ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тала Пруткова (1984) / Вірші

 Безумовналюбов




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-30 15:17:35
Переглядів сторінки твору 5119
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.760 / 5.5  (4.544 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.433 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.17 20:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 15:55:57 ]
Оце жертовна любов - любити і друзів і коханок! Може все-таки наложниць, а то і любов'ю не чути, більш схоже на групове зібрання студентів, студенток чи щоб не гірше.
І за всі зради - яєчшю, ще й на вимитий стіл?
Дорога, Талайгуль, ви по істині зразок терпимості чи це через гени передається?
Чи знайдеться хтось, на кому можна буде потім відграти все?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:38:37 ]
Олександре, ваша іронія мене тішить. Особисту драму звели нанівець :)
Відігратися?.. Та ні, думається, коли любиш людину з усіма її непривабливими "бонусами", то це такий рівень блаженства і щастя, що можна вже ставати мироточивими мощами, а не думати про помсту абощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 16:02:03 ]
Доброго дня, шановна Тало!
:-)
Дуже цікавий вірш.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:39:11 ]
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 16:14:24 ]
Цікаве трактування любові... Справді коли любиш, любиш з усіма вадами і недоліками. Сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:39:56 ]
Таки так, якщо йдеться про Любов, а не про те, що зазвичай нею називають)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-30 16:50:28 ]
Оце любов! Справжня! Ось така вона і має бути - безумовна! Вітаю, Тало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-07-31 08:29:20 ]
Жертовна любов...
Але... ти станеш мені непотрібним, як вітру – свобода


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-31 14:49:08 ]
Тало, безумовно, це - гарний вірш. І, безумовно, це - любов. Із циклу " я буду любить тебя, я буду прощать тебя, подлеца, а ты ешь, молись, живи, люби..." Такі питання: чого яєшню - на вимитий стіл? Перебили усі тарілки, поки споглядали "веселощі випитих склянок"? І ще одне. Скрізь у вірші - я, я, іноді - ти. А от коли уколами в зад лікувати, то - нас. Чого? Кого, вірніше? Категорично проти " в твоїх думках" (сама бачите, навіть будяк всохнув :)) Бажаю Вам любові і свіжого вітру! Чекатиму на інші твори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-31 23:31:54 ]
Все так серйозно писалось, про високе, і все так несерйозно сприймається:)) Так, тарілки, певне, побиті, тому яєшня прямо на стіл. Нас - таких оце безумовно люблячих дуреп. За побажання дякую. Особливо свіжого вітру. Доречно. Усіх вам благ навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 15:42:26 ]
гарнi у Вас вiршi, Тало! чомусь чоловiкiв ( не всiх) дратують. цiкаво, чому? заздрять Вам, певне, що Ви дуже гарна й талановита. це моя думка. ... е дуже гарна iстина: життя чоловiкiв схоже на зебру: то блондинка, то брюнетка. життя жiнок схоже на зоопарк: козли, осли, бегемоти... вибачайте, якщо чимось не догодила у своему коментi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 16:44:27 ]
:))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Христина Татіана (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-27 02:49:46 ]
Моя ж ти мила! Це -диво!