ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Вітрами ПМ

 "Назвавшись груздем..."

«Яночко, а Ви мені й зазирнути на сторіночку пародії заборонили) Ну що ж - Ваша воля...)»

Леся Геник

Образ твору Один «хоробрий лицар» одягся в «обладунки»,
ударив із-за рогу й сховався за лаштунки.
Кричить: «Усе за жанром, я виглядаю круто,
на недосяжність право у мене має бути!»
Якщо боїшся здачі, не сунься перший, друже,
якщо боїшся бруду, не стрибай у калюжу,
як пишеш епіграми – не закривай сторінку:
так роблять недолицарі і яночки устимко.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-17 14:21:16
Переглядів сторінки твору 10999
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 20:10:30 ]
Шкода, Таню, що після Вашого офіційного закриття розмови ще вставляю декілька своїх слів, та мушу... Хоча б тому, що коли має місце свідоме чи несвідоме викривдження правди - то така річ вже не є припустимою!
Отож, мабуть я таким чином деаргументую деякі аргументи:
по-перше, дискусія справді взяла початок зі сторіночок чудової Поетеси з багаторічним досвідом віршування і багаторазовими видруками у шанованих літературних виданнях, п. Валі Савелюк, якій почали в не надто коректній формі рекомендувати внести зміни до свого твору. На що п.Валя відреагувала по-своєму, а ця реакція в свою чергу сподобалась далеко не всім. Так вже я приходжу до висновку, що й п. Яні Устимко не припало до смаку щось на тих сторіночках, бо у відповідь вона написала дошкульну пародію на Валин вірш. Коби дошкульний - нічого, та певно була перегнута палиця у проведенні неприпустимих порівняльних паралелей ,що мають пряме відношення до приниження Людської Гідності! А це - вже надто... Отож, п. Яна і не витримала, що до пародії не усі підійшли за принципом оспіваного нею "усі-пусі"... У числі останніх була і я, за що вже маю клопоту - ого-го! І це - прикро...
по-друге, щодо мого вірша, котрий так багатьом не прийшовся до смаку, та аж так, що пам"ятається досі, повторю ще раз - написаний він ні для Яни, ні для будь-кого іншого, і не до конкретної події, а ще за місяць часу до цього дисонансу у поетичній світлиці ПМ! Просто опублікувала його , так би мовити, до події) Та, метою не було образити, а закликати шукати у собі висоту, терпимість до іншого! Мабуть, у мене вийшло це не в належній формі, якщо до сих пір має місце ця неприємна дискусія... Отож, якщо образила когось, я щиро перепрошую і, як вже висловлювалася вгорі п.Світлана, каюся в... і зарікаюся що...
по-третє, щодо закриття сторінок. Я сторінок не закривала ні від кого і, думаю, наявність Яниною низької оцінки мого твору власне на моїй сторінці якнайяскравіше свідчить про це! Отож говорити, що я там комусь обмежувала доступ - чистої води наклеп! Справді свою сторіночку для багатьох блокувала п. Валя, то чи не плутає Яна не тільки прізвища людей, а й взагалі деякі події, що мають місце в тому чи іншому місці? Так, що слова п. Яни "першою сторінку від мене закрила пані Геник, перед тим написавши гнівний коментар" є неправдивими і абсолютно безпідставними!
І нарешті, мені шкода, що мушу тут писати все це і ніби то "оправдовуватися" не знаю за що? Та й, дорога Яночко, у Вашій епіграмі ані в одному слові чи то на жаль, чи на щастя не впізнаю себе)))) Єдине, що там має стосунок до мене - це зведене до "загального" моє ім"я!
Таню, перепрошую, за цей вир емоцій і слів, та, як на мене, краще говорити в "лице" аніж за спиною! І перепрошую за пізність реагування - оскільки певний час не могла мати доступу до інтернету...)
Вам особисто дякую за точку зору і відвагу торкати найнедоступніших глибин серця - певно таким чином вимальовується велика мудрість і несхитність власне Ваших поглядів!
Вам буду рада на своїх сторінках і з критикою, і з добрими словами похвали, якщо заслуговуватиму їх...
З повагою і щирим вибаченням за пізнє втручання Л.Г.

1   2   3   Переглянути все