ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Криловець (1961) / Вірші

 ***
Зліва – льон. Синій-синій.
Справа квітне ріпак.
Слава Україні!
Отак.

1991

Контекст : http://poezia.org/ua/id/17687/personnels

Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-15 13:20:40
Переглядів сторінки твору 3392
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.05.15 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 13:57:35 ]
Зліва - буйна картопля,
Справа морква й буряк...
Хай живе Україна!!!
Хай завжди буде ТАК!!! ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-15 14:09:25 ]
Героям слава!
І симпатичним козакам Рівненщини...
Коротко і зрозуміло, пане Анатолію!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альбіна Гудько (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 14:55:46 ]
Класно! Цікаво Ви написали!;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Альбіна Гудько (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-15 14:56:40 ]
Хай живе Україна! І разом з нею льон, ріпак і таке інше!;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 17:35:26 ]
Ще зовсім трішки почекати (до осені) - і воно налагодиться.
Може, тоді русизми будуть бажанами гостями в українських текстах, а, може, буде яка-небудь стрілянина.
Мені відомо про "справа" - яким надцятим значенням цей іменник стає прислівником. Відомо, що "зліва" поза конкурсом. Ніяких паритетів, а одні лише стримування та стагнація.
Та воно налагодиться.
І я писатиму "справа" замість "праворуч".
Та я не вчителюю. Хто звертатиме увагу на чиїсь забаганки?
Та воно налагодиться. Якось воно буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 08:46:06 ]
Hochgeehrte Garri, mein lieber!

Оце же, мабуть, справді буде кінець світу цього року… Вже почалось, мабуть, майбутнє, як писала Ліна Костенко. Люди з типово українськими прізвищами починають мене вчити, як мені говорити моєю мовою. Люди, які не розрізняють учителів і тих, хто працює в університетах…
Мабуть, кремлівські агенти. Це вони вважають, що русизми восени (очевидно, як достигнуть!) стануть «бажанами» в українських текстах. Ні, шановний Гаррі, Тичини з них теж не вийде. Може, Ви й класику теж будете переписувати? Скажімо, в Коцюбинського читаємо: «Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли» (цитую для Вас не за повним зібранням творів, а за тритомним «Новим тлумачним словником української мови», виданим у Києві 2007 року).
Не цурайтеся, Гаррі, також і одинадцятитомного словника, й інших… «Це пишний яр, а не сумне провалля». І не вірте пуристам, які свідомо збіднюють нашу мову. В народі кажуть: усе віддай дяді, а сама іди… на шлях.
Ось і обмінялися компліментами. Тільки навіщо? Поет Ви і справді (це вже без іронії!) хороший. І навіть до Вашої «об’яви», підписаної мером, я б не чіплявся. Яка там грамотність і в нинішніх мерів, і радянських мерів (їх дражнили тоді парторгами)!..




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 12:21:39 ]
Я не хотів окремим коментарем виправляти технічну помилку. Так, повинно були бути "бажаними". Я вирішив собі - хай прикметник буде "гачком". Спарацював :) І "вчителювання" - теж.
Мій словник, так само як і цей на сайті, дає з десяток тлумачень іменника "справа", а до прислівника від них - ой, як далеко. А словник відомий - від самої Академії Наук УРСР. Про "зліва" не кажу нічого. Там - швидше.
І не кажу про приклади, наведені Вами. Я зараз працюю стрілочником на залізниці, і тому відповідаю завжди за себе, а не за міністрів МПС минулих часів і епох.
Приємне знайомство. Та, мабуть, коротке. Може, з осені відновиться. Справа терміну...

З повагою,
Г.С.
Колір ріпака - дуже вдала метафора :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 12:30:10 ]
"Спрацював". Теж технічна помилка.
Якраз їхав товарний потяг з Москви. Я відправив його до автоматників дальнього парку. Зустрічатимуть у депо станції "Дарниця".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 09:17:16 ]
Дякую, дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-16 23:41:35 ]
Класно!!!