ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2017.06.28 00:32
дозвольте з краєчку від вас
присісти й радісно мовчати?
можливо що місцевий «тасс»
почне про це розповідати…
нехай, нехай пройде півдня
а слідом й вічність, вже все рівно
життя завжди… дозвольте я
на вас дивитимусь як рівня

Іван Потьомкін
2017.06.27 21:40
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Олександр Сушко
2017.06.27 20:57
Мій друг - Геракл. На дрібку я молодший,
Пишу про нас оцей простенький вірш.
Бо я - піїт. Палких поезій зодчий,
А він у пучках звик тримати ніж.

Йому чавити звично у лабетах,
Ізмалку крутить голови бичкам.
Мені ж не треба довбні та стилети,

Вітер Ночі
2017.06.27 14:50
На чорнім тлі краплина плоті
У світлотіні майбуття.
Смітник думок, якийсь непотріб
І в морок кинуте життя.

Що, майстре, відчуваєш знову,
Коли з сполук химерних мрій
Приходять непокірні слову

Петро Скоропис
2017.06.27 14:32
Як це, бува, не провінційно, я
наполягаю, що існує птаха
бодай у півста крил уже. Що є
пернаті, більші за саме повітря,
пак вигодовані просом літ
і падаллю десятків років.
Тому їх не потурити відтіль
і їм деінде годі приземлитись.

Микола Дудар
2017.06.27 13:25
під настрій впору - мамалиги
і щоб одному, осторонь
і загубитись серед книги
яку пишу з дитинства, о!
а ще щоб тиші, тихше думки
що хилить нас до самоти…
щоб вітерець обвіяв губи
коли мене торкнешся ти…

Микола Дудар
2017.06.27 10:55
а що там скажеш про вужів?
снують собі як в себе вдома
сюди - туди, спочатку в хлів
а після знову під солому…

ну, не стріляти ж в горобців
за їх несамовитий галас?
шпаки (дослівно… ) молодці

Ірина Вовк
2017.06.27 10:10
Переможене серце, відкинь забороло
на дзвоновім побоїщі чорних відречень –
темна віхола болю стіка з порожнечі,
розсипає червоні пелюстки додолу.
Хай задзвонять у дзвони печально, надтужно,
заголосять надривно смертельну утрату –
бо вже друг найдоро

Ірина Вовк
2017.06.27 10:03
На березі розлогої ріки,
у тих краях, де душі бродять звільна,
прибула тінь співає, божевільна,
бо, може, й тут живуть п о л і щ у к и –
на березі розлогої ріки...

У чорних косах сплутані стежки
жіночих доль, високих і трагічних –

Любов Бенедишин
2017.06.27 09:00
Доля: ні страшно, ні стразно.
Жду: то повинність, то повня.
…Мріє моя невиразна.
Туго моя невимовна.

Серцю безпутньо, без-путно.
Лет: у «ніколи» зі «щойно»…
Каро моя не спокутна.

Вячеслав Семенко
2017.06.27 03:00
Тиша знову. Вітер стих.
Буревій пішов за обрій,
помстою природніх сил
покарав.
Дисонансом цей хорал
некерованих мелодій,
здичавілої краси була гра.

Серго Сокольник
2017.06.26 23:03
Римський форум спочине... І їжа на смак
Щось не той... Без упину, мов зграя собак,
Всі щось тявкають... -Досить політики, блін!!!
Хто її розуміє? Бодай би один...
Хто сліпий- той не бачить. Ти бачиш, авжеж?
Доїда, не інакше, корупція вже
Цю країну.

Олександр Сушко
2017.06.26 17:57
На кухні я злякався таргана.
В тарілі він жував мою сосиску.
І психіки порвалася струна -
Боюсь до рук узяти нині миску.

Недавно був дебелим товстуном,
Стриміла повсякчас із рота ложка.
Борща каструлю порав перед сном,

Леся Геник
2017.06.26 16:27
Я маленька-маленька пташка,
я хотіла вгору летіти,
я хотіла просити в Бога,
аби були здорові діти.
Аби зла і кусюча мошка
не з*їдала з дерев майбутнє,
аби кожна душа на світі
світло несла в собі щось путнє.

Василь Кузан
2017.06.26 12:53
Все в мене добре. Мозок прояснів.
Тримає серце межі амплітуди.
На ноги тіло встало після снів.
Любові хвилі колихають груди.
Любов Пікас

Пародія

Ірина Вовк
2017.06.26 10:00
Не плач, не плач – це небо у грозі,
це лихо промине, я заклинаю!
Тримай удар. На шальках терезів
це крок до сходження над прірвою… По краю
урвища, чим небезпечніш йти,
де прірва миготить горнилом чорним –
усе стає єдиним… неповторним,
величним – як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гуцуляк Микола Гуцуляк Микола
2017.06.26

Артем Ємченко
2017.06.19

Роман Сливка
2017.06.14

Еліза Зіртецька
2017.06.10

Ірина Вовк
2017.06.10

Юлия Дубовая
2017.06.08

Полу Профік
2017.06.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кристіан Грей / Вірші / Іронічні поезії

 Безнадія

Она была первой — первой — первой
Кралей в Архангельских кабаках.
Она была стервой — стервой — стервой
С лаком серебрянным на коготках. (Евгений Евтушенко)

І черкали тучі по віях. (Софія Назарчук)

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Софія Назарчук Жмут блискавиць - на згадку



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-11 13:40:32
Переглядів сторінки твору 909
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.820 / 5.5  (5.064 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 5.700 / 5.5  (4.975 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.913
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2017.06.20 09:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Біла Ліна (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-11 16:28:14 ]
Знайома ця "безнадія"... Але і безнадії приходить кінець)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2012-10-11 16:39:04 ]
та звісно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 18:06:42 ]
І чого безнадія-тись?
То ж добре, що є собі... вії :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-21 14:46:30 ]
Та звісно, Ви праві, Тамаро. ) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 17:55:30 ]
Шкода, що рiдко пишете, Кристiане. Хоча... э що перечитувати)
Скорiше бачу "вкрадаэться".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-21 14:45:23 ]
Раніше це відбувалось частіше, а зараз - коли заманеться. )
Дякую, Ларисо, що нагадуєте мені про давні мої речі - перечитую, а заодно і редагую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-22 00:00:44 ]
Ага, справді покращало.
"Люстерко" наголос наче не той, але більше мене напружує несумісність "тріпоче" і "мліє", різні вони, не бачу поряд. Воно можна було б сказати, що спочатку відтріпотіла, а потім стала мліти, але повтори дають можливість подвійно сказати "тріпоче і мліє, тріпоче і мліє" і від того смішно стає. Ви повинні зрозуміти мою думку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-23 19:41:59 ]
ага, дякую, підправив
серце тріпоче і мліє - чи душа - буває таке?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-23 19:59:20 ]
Ні, я про те, що не уявляю тріпотання безнадії. Безнадія настільки в'яла і безвільна... "вповзає" - так, "мліє"- ну хай, але не "тріпоче".
Але, Грею, це я надто вже прискіпуюсь, вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-23 23:29:37 ]
тріпоче, як нічний метелик - і мліє, як тургенєвська баришня ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-22 00:03:17 ]
Хоча... дивлячись у якому смислі вжито "мліє".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-23 23:30:09 ]
а Ви в якому сенсі бачите це слово? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-24 12:29:36 ]
Та в тому й справа, що якщо "трiпоче", то можна подумати, що "МЛІТИ, млію, млієш, недок. - 2. Знемагати від болю, глибоких переживань.", але чи ж безнадiя спроможна на це...
А якщо "МЛІТИ, млію, млієш, недок. - Бути в стані млості (у 1 знач.)", то й справдi асоцiюэться з тургенiвською баришнею, ну i нащо такому вiршу цей запашок в одному рядочку?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-24 12:32:30 ]
хоча... якщо два останнi рядки сприйняти, як стьоб, то все змiнюэться, i "трiпоче i млiэ" тодi даэ вхiд у тонке знущання)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-24 12:34:21 ]
ага, вмили)) аж тепер прочитала. що це iронiчна поезiя, а увечерi входила в текст, як у серйозний)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-24 13:49:58 ]
про тургенєвську баришню я пожартував


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-24 13:51:08 ]
ні, тонкого знущання тут немає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кристіан Грей (М.К./Л.П.) [ 2017-04-24 13:48:28 ]
"Знемагати від болю, глибоких переживань" - звісно, це може асоціюватися з безнадією.