ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 ***



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-20 19:56:51
Переглядів сторінки твору 5220
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 20:17:51 ]
Прекрасно,Любове!
Ной був одного разу і потоп теж, а тепер - веселка, символ прощення. Вірмо у це!:)
Гарного настрою!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 20:26:53 ]
За змістом - просто могутньо і убивчо реалістично, майже саркастично. Мені трохи кусаються два слова:
" у парах... отрути" точніше було б, нмсд, у випарах! І замість "ні одного Ноя" "жодного Ноя". Хоч виправити - тут треба помучитись трохи.

Чомусь згадався Тичина:

І майже жодної поезії,
Я ка б нас вдарила - нема.
Самі предтечі анестезії
І лиш розгубленість сама.

Слова Тичини стосуються Вашого вірша у тому сенсі, що він якраз (не буду розписуватись за всіх) МЕНЕ ударив, і слово "жодної" звучить гарно, як приклад. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 21:07:45 ]
Глибокий і, на жаль, реальний зміст у цих словах...
Ще не переглядаючи коментарі, звернув увагу на "ні одного Ноя". Звичайно, Ярослав має рацію. Але мучитись тут, можливо, і не потрібно. Для прикладу:" І жодного на всю планету Ноя!".
Слово за автором. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 21:20:37 ]
Дякую, Володимире!

Згідна, Ярославе. Мене теж це "кусає". Це можна поправити, але з'являється як не інверсія, то ще якась "морока". Таки треба ще трохи "помучитись"...) Дякую за відгук.

Дякую, Мирославе. У мене був такий варіант. Якраз думаю чи повертатись до нього, чи не варто...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 21:28:33 ]
Підрихтувала все-таки проблемні місця.
Дякую всім ще раз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 21:35:11 ]
На одному подихові - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 22:51:49 ]
Може хоч один праведник все ж знайдеться? Тоді буде сенс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 08:03:07 ]
Дякую, Ірино!

Привіт, Іванку! Сенсу нема будувати ковчеги, в тому плані, що вони не допоможуть все одно. Нвіть у біблійних пророцтвах сказано, що це вже буде (якщо буде) не потоп, не Вода, а Вогонь.
А праведником бути (чи хоча б намагатись)- завжди є сенс. Дякую, що зазирнув...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:59:59 ]
Любо, дякую. Зміст - такий вражаючий, але не сказати цього важкого Ви не могли, бо Ви - Поет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 10:56:33 ]
Прочитала вголос - всьому своєму колективу на роботі. Пройняло. Дякую, Любо, так доречно, точно і ... розпачливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 12:32:01 ]
Як глибоко, правдиво і блискуче! Дякую, пані Любове, за такий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 13:15:12 ]
Ларисо, МИ дякуємо тобі щиро! )

Ой, може, не варто було колектив засмучувати... Тепер прочитай їм Ларисину пародію, нехай усміхнуться. Дякую, Любо.

Вам дякую, Улянко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 16:36:02 ]
Доки ВІН замислюється, ще поживемо...;-)))) Гарно, Любочко, хоч ця правда гіркувата на смак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 18:56:07 ]
Таки так... Мо, й нам замислитись? Дякую, Патарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 18:36:13 ]
Щодо Ноя, то в поцілила "в десятку"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 19:00:26 ]
Дякую! ЙОМУ таки видніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 09:10:26 ]
Клас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 20:16:02 ]
Щиро вдячна, Михайле! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 15:19:15 ]
Цікава паралель із реплікою Гамлета: "Бути чи не бути!" У Вашому вірші цю дилему вирішує Бог. Такого сильного штриха я давно не зустрічав у загалі поезій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 17:40:50 ]
Правдиво. Сильно. Страшно. Куди йдемо? До чого прийдемо?
Залюблена у Вашу поезію. Чи часом не видно десь на обрії збірочки?