ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гренуіль де Маре
2018.05.25 21:24
Ти варила з троянди варення,
А думки сновигали по хаті:
Від «якби вже скоріше померти»
До «ще лампу ось розмалювати б».

Ти укотре хапалася неба –
Небо знов прикидалось фантомом
І цідилось байдуже крізь тебе,

Іван Потьомкін
2018.05.25 18:16
Не кожному, хто просить, подаю.
З часом навчився розрізнять професію й нужду…
…Попервах, як із найщасливіших країв
Мене фактично відпустили голим,
В центрі Єрусалима стрівсь мені прохач.
Хоча тої пори самому годилося б простягувати руку,
Не спиняюч

Микола Соболь
2018.05.25 15:49
Гортаю неминучу прохолоду
(До спогадів не тулиться тепло).
Художник день нове готує тло –
Пасьянсову перемішав колоду…
Та прийде час коли вже все одно.

Митарство словоблудне та спокуси –
Минули. У дорогу вируша,

Олена Музичук
2018.05.25 07:52
Зріє зело у городі.
Господи-Боже, єси.
Іскри роси на укропі,
наче веселка краси.

Вірую, вірю і знаю,
як, і коли, і чому
йду я стезею до раю,

Ночі Вітер
2018.05.24 11:29
Потреба в сповіді? Та храм згорів до тла.
Священник рясу кинув у багаття,
І хрест зів’яв, покорчило метал
Від сповідей і від химери щастя.

Не вірю я ні в біль в очах твоїх,
Ні в слово, що минулим пліснявіє,
Ні в праведне, ні в первородний гріх,

Тата Рівна
2018.05.24 09:24
Скрики скрипки
Скрипи ліжка
Хрипи втомленого тіла
Це – Великдень, – каже книжка.
Розговілись, як зуміли.

Ігор Деркач
2018.05.24 08:05
Коли, наповнений солодкою любов’ю,
Схиляв я голову свою перед тобою,
Моливсь на тебе, мила, думав: ти моя...
Ти знаєш, як відносився до слави я.
Ти знаєш світ, його падіння, злети -
Всю суєту, що докучає всім поетам.
Мене стомили бурі, я не відчув

Ігор Шоха
2018.05.24 07:25
Сиджу у темниці тісній і сирій.
За ґратами – воля. Орел молодий –
Мій вірний товариш махає крилом
І їжу криваву клює під вікном.

Клює тай киває мені у вікно,
Неначе зі мною задумав одно.
І зве мене поглядом, криком своїм,

Ярослав Чорногуз
2018.05.23 23:37
Усе частіш у вікна заглядає
В зелених шатах весняна краса.
Усе частіше я себе питаю:
Чи ми ще вдвох чи я лишився сам?

Мовчання поміж нами затяглося,
Чекаємо, хто перший зробить крок…
Була любов чи просто нам здалося,

Вікторія Лимарівна
2018.05.23 22:33
Сонечко вийшло – пройшла непогода…
Гарна дівоча приваблива врода.
Як усміхнешся – сердЕнько співає!
Рідна онуко, тебе я вітаю!!!
Дзвоник останній - дороги безмежні
Світ відкривають - і ти незалежна!

Маєш життєві шляхи прокладати:

Анастасія Поліщук
2018.05.23 21:31
І все безперервно, по колу, невпинно:
Будинок, робота, кафе, може, ринок,
Дорога назад навмання.
Як не дивно, повернешся знову в будинок.
З почином!
Ти можеш іти на концерти, в театри,
На площі, до парку читати Петрарку,
До сотні речей можеш мати

Сонце Місяць
2018.05.23 15:44
всілякий ґречний героїзм
що живить наші жили кволі
жадаючи авжеж бо крові
її вампирський героїн

ві а зе чемп’єнз для мільйонів
виспівують безсмертні квін
а хто живий лишився він

Сергій Гупало
2018.05.23 13:36
Не бачиш виходу і гірший кожен день?
Тобі насмілилися долю поправляти?
Запам’ятай і знай. Анітелень!
Бо невідомо, де вовки, а де телята.

Усе простіше? То бери, бери тоді
Поли полин, і, звісно, давній щезне смуток.
Повірив у суттєве ходиш по

Анонім Я Саландяк
2018.05.23 11:21
як у фейсбуці – просто... в зворотньому порядку...) Сниться... ... сільце – знаєте де подвір’я михайлюків?.. навпроти сметани – через дорогу – але там живуть другі люди – бо сметани з лемків - а я пам’ятаю - що їх переселять пізніше... а то є ще за а

Петро Скоропис
2018.05.23 09:45
От і знов я стою під цим вицвілим німбом,
обважнілим, перистим, рихлим, єдиним хлібом
душі. Помалу накрапує. Юрка полівка
мене привітала свистом. Збігло піввіку.

Барвінок і валун зі скулами у щетині
моху з тих пір ні з мі

Ночі Вітер
2018.05.23 09:07
Пополола, підгорнула, -
Бур’янюка знов росте.
Дощик крапає, зітхнула,
Віршик дряпаю про це.

В інтернеті погуляла
Та на грядку - пощипать.
Ні, піду я до спортзалу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлианна Дрозд
2018.05.25

Юлія Фрайт
2018.05.20

Катря Вишневецька
2018.05.14

Маша Шулима
2018.05.13

Олена Музичук
2018.04.23

Катруся Садовнікова
2018.04.22

Марія Огнєва
2018.04.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кристіан Грей / Вірші / Іронічні поезії

 Безнадія

Она была первой — первой — первой
Кралей в Архангельских кабаках.
Она была стервой — стервой — стервой
С лаком серебрянным на коготках. (Евгений Евтушенко)

І черкали тучі по віях. (Софія Назарчук)

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Софія Назарчук Жмут блискавиць - на згадку



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-11 13:40:32
Переглядів сторінки твору 1274
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.821 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 5.719 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.913
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2018.05.20 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Біла Ліна (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-11 16:28:14 ]
Знайома ця "безнадія"... Але і безнадії приходить кінець)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2012-10-11 16:39:04 ]
та звісно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 18:06:42 ]
І чого безнадія-тись?
То ж добре, що є собі... вії :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-21 14:46:30 ]
Та звісно, Ви праві, Тамаро. ) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 17:55:30 ]
Шкода, що рiдко пишете, Кристiане. Хоча... э що перечитувати)
Скорiше бачу "вкрадаэться".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-21 14:45:23 ]
Раніше це відбувалось частіше, а зараз - коли заманеться. )
Дякую, Ларисо, що нагадуєте мені про давні мої речі - перечитую, а заодно і редагую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-22 00:00:44 ]
Ага, справді покращало.
"Люстерко" наголос наче не той, але більше мене напружує несумісність "тріпоче" і "мліє", різні вони, не бачу поряд. Воно можна було б сказати, що спочатку відтріпотіла, а потім стала мліти, але повтори дають можливість подвійно сказати "тріпоче і мліє, тріпоче і мліє" і від того смішно стає. Ви повинні зрозуміти мою думку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-23 19:41:59 ]
ага, дякую, підправив
серце тріпоче і мліє - чи душа - буває таке?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-23 19:59:20 ]
Ні, я про те, що не уявляю тріпотання безнадії. Безнадія настільки в'яла і безвільна... "вповзає" - так, "мліє"- ну хай, але не "тріпоче".
Але, Грею, це я надто вже прискіпуюсь, вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-23 23:29:37 ]
тріпоче, як нічний метелик - і мліє, як тургенєвська баришня ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-22 00:03:17 ]
Хоча... дивлячись у якому смислі вжито "мліє".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-23 23:30:09 ]
а Ви в якому сенсі бачите це слово? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-24 12:29:36 ]
Та в тому й справа, що якщо "трiпоче", то можна подумати, що "МЛІТИ, млію, млієш, недок. - 2. Знемагати від болю, глибоких переживань.", але чи ж безнадiя спроможна на це...
А якщо "МЛІТИ, млію, млієш, недок. - Бути в стані млості (у 1 знач.)", то й справдi асоцiюэться з тургенiвською баришнею, ну i нащо такому вiршу цей запашок в одному рядочку?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-24 12:32:30 ]
хоча... якщо два останнi рядки сприйняти, як стьоб, то все змiнюэться, i "трiпоче i млiэ" тодi даэ вхiд у тонке знущання)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-24 12:34:21 ]
ага, вмили)) аж тепер прочитала. що це iронiчна поезiя, а увечерi входила в текст, як у серйозний)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-24 13:49:58 ]
про тургенєвську баришню я пожартував


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-24 13:51:08 ]
ні, тонкого знущання тут немає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-24 13:48:28 ]
"Знемагати від болю, глибоких переживань" - звісно, це може асоціюватися з безнадією.