ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Чайка (1977) /
Проза
Друг? А чи тільки друзі?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Друг? А чи тільки друзі?
Отже,що маю на сьогодні. Перший день зими , за дві хвилини восьма на годиннику, у горнятку запарпюється мелена кава , за пів години маю йти "нести добре і вічне", а нести щось кудись після вчорашнього перевантаження несила.
Але почнемо з головного, а головним( на зараз) бачу одне - порозумітися…
Ти вимагаєш ясності для себе, просиш чітко формулювати думки і послідовно висвічувати події, щоб мати змогу прослідкувати зміни і повязати їх ланцюгом реальності, доказовості.
Що ж..ось реальність, яку бачу я, чи то спроба аналізу отриманих розрізнених фактів і спостережень.
Пригадай, будь ласка, скільки часу ти присвячував розповідям про свої плани, наміри, пошуки, уподобання. Як щиро іллюстрував і перемежовував ці оповідки введенням постатей - митців, друзів, приятелів, оточення. Не думаю, що це просто було бажання виговоритись і поділитись з небайдужою людиною.Я звикла до такого нашого спілкування, можливо навіть потребую його.
Що ж відбувається зараз? Чому формат стосунків так (а чи несподіано?) змінено? Не знаю. І ось декілька спостережень, які не дають змоги зрозуміти , що ж ,з рештою, відбувається.
1.Слова- вчинки…
Людина, яка декларує уважне ставлення до життя,неодноразово робить висновки стосовно свого віку- намірів-реального вільного часу на їх здійснення - іт.ін., останніх зо три тижні чи не щодень витрачає цей час у мережі?
Де ще знайти місцину, яка так вміє поглинати час, яка відкриває стільки моржливостей для пізнання, дотику, відкриття?Яка захоплює і охоплює своєю безмежністю, поглинаючи людину повністю…Чи не становить таке корисне витрачання часу небезпеки? Боюсь, що так.Поки ми перебуваємо Там, життя Тут і Зараз проходить повз.Як і майже будь-яка пристрасть, пристрасть до перебування в мережі не видається чимось загрозливим. Але цікаво, яку цифру складе простий добуток часу від моменту До і Після перебування, помножений на кількість днів хоча б одного тижня? Скільки свого реального життя ми проводимо у не реальному світі?
Чим в цей час зайняті думки, і чи не схоже те життя в мережі на сон? Мені видається дуже схожим.Але, якщо сон - то фізіологічна потреба, то потреба перебування в мережі- гарно прихована пристрасть до…
Так, я добре памятаю про всеохоплюючість стратегії реалізації намірів, але чи не вкралася в неї похибка, похибка гіперболізації відміряного життєвого часу ?
2. Я-інші
Потребуючи конкретики для розуміння оточуючих - не вважає за доцільне сам говорити конкретно про те, що складає зараз його життя?
…Що тут вдієш, це ж час конкретної людини.Але, коли виникає непорозуміння через брак проміжної інформації, чи не втрачаємо ми більше часу на зясовування - а хто ж винен у цих непорозуміннях, як вони взагалі мають місце бути…? Деталі, історія пошуку важлива, якщо ми прагнемо мати відгук на свій запит.Якби мені було проіллюстровано, що пошуки твідового піджака вже велись через місцевих подруг, що була невдала спроба пошиття іт.д., то ти б уникнув моїх пропозицій подібних вже використаним тобою можливостям, як то купівля на місці і пошиття.Можливо замість того, щоб вивчати ваші місцеві цехи і ателье пошиття чоловічого одягу, я б відразу спрямувала вектор пошуку деінде…А ти б був позбавлений повторів пропозицій, що не мали успіху перед тим..
3. Чоловік-жінка
Чи може жінка бути другом? Мабуть так, але цей друг чи не завжди має можливість стати не тільки другом. Чому друзі(приятелі)-чоловіки адекватно реагують на чергового приятеля, а приятелькам давнім і сьогочасним знати про існування собіподібних не варто?? А чи щира людина з собою(з своїми намірами), обмежуючи і розділяючи?
..Хм..приближення іншої жінки - жінка зазвичай відчуває, тому і реагує відповідно до обєкту і своїх намірів що до чоловіка.Переконана, що реакція є завжди, от тільки її наслідки різні.
Мене потрібно "знайомити" з черговими подружками, чи то просто епізодичними жінками…Будь -яка недомовленість - рефлекторно викликає відчуття занепокоєння, я волію знати краще те, що тобі хтось подобається(цікава) і ти маєш наміри що до конкретної особи, чим намагатися зрозуміти, що може повязувати тебе з кимось конкретно. Серйозно, краще знати про чергове(а чи те єдине) захоплення(будь-якого гатунку), а ніж домислювати..
4.Стиль- одягу, чи підсвідоме бажання подобатись?
Є у мене таке спостереження…Чоловіки, які зазвичай спокійно ставляться до свого вбрання, починають вдосконалювати свій гардероб саме з появою нового обєкту - жінки.
..Це є факт.Тут і додати нічого…Мати свій особливий стиль, спілкуючись , чи маючи намір спілкуватись з людиною, яка для себе це питання визначила, -цілком природнє бажання, що і активізує попередні вже складені наміри…
5. Маленька брехня народжує велику недовіру?
..А от як бути з недомовленістю????
Питання складне, особливо коли постійно живеш у павутинні недо….., можливо тому вона, ця недомовленість , яку відчуваєш від близької людини, видається ледве не катастрофічною, оскільки не знаєш що буде далі,а ти-людина, і потребуєш людської певності…Єдиний вихід - нічого від людини не чекати, а просто жити день за днем покладаючись тільки на Господа…
6. Кесарю-кесарево..
…Зазвичай ми спілкуємось з різними людьми на окремі визначені теми, це коло тем і створює коло наших приятелів-друзів.З одними ми говоримо про мистецтво, літературу, інші можуть допомогти в складанні ребусів, ще хтось конкретно має хист до цілових завдань…
Дуже зручний багатошаровий поділ…? Вигідне товаришування? Угода?
А як же бути з тими, кого цінуємо за інше…(кого відчуваємо близькими ), але вони не придатні "для використання" ?
…Іноді хочеться узурпувати всю владу і бути єдиною для когось, тою, яка містить у собі всіх і все, відпускаючи чоловіка лише на його "хлопчачі забавки" , як то робота, добування мамонтів і захист,до речі і тебе..єдиної.. І знати, що у нього в серці лунає пісня "така як ти буває раз на все життя і то із неба" - не менше …Або…або бути, ну раз ти вже колись поспішила, принаймі прекрасною дамою і мати свого вірного лицаря…….
Хм…справді, не так то й легко зрозуміти, а про що ж саме ви, панянко, хотіли тут повідати?
Мабуть, зрештою про те, що нічого ми- людські мурахи, свого не вигадуємо і не маємо…Але і тим, що дається нам чи попускається - ні опікуватись, ні зрозуміти вартість, ані зберегти не можемо..
…Узагальнення ??
Іноді друзям доводиться говорити не дуже приємні на перший погляд речі, але саме Другу ти можеш їх сказати, сподіваючись на те, що до твоїх слів він спробуює прислухатись..
Ти захоплюєшся людьми, жінками, ідеями, планами.Нормальна жива людина, молодий вільний чоловік…Але в момент чергового захоплення, відкриття - ти забуваєш на певний час (можливо я помиляюсь) про те, тих, хто(що) вже є складовою твого життя…" Але і тим, що дається нам чи попускається - ні опікуватись, ні зрозуміти вартість, ані зберегти не можемо."
----------------------
а до того ще і кава вихолола…
2010.
Але почнемо з головного, а головним( на зараз) бачу одне - порозумітися…
Ти вимагаєш ясності для себе, просиш чітко формулювати думки і послідовно висвічувати події, щоб мати змогу прослідкувати зміни і повязати їх ланцюгом реальності, доказовості.
Що ж..ось реальність, яку бачу я, чи то спроба аналізу отриманих розрізнених фактів і спостережень.
Пригадай, будь ласка, скільки часу ти присвячував розповідям про свої плани, наміри, пошуки, уподобання. Як щиро іллюстрував і перемежовував ці оповідки введенням постатей - митців, друзів, приятелів, оточення. Не думаю, що це просто було бажання виговоритись і поділитись з небайдужою людиною.Я звикла до такого нашого спілкування, можливо навіть потребую його.
Що ж відбувається зараз? Чому формат стосунків так (а чи несподіано?) змінено? Не знаю. І ось декілька спостережень, які не дають змоги зрозуміти , що ж ,з рештою, відбувається.
1.Слова- вчинки…
Людина, яка декларує уважне ставлення до життя,неодноразово робить висновки стосовно свого віку- намірів-реального вільного часу на їх здійснення - іт.ін., останніх зо три тижні чи не щодень витрачає цей час у мережі?
Де ще знайти місцину, яка так вміє поглинати час, яка відкриває стільки моржливостей для пізнання, дотику, відкриття?Яка захоплює і охоплює своєю безмежністю, поглинаючи людину повністю…Чи не становить таке корисне витрачання часу небезпеки? Боюсь, що так.Поки ми перебуваємо Там, життя Тут і Зараз проходить повз.Як і майже будь-яка пристрасть, пристрасть до перебування в мережі не видається чимось загрозливим. Але цікаво, яку цифру складе простий добуток часу від моменту До і Після перебування, помножений на кількість днів хоча б одного тижня? Скільки свого реального життя ми проводимо у не реальному світі?
Чим в цей час зайняті думки, і чи не схоже те життя в мережі на сон? Мені видається дуже схожим.Але, якщо сон - то фізіологічна потреба, то потреба перебування в мережі- гарно прихована пристрасть до…
Так, я добре памятаю про всеохоплюючість стратегії реалізації намірів, але чи не вкралася в неї похибка, похибка гіперболізації відміряного життєвого часу ?
2. Я-інші
Потребуючи конкретики для розуміння оточуючих - не вважає за доцільне сам говорити конкретно про те, що складає зараз його життя?
…Що тут вдієш, це ж час конкретної людини.Але, коли виникає непорозуміння через брак проміжної інформації, чи не втрачаємо ми більше часу на зясовування - а хто ж винен у цих непорозуміннях, як вони взагалі мають місце бути…? Деталі, історія пошуку важлива, якщо ми прагнемо мати відгук на свій запит.Якби мені було проіллюстровано, що пошуки твідового піджака вже велись через місцевих подруг, що була невдала спроба пошиття іт.д., то ти б уникнув моїх пропозицій подібних вже використаним тобою можливостям, як то купівля на місці і пошиття.Можливо замість того, щоб вивчати ваші місцеві цехи і ателье пошиття чоловічого одягу, я б відразу спрямувала вектор пошуку деінде…А ти б був позбавлений повторів пропозицій, що не мали успіху перед тим..
3. Чоловік-жінка
Чи може жінка бути другом? Мабуть так, але цей друг чи не завжди має можливість стати не тільки другом. Чому друзі(приятелі)-чоловіки адекватно реагують на чергового приятеля, а приятелькам давнім і сьогочасним знати про існування собіподібних не варто?? А чи щира людина з собою(з своїми намірами), обмежуючи і розділяючи?
..Хм..приближення іншої жінки - жінка зазвичай відчуває, тому і реагує відповідно до обєкту і своїх намірів що до чоловіка.Переконана, що реакція є завжди, от тільки її наслідки різні.
Мене потрібно "знайомити" з черговими подружками, чи то просто епізодичними жінками…Будь -яка недомовленість - рефлекторно викликає відчуття занепокоєння, я волію знати краще те, що тобі хтось подобається(цікава) і ти маєш наміри що до конкретної особи, чим намагатися зрозуміти, що може повязувати тебе з кимось конкретно. Серйозно, краще знати про чергове(а чи те єдине) захоплення(будь-якого гатунку), а ніж домислювати..
4.Стиль- одягу, чи підсвідоме бажання подобатись?
Є у мене таке спостереження…Чоловіки, які зазвичай спокійно ставляться до свого вбрання, починають вдосконалювати свій гардероб саме з появою нового обєкту - жінки.
..Це є факт.Тут і додати нічого…Мати свій особливий стиль, спілкуючись , чи маючи намір спілкуватись з людиною, яка для себе це питання визначила, -цілком природнє бажання, що і активізує попередні вже складені наміри…
5. Маленька брехня народжує велику недовіру?
..А от як бути з недомовленістю????
Питання складне, особливо коли постійно живеш у павутинні недо….., можливо тому вона, ця недомовленість , яку відчуваєш від близької людини, видається ледве не катастрофічною, оскільки не знаєш що буде далі,а ти-людина, і потребуєш людської певності…Єдиний вихід - нічого від людини не чекати, а просто жити день за днем покладаючись тільки на Господа…
6. Кесарю-кесарево..
…Зазвичай ми спілкуємось з різними людьми на окремі визначені теми, це коло тем і створює коло наших приятелів-друзів.З одними ми говоримо про мистецтво, літературу, інші можуть допомогти в складанні ребусів, ще хтось конкретно має хист до цілових завдань…
Дуже зручний багатошаровий поділ…? Вигідне товаришування? Угода?
А як же бути з тими, кого цінуємо за інше…(кого відчуваємо близькими ), але вони не придатні "для використання" ?
…Іноді хочеться узурпувати всю владу і бути єдиною для когось, тою, яка містить у собі всіх і все, відпускаючи чоловіка лише на його "хлопчачі забавки" , як то робота, добування мамонтів і захист,до речі і тебе..єдиної.. І знати, що у нього в серці лунає пісня "така як ти буває раз на все життя і то із неба" - не менше …Або…або бути, ну раз ти вже колись поспішила, принаймі прекрасною дамою і мати свого вірного лицаря…….
Хм…справді, не так то й легко зрозуміти, а про що ж саме ви, панянко, хотіли тут повідати?
Мабуть, зрештою про те, що нічого ми- людські мурахи, свого не вигадуємо і не маємо…Але і тим, що дається нам чи попускається - ні опікуватись, ні зрозуміти вартість, ані зберегти не можемо..
…Узагальнення ??
Іноді друзям доводиться говорити не дуже приємні на перший погляд речі, але саме Другу ти можеш їх сказати, сподіваючись на те, що до твоїх слів він спробуює прислухатись..
Ти захоплюєшся людьми, жінками, ідеями, планами.Нормальна жива людина, молодий вільний чоловік…Але в момент чергового захоплення, відкриття - ти забуваєш на певний час (можливо я помиляюсь) про те, тих, хто(що) вже є складовою твого життя…" Але і тим, що дається нам чи попускається - ні опікуватись, ні зрозуміти вартість, ані зберегти не можемо."
----------------------
а до того ще і кава вихолола…
2010.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію