ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2019.10.19 11:23
Нехай впаду, камінням люто битий,
Забудеться колись моє ім'я...
Та до останку буду я любити,
І про любов співати буду я.

"Ти не громадянин. Простого люду
Біда тебе не мучить кожну мить!" -
Хай кажуть. Я своє робити буду,

Олександр Сушко
2019.10.19 07:58
На опалому листі вчаїлися краплі жури,
Підфарбовує охру багрянисту паморозь неба.
Я програю красуні осінній любовне парі,
Залишилася вірною тільки цнотлива Евтерпа.

Все минулося - захват, цілунки, жагота, екстаз,
Буде інший палкий кавалер дарувати

Семен Санніков
2019.10.19 07:35
Щоденного неба нічні вітражі
До ранку просунуть на захід зі сходу.
Сузір'я знайомі, далекі й чужі
Засвідчать собою безхмарну погоду.

Купається Місяць в небесній діжі.
Космічні уламки каміння та льоду
До нього летять у купіль повноводу.

Олена Побийголод
2019.10.19 06:30
Із Миколи Некрасова

Ти і зубожена, ти й нагромаджена,
ти і незміряна, ти і зневажена,
матінко Русь!

В рабстві розрівняне поле прополоте, -
серце простолюду, кажуть, - як золото!

Сонце Місяць
2019.10.18 22:11
хмари забуті так навздогін
анексовані круком зрідка
відлабує партію скрипка
вічно блукав один


у яві позмінній чому б його ні
маринарка небесна свитка

Серго Сокольник
2019.10.18 21:58
Друзі) Маю сповістити, що 12 жовтня у славному древлянському місті Коростень було урочисто проведено нагородження Лауреатів літературної премії ім. Василя Юхимовича, що надається згідно статуту, за значний внесок у розвиток української літератури. Я мав ч

Олена Малєєва
2019.10.18 14:29
Цей Бог не любить носити краватки.
І надто багато, напевно, палить,
А ще Мефістофеля в нього задатки:
Він поглядом ріже і словом жалить.

Коли він ступає - вступаються люди.
Коли багровіє - чекати лиха.
Проте повсякденно нечемним не буде,

Вікторія Лимарівна
2019.10.18 13:45
Пригортаюсь думками до тебе:
Чую голос знайомий крізь сон,
Що порушив залізний кордон
Затяжної для мене розлуки.
Сонце щиро всміхнулось на Небі.
І на крилах пташиних пісень
Надсилає осяяний день,
Зігріваючи стомлені руки.

Матвій Смірнов
2019.10.18 13:44
Тут доволі тепло, в широтах наших.
Ми навчились як, та забули нащо
Ми осіли тут, на оцих вологих
Островах, навіщо мочили ноги
По коліно в теплій воді Гольфстріму?
Але - клімат лагідний, без екстриму,
Ані гір, ні хащ, ні глухих безодень
На фізичних

Сергій Губерначук
2019.10.18 12:26
Київ. Неділя. 27 липня 1969 року. Кінотеатр імені Т.Г. Шевченка. Молода подружня пара дивиться кіно. Яке – мені невідомо. Потім сонце. Морозиво. Ще один кінотеатр. "Дорвалися," – як то кажуть. Мабуть, молоді філологи не знаходили слів під враженнями літ

Лілія Ніколаєнко
2019.10.18 11:04
Вінок 12. Прокляття Афродіти

1.
Одвічністю стає прекрасна мить –
То знову Афродіта сни тривожить.
Жагою у сонетах палахтить
Її велична і сліпуча розкіш.

Віктор Кучерук
2019.10.18 09:24
Не спиться… Тоскно… Самотужки
Не подолати сум оцей,
Коли улюблена подушка
Тікає рвучко від грудей.
Знедавна їй уже несила
Вдавати радість силоміць, –
Терпіти довго і безсило
Моїх обіймів шал і міць.

Олександр Сушко
2019.10.18 09:18
Вдягнув мороз ув іній сивий луг,
Свинцем гарячим ворог душу кропить.
Команда ЗЕ царює у тилу,
А я лежу, поранений, в окопі.

Бо кожному - своє. Мені - війна,
Криваві сльози вдів, брати-каліки.
А дезертири ріжуть кабана -

Тетяна Левицька
2019.10.18 08:21
Не думала, що все банально скінчиться,
ховаючи у серці таїну.
Розкришиться в руках свята обітниця,
лиш у звабливі очі зазирну.
Розтану, не тужавітиму крицею,
холодною, байдужою...так є.
Та поділитися хоча б дещИцею
любові - нам сумління не дає.

Микола Соболь
2019.10.18 06:08
За вікном листопаду краса
Літо бабине ген догорає,
Йду осіннім, золоченим раєм,
Де берізок палає яса.
Ще не тулиться лист до землі,
Свіжим подихом дихає осінь,
Павутинку гойдає між сосен
І благають про щось журавлі…

Серго Сокольник
2019.10.18 02:57
трохи іронічне, трохи літературне*

Хтось хотів літератором стати?
Я порадити можу багато,
Як повстати з колін... Та на власні граблі...
(Власні гулі зручніш набивати)))

Власне поле доцільно зорати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Юлія Савіцька
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Сергій Булат
2017.09.17

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Чергавий Андрій Романович Курц
2016.10.01

Василь Дерій
2016.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ЭМОЦИИ ДАР ПРИРОДЫ ИЛИ ТЯЖЕЛАЯ НОША?
В фокусе- локус.
Кто хочет- ищет возможности.
Кто не хочет- тот ищет причины. Что вам ближе?
Несмотря на то, что сегодня все чаще говорят об эмоциональном интеллекте, для большинства из нас эмоции остаются загадкой и незнакомым явлением. Они "захватывают", "настигают", "подводят". Вроде бы эмоции - нечто внешнее по отношению к нам. Даже самые распространенные понятия, связанные с эмоциями- КОНТРОЛЬ, СОВЛАДАНИЕ- предполагают, что источник где-то не в нас.
СИГНАЛ ОРГАНИЗМА.
Для каждого из нас существует две реальности- внешняя и внутренняя. Эмоции- часть нашей внутренней реальности. Попробуем понять их истинную природу. Первоначально эмоции призваны сообщать нашему организму о том, что для него вредно, а что полезно. Они сигнализируют нам о состоянии организма.
ВСЕ КРАСКИ.
Хочется сказать, что состояние удовлетворенности - это еще не собственно эмоции, а их биологические родители. Так, как мы только часть природы- человек хочет от жизни чего-то большего- ТО ЭТИ БАЗОВЫЕ СОСТОЯНИЯ ПРЕОБРАЗУЮТСЯ В БАЗОВЫЕ ЭМОЦИИ. Какие же считаются базовыми? Вначале были состояния удовлетворенности и неудовлетворенности. Со временем они преобразовались в СТРАХ, ЗЛОСТЬ, УДИВЛЕНИЕ и РАДОСТЬ. Мы вышли из черно-белого состояния и окунулись в красочный мир эмоций! Но суть их осталась той же - ОНИ СИМВОЛИЗИРУЮТ НАСКОЛЬКО ХОРОШО ИЛИ ПЛОХО НАМ. Базовые эмоции формируются у человека, начиная с 16-ой недели внутриутробного развития. Уже на "старте" мы получаем в дар от природы четыре цветные краски, а затем учимся смешивать их и добиваться невероятных оттенков, иногда усложняя или разбавляя свою жизнь.
ЛОГИКА ЕСТЬ.
Все выглядит очень радужно. Но остается вопрос: когда же яркие цвета превращаются в невзрачный комок неизвестного колера? Схема проста: вначале нужно понять, что происходит, затем отрегулировать способ и силу выражения, далее проявить эмоцию к той части внешнего мира, которая ее вызвала. Все та же цепочка: ОСОЗНАНИЕ-РЕГУЛЯЦИЯ-ВЫРАЖЕНИЕ. Но начинается этот путь все-таки с выражения своих эмоций.
БЕЗ ГРАНИЦ.
Ребенок сразу выражает свои эмоции. Одна важная особенность эмоций- они ситуативны, то есть постоянно сменяют одна другую. Интересна и природа эмоций: рожденные внутри человека относятся к внешним объектам- к тем, которые удовлетворяют или не удовллетворяют наши потребности. Эмоциям не нужно цепляться за нас и оставаться внутри- отреагировал , и все. Важная часть нашего эмоционального развития- проявление эмоций.
В РАМКАХ.
К сожалению, натупает момент, когда выражение эмоций становится неуместным по разным причинам. Появляется некто, кто преподносит первый урок контроля, связанного с подавлением.
СДЕРЖАТЬ ЛАВИНУ.
Урок усваивается быстро-"бурно проявлять эмоции нельзя", "отрицательные лучше совсем не проявлять". итак, по умолчанию мы растем в обществе подавления эмоций. И разве может быть другим общество? Если не будет негласных правил, мы потонем в лавине эмоций. Вот он - подводный камень.
КУДА ТЕЧЕТ РЕКА.
Подавление и сдерживание вместо свободного выражения. Кажется неразрешимым конфликтом? Когда речке некуда течь. она разливается на множество маленьких ручейков. И мы в состоянии решить. где эти ручейки будут протекать- рядом с плодородными землями или болотами. Так и наши эмоции, которые не имеют прямого выхода. Они могут обратиться против нас, например, в виде низкой самооценки, подавленного состояния или какой-нибудь болезни. А могут ли они найти другое выражение?
ВАРИАЦИИ НА ТЕМУ.
Следующий ключевой момент, который легко превращает эмоции из источника энергии в тяжелую ношу- это конфликт внутри нас. Одна из важных функций эмоций- быть неиссякаемым источником активности человека. Вспомните любое действие, которое вы делали на пике переживаний. А вот внутренний конфликт заключается в том, что эмоциональная жизнь не заканчивается на эмоциях. Приходят более сложные переживания- настроения, чувства, страсти. Они отличаются большой длительностью во времени.
ДНЕВНИК ЭМОЦИЙ.
Как же разобраться с эмоциями? Возьмите еженедельник и четырехцветную ручку и отмечайте происходящие события разными цветами. С этой целью можно использовать и цветные наклейки. Или раз в день выделите пару минут, чтобы побыть наедине со своими эмоциями и ощутить их движение. Наблюдайте за ними - это внутренняя часть вашей жизни. Пройдет время и вы научитесь вести такое наблюдение незаметно для себя.
ЧТОБЫ ВАШИ ЧУВСТВА НЕ СВЕЛИСЬ ЛИШЬ К "ЗЛО-ДОБРО",
НАДО ПОМНИТЬ, ЧТО СУЩЕСТВУЕТ ЦЕЛЫЙ СПЕКТР ЭМОЦИЙ!





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-29 09:59:56
Переглядів сторінки твору 487
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.687 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.218 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.10.13 01:18
Автор у цю хвилину відсутній