ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 Я - вільна…
Я - вільна птаха, що смакує небо!
Я - вітру повінь, де повзе межа.
Маленька цятка мрії - понад верби,
Де іншохвильна висне мережа.

Я - дика частка стонченого світу,
Горянка духу, знаджена увись!
Я - схимниця, не скорена обіту,
Патлатими надіями кудись...

Тобі мене вловити не судилось.
Стриножити у со́бі - не дано́!
Я - річка, що нестримано розлилась
Обійстям вічності давним-давно...
(7.08.12)






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-08-08 23:46:04
Переглядів сторінки твору 3818
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.09 20:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-09 01:36:14 ]
Лесю...
Я - дика частка стонченого світу
- це шо?...
витонченого, столоченого.. прикметник пошукайте.. хай він буде якнайбільш вдалим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:56:22 ]
Швидше від "стоншеного"...
А застосування даного прикметника по відношенню до сучасності, гадаю, оправдане)
Дякую, п.Людмило!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-09 02:04:28 ]
Цікавезно — дика...
Приємно — вільна...
Сподобалось!
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:55:07 ]
З повагою - навзаєм
і щирою дякою за коментар!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 09:06:15 ]
Гарно... Але, мабуть, "обійСтям"? Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 09:08:07 ]
Дякую щиро, п.Мирославе! І скаждіть бо - перечитувала кільканадцять разів...))))
Сонячного Вам ранку!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 11:15:00 ]
Граціозний політ...
Сподобався Ваш вірш, пані Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:54:26 ]
Красно дякую, п.Василю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 14:58:07 ]
Перехоплює подих. Лесю, дуже(!!!) сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:53:38 ]
Я рада, Олесю... Щиро дякую Вам!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-09 18:39:20 ]
Деякі образи сперечливі і сумнівні, як на моє сприйняття... Дивакуваті, я б сказала... патлато-повзучі... ) Мабуть, творча манера у Вас така... Тоді, можна навіть вважати, що вірш стильний )
Принаймні, порив духу, у вірші відчувається. Можливо, це і є найголовніше.
Та все ж на двох моментах дозволю собі закцентувати Вашу увагу, Лесю.
Маленька цятка... - замість "маленька" може б ще щось пошукати. Бо цятка - вона цятка, і так зрозуміло, що не велика. Це як масло масляне)
І "обійстя" - надто обмежене слово як для прихистку вічності... Ні?

Горянка духу, знаджена увись! - а оце супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:51:40 ]
Щодо "маленької" - воно й мене ущипнуло ще при написанні))) Але, пізнішим прочитанням дозволила залишитися тому словові тільки тому,що вже до кінця вловлюється суперечливість тої волі загалом... ЛГ ніби й вільна, ніби й птах, але проте схимниця, котра тікає, часточка світу, але таки його часточка, тобто невільна... Так само намагається заперечити можливості обмеження своєї волі - але твердості, як на мене, там таки нема... Швидше - сугестія) Тому й залишила "маленька", як ще більше утоншення тої цятки)))
"Обійстя" можна розглянути в тому ж контексті. Або ж як вічність - частина вічності) Чи щось таке... Та зрештою, навіть "обійстя" - то є відносно, навіть у життєвому вимірі)))
Хоча, як завше, абсолютно не виключаю своєї неправоти. На даний момент - така думка, а до того ще й не підсилена справжнім професіоналізмом. Тому деякі тонкощі сприймаються як само собою зрозуміле, може й не маючи права на такий прояв)
Я Вам щиро дякую... Ваша думка, п.Любо, надзвичайно цінна для мене)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-08-09 22:09:47 ]
Порівняння досить вишукані.
Та пані Люба Бенедишин має рацію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:53:07 ]
Звісно має... п.Люба завше, як мені видається, помічає надзвичайно важливі нюанси)
Дякую, Наталю!)