудеєві) не давала спокою слава Ісуса Христа (також іудея)... – але на хресті розп’ятим він бути не хотів (і... розіп’яв півсвіту).
****Ф.М. Достоєвский “Бесы” - ”Я не понимаю, как мог до сих пор атеист знать, что нет бога, и не убить себя тотчас же? ”.
*****Ще за трипільської пори символ драбини використовувався в значені переходу в інший світ.
******Книги Старого Заповіту. Книга Йова 40.9
2
ЛОГІКА ІРОНІЇ
Загалом, як для такої назви ”Crazy-колыбельная”- “Божевільна колискова”, сюжет розвивається надто логічно, адекватність причинно-наслідкового ряду очевидна, за вийнятком одного моменту: а хто ж він, той “малесенький”? – якась третя особа, несвідома цього дійства чи читач цього тексту?..А хто ж тоді має вчинити дію:
прошепчи їм солодко:
баю-бай,
а відтак драбинкою
утікай…
Читач, що усвідомив ситуацію, ”утікай” від людей, які перебувають в ілюзії, а їм , дурненьким, “баю-бай”...?! Але ж кожна окрема людська свідомість, чи розуміючи, чи не тямлячи того, завжди тіло покине хробачкам та “драбинкою втече”... До кого ж тоді звертається автор: “спи, маля …”– не до хробачка ж? Але і хробачок, зрештою, теж вічноголодненьке “маля” . Бог і до нього (таким чином) виявляє свою прихильність!?.
А ще з цього тексту (“Crazy-колискова”) можна вичитати й таку оптимістичну мораль: не бійся, ці хробачки душу не гризуть (продовжити іронічний ряд риторичним запитанням: а що то за хробачок гризе твоє сумління зараз? Чи не хробак невіри та сарказму?)!
Тепер начебто усе стає на місце і Crazy-божевілля (логіка абсурду) вдало вписується в сюжет...
2012
ДОДАТКИ
Первісний текст
Чорнява Жінка
Crazy-колыбельная
под землёю ласковой
мертвячки,
их едят неспешные
червячки,
им, поверь мне, маленький,
всё равно,
тело чьё обгладывать,
ведь оно
не взмахнёт испуганно
ветром рук,
только дождик мается:
стук-да-стук…
кем были покойнички,
червякам
абсолютно в общем-то
пополам,
вор, злодей, монах ли ты,
полусвят,
каждый тут становится
брату брат,
шлюха или скромница,
неспроста
под землёю доброю,
как сестра.
прошепчи им сладкое:
баю-бай,
а потом по лесенке
убегай,
шарик всё вращается
голубой,
спи, малыш, не вздрагивай,
Бог с тобой.
2012
ТЕХНІЧНИЙ ПЕРЕКЛАД
(згідно: Новітній російсько-український словник Харків Сінтекс 2004)
Crazy-колискова – Божевільна колискова
під землею (грунтом) ласкавою (пестливою, голубливою, приязною, привітною)
мертвячки,
їх їдять неспішні (не нагальні, не пильні)
черв’ячки (хробачки),
їм, повір мені, маленький,
усе одно (байдуже, однаково),
тіло чиє обгризати,
адже (же, таж, бо, але ж) воно
не змахне (не махне) злякано (сполохано, сполошено)
вітром (вітровієм) рук,
тільки (лише, лиш) дощик (хлющ) мається (томиться, знемагає, мучиться):
стук-та-стук (торохтить)...
ким (хто) були покійнички (небіжчички),
черв’чкам (хробачкам)
абсолютно (цілком, цілковито, зовсім) в загальному-то (загалом)
пополам (навпіл, наполовину),
крадій (злодій), лиходій, чи ти монах,
напівсвятий,
кожний (кожен, усякий) тут (отут) стає (робиться)
брату брат,
шлюха (перекладу немає) або (чи, чи то) скромниця,
неспроста (недарма, недурно)
під землею (грунтом) доброю (лагідною, ласкавою),
як сестра.
прошепчи їм солодке:
баю-бай,
а потім (далі, після, відтак) по драбинці (східцях)
утікай (тікай, біжи),
кулька (шарик, балабушка) все обертається (крутиться, вертиться)
голуба,
спи, малюк (маля), не здригайся (тіпайся, жахайся),
Бог з тобою.
ОКРЕМО ВДЯЧНИЙ БОГДАНУ МАНЮКУ. ВІН ЗНАЄ ЗА ЩО.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9599
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАНДРИ В КОСМОСІ 23 . АНТИПАРОДІЇ. ШУТКО - ЖІНКА (вибрані тексти Поетичних Майстерень)."
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 21. АНТИПАРОДІЇ. КУЗАН - ЧИСТА ПОЕЗІЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 21. АНТИПАРОДІЇ. КУЗАН - ЧИСТА ПОЕЗІЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію