ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 дощі
фото з інтернету ***
надворі свято
йдуть дощі
небесні зерна ляжуть в землю
і розіллються навесні
зелених вод моря озерні

у мене свято
рік одцвів
і дні в минуле одлетіли
немов у вирій
а мені
зерно лишили –
мужню силу
*

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-09 12:28:41
Переглядів сторінки твору 17114
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 12:47:43 ]
мужня сила - це добре. але інколи хочеться бути слабкою )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:09:28 ]
пожартую, Юліє Вітер: сила жінки у слабкості (затерта вже думка), але ж треба мати достатньо мужності, щоби зоставатися "слабкою"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:11:59 ]
буває, що для того достатньо просто розуму. розумна жінка апріорі сильна, але вишукано це приховує )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-09 13:06:38 ]
О так, вже краще щось на кшталт - цвіту силу... Сила, в будь-якому випадку - не має бути в залишку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:13:53 ]
О, мій рідкісний гостю! - дякую, таки впевнююсь, що повз ваш лінгвістичний слух ніхто не проскочить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-09 13:18:40 ]
О, Маріє, ви вже пробачте, коли що...
"зелених вод моря озерні" - можна і так, щоби відходити від переднього плану, тобто , трішки ускладнюючи в напрямку краси... Але тоді і останній рядок довелося би суттєво змінити. Щоби поетична "схема" була однаковою. Та це так, роздуми над можливим і не дуже можливим..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:24:42 ]
не додумалась! - класна правка, дякую і редагую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:46:26 ]
... я розумію (майже), але чи завжди треба дотримуватися заданої "схеми", а може її "збій" - це як емоційна несподівана затримка дихання, втрата мови?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-09 13:49:20 ]
Все можливо, але найкраще ставити найоптимальніші цілі в кожній композиції. Які ці цілі - визначає вже сам автор, а читачі - за ними - визначають автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:53:54 ]
...так, - Ваша правда. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 15:37:28 ]
здається, я зробила спробу дотриматися логічної "схеми" в останніх рядках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-09 13:56:46 ]
Оптимістично!
Святкові такі дощі... )

але читається "дощОві зерна", хочеться все ж "дощовІ"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 14:17:41 ]
Так, читається як "дощОві" - така собі "інверсія" в наголосах, а може цей наголос і допустимий (нпр, "святкОві"), й тут "дощі" мисляться суб'єктом...
Дякую, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 21:15:31 ]
"І їхні краплі змочать землі"...
Або:
"І їхні краплі ляжуть в землі"
Може, і так.

Все земне і космічне раніше чи пізніше приймає земля.
А дощі можуть буть глобальними, бо гряде всепланетне потепління, і вживання множини може буть виправданим.

Вірш цікавий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 13:52:10 ]
Дякую, Семене!
Мені здається, що Ви вже "виношуєте" вірша наступного про "земне і космічне"... чекатиму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 21:21:21 ]
Або "їхні ноги топчуть землі".
Лише уявіть:
- дощ;
- він йде;
- у нього є ноги.

Та виникають питання - стилю і подання матеріалу.
Але питання - це не проблема :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 21:24:08 ]
Навіть якщо він пада чи ляга, то все одно з ніг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 13:53:17 ]
...таки я правду кажу - у Вас визріває новий образ Дощу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:33:45 ]
Гарний вірш, оптимістичний.
і у мені - обдруківка? (і в мені, за ритмом?)
А зерно і мужню силу - в мене була асоціація більш із зачаттям, чим із сильною жінкою..?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 17:56:06 ]
"і у мені" - не одруківка, але Ви праві. У першій редакції останні рядки звучали:"а мені // лишили згадку - // мужню силу" - можливо, це звучить краще...
Дякую, Тамаро, за уважне читання! Слушний коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 20:00:57 ]
Тонке майстерне римування - зерна/землю/озерні. Я його вловив, і сподіваюсь, що це авторським винаходом.
Одлетіли/лишили - це вже правдиве римування :-)
Я не можу сказати, що мене цікавить саме римування. Воно - це один з аспектів мого зацікавленого погляду.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 20:59:29 ]
Інколи хочу підсилити ритмічність (чи звуковий живопис) того, що думаю сказати, за допомогою рим і, якщо виходить, вдаюся до внутрішньої рими... Ви ж знаєте, рима не моє покликання, тим цінніше для мене, що ви це помітили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:25:48 ]
Однак, ми з Вами навіть більше схожі в техніці, ніж спочатку здається. =) Інколи думка сама римується в ключі зовсім білого, ледь не верлібрного вірша. То навіщо опиратися - береш і пишеш. =) А інколи взагалі так виходить, що цілий твір усередині виявляється сповненим прихованих рим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:49:10 ]
... ніколи над технікою написання не задумувалась, але тут спрацьовують, мабуть, певні внутрішні ритми, почуття, а вони для кожної людини як той візерунок ліній на пальці - унікальний у кожного, але ж є близькі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 21:55:33 ]
дощі ранні і дощі пізні - благодатні дощі, від них користь душі незміряна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 10:52:38 ]
Згодна, Василю Світлий, так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:28:12 ]
...а щодо самого вірша, то, як - у кращому сенсі - завжди, крізь ніппонічну лаконічність сяє зоря спокійного просвітленого сенсу, Сонце під час сліпого дощику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:58:44 ]
... поезія, думаю, не у словах, а у тому, що між ними - колись я це сформулювала так: "мої вірші мовчазні як я // їх треба не слухати а відчувати // і тоді з'явиться зміст // просторів між словами"...
Дякую, Максиме, що заглянули на мою сторінку. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-01 19:24:18 ]
Коли хочеться спокійного просвітленого сенсу - ходжу до Вас. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-04 14:38:14 ]
Це наснажує... дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 19:54:18 ]
Дуже цікавий твір! Є в ньому щось таємниче і незбагненне.... Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 20:07:55 ]
О, Шоне, гостю незвичайний! Дякую, що завітали. Ваша поезія свіжа, неузвичаєна і тому мені так цінні Ваші слова про моє віршування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-24 22:45:32 ]
Шановна Редакціє Майстерень! З великим здивуванням побачила, що Ви зняли обидва мої рейтинги... невже моя незгода з Вашою оцінкою вірша Шона Маклеха "Танець гризунів", висловлена в абсолютно ввічливій формі, спричинилася до Вашого Гніву? Я розумію, що давно мій "народний" рейтинг був "заморожений" і не рухався, не зважаючи на те, що ставилися мені більші оцінки... прикро, бо однодумці не ті, що думають однаково, але ж ті, що шукають (працюють)в одному напрямку.
З нерушною повагою до Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володя Криловець (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-16 22:45:36 ]
Гарний, світлий, весняний вірш. Натхнення Вам і чистоти в душі!
А може,
"і в мені
зерно лишили"?
Так буде ритмічніше.
Вибачте, що з Володиної сторінки.
З повагою, Анатолій Криловець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 18:29:57 ]
... а може і взагалі без "у", без "в"?..
Дякую за наснажуючий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 11:52:00 ]
Цікавий вірш.
для посилення акценту на фінал вірша пропоную невеличкі зміни:
"у мене свято:
рік одцвів
і дні в минуле одлетіли,
немов у вирій,
а в мені
зерном лишили
мужню силу"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-07 09:25:00 ]
Дякую, Олександре, за уважне прочитання вірша. Цікава пропозиція замінити "зерно" на "зерном". Подумаю, тут є ледь помітна різниця: якщо "зерно" - однозначно є одниною, то "зерном" - читається вже у множині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-25 09:09:14 ]
Такий гарний вірш, пані Маріє! І життєстверджуючий позитив у тому "зерно лишили у мені", Це так прекрасно!
?Ви маєте рацію:
"а може і взагалі без "у", без "в"?",
бо "у", "в" - і читається із запинкою, без нього, на мою думку, буде глибше.
"мужню силу" - сприймається приземленіше, ніж весь попередній зміст. А якщо щось на кшталт: думки силу?
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-26 20:48:03 ]
Дякую, Вікторіє, за коментар і уважне прочитання. Дослухаюсь до Вас, адже в першому варіанті було "а мені // зерно лишили – // мужню силу"; а "думки силу" - може, дещо пафосно... подумаю.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 10:37:32 ]
надворі свято
дощі
небесні зерна
в землю
розіллються навесні
зелених вод моря озерні...

у мене свято
рік одцвів
дні в минуле одлетіли
немов у вирій
а мені
зерно лишили –
мужню силу
шануймо
красу шат любові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-10 17:39:13 ]
...так, шануймо і шануймося... натхнення Вам, Олександре!..