ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Посланець…

"СОН"

Реальний світ розтав удалині...
Довкілля - сновидіннями повите.
За крок навпроти - ангел-покровитель
про щось важливе говорив мені.

Ми довго так стояли віч-у-віч,
небесним джерелом струміла мова.
А я не розуміла ні півслова...
Тим часом догоряла літня ніч.

І розпач серце боляче стискав.
Аж раптом увірвалось у свідомість:
"...я ще прийду!" Та до сих пір, натомість,
мій добрий ангел більш не прилітав.

А я у сни химерні поринаю -
обіцяної зустрічі чекаю.

(2000)

Образ твору «Даремно прилетів…» -
опустить руки-крила.
Скорботно помовчить
над сплячою душею.
Зітхне у небеса:
«Нічого не змінилось…»

…І хрусне темнота
розчавленим хореєм.

2012



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-08 19:50:37
Переглядів сторінки твору 4726
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 20:30:20 ]
Аж в серці хруснуло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:08:51 ]
Ой! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 20:58:06 ]
Зараз зовсім лячно буде...

Він і не відлітав, а поруч був, достоту,
до миті найостаннішої, миті зльоту,
та дожидався марно рідної душі,
вона розтала в хузі багряній зісподу ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:18:20 ]
Я не хотіла, щоб аж так лячно...)
Насправді, ці рядки - відголос вірша 12-річної давності, написаного після реального сновидіння:

Реальний світ розтав удалині...
Довкілля - сновидіннями повите.
За крок навпроти - ангел-покровитель
про щось важливе говорив мені.

Ми довго так стояли віч-на-віч,
небесним джерелом струміла мова.
А я не розуміла ні півслова...
Тим часом догоряла літня ніч.

І розпач серце боляче стискав.
Аж раптом увірвалось у свідомість:
"...я ще прийду!" Та до сих пір, натомість,
мій добрий ангел більш не прилітав.

А я у сни химерні поринаю -
обіцяної зустрічі чекаю.
(2000)

Отак, иабуть, і розминаємось... )

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:30:45 ]
Я думаю, Любове, що, якби ангел приходив частіше, то втратився б сенс святості його візиту. А так один раз, - і на все життя наснага!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:33:07 ]
Так, але ж я до сих пір не знаю, що він мені мав сказати?... точніше, що я мала зрозуміти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:45:21 ]
Симпатичний вірш, Люб, лише, з огляду на наголоси, може краще, "віч-у-віч"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:49:17 ]
гм... Справді, так і по змісту краще.
Та як тепер тут виправлю? Візьму собі на замітку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:07:25 ]
Що ж, - пора пора пробудитись зі сну, бо спасіння вже ближче, ніж було тоді, як ми тільки повірили!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:19:38 ]
Пора-пора...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:18:28 ]
сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:19:52 ]
дуже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-08 21:37:18 ]
Я не знавець, але... "натсплячею душею". Читається так. Не знаю, це гарно чи ні, але виразно. По-бардівськи :)
Філософія глибока.
нічого не змінилось, а якщо і змінилось, то воно стало гіршим, якщо йдеться про географічно наше.
Дякую за серйозний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:39:04 ]
Дякую за серйозний коментар )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-08 21:38:35 ]
сподіваюся, ангел знає, що робить. Це ми можем не знати чи не розуміти :)) а на небесах бардаку не буває
обидва вірші дуже сподобалися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-08 21:41:38 ]
Так воно і є...

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-09 23:46:48 ]
ой як сумно хруснула та темнота...

Б“є по душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 19:03:27 ]
Содіваюсь, душа була захищена в той момент... (
Дякую, Тамаро. Сонечка Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-10 07:45:11 ]
Знакомито,Лю`...
Роздумую щодо "розчавлений" і "хруснути" - мені чомусь відразу на думку спадає виноградина
а може таки "розтрощеним хореєм"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 19:08:26 ]
Дякую, ЛЮ, що допоміг переконатися у правильному виборі слова. Ще раз зазирнула у словник.

Розтрощувати можна різними способами, аби злості вистачило )
А розчавлювати - більше асоціюється із надавлюванням зверху (в даному випадку - ногою).


РОЗЧАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИТИ, чавлю, чавиш; мн. розчавлять; док., перех.

1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти. Металеві інструменти розтоплювали [цехові] на вогні, гнули, розчавлювали й нищили (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 121); Пізньої осені морські течії занесли її [шхуну] разом з кригою до берегів цього острова, і тут крига розчавила шхуну (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 102).

2. Давлячи, стискаючи, заподіювати смерть;
// перен. Пригнічувати морально. Розгуляна стихія.. паралізувала останні сили Маргіт, душила й розчавлювала її (Олесь Гончар, Новели, 1954, 58).

3. Завдавати кому-небудь поразки, знищувати в бою. [Євгенія:] Мільйони людей злили свої сили, думки, почуття, щоб відкинути, розчавити ворога! (Кочм II, 1956, 379).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 13:47:13 ]
Гарні вірші, обидва.
"руки-крила" - в моїй уяві янголи мають і руки , і крила... "розчавленим" - задає якусь іншу тональність відносно всього вірша.

Дякую, Любо, за "дощові" - знайшла, думаю, заміну цього слова без шкоди змістові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 19:12:32 ]
саме так і в моїй уяві. руки-крила - ховають у собі й те й інше, як гуси-лебеді)

про "розчавленим" і тональність - у відповіді Лазірку, не хочеться двічі копіювати словник. Скажу лише, що моя тональність саме та )

Дякую! і вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 20:10:38 ]
О, якби ж я знала, що Ви завдасте собі стільки труду і у відповідь будете передруковувати статтю з VIII тому Словника української мови про значення і вживання "розчавлений" (власне не про це йшлося), то я б тільки подумала, але не написала би про своє індивідуальне відчуття зміни "тональності" - вибачте, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-10 20:16:41 ]
Та нічого, я не перетрудилася ) Хоча, трудилась я більше для Ю.Лазірка ))
Тож Ви спокійно можете озвучувати свої думки й надалі )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 20:45:09 ]
і все-таки - не ображайтеся... "озвучувати " не буду... хіба що напишу обережніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 21:23:00 ]


Гарний вірш. Навіть і не вірш, щось вагоміше... Мабуть, порух душі віддзеркалений на моніторі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 21:34:58 ]
Можливо, можливо ))
Дякую, Василю.