ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
В ОЖИДАНИИ СВЕТЛОГО ЗАВТРА.
Каждый из нас имеет право относиться к своему будущему так, как считает нужным, и в соответствии с этим строить свою жизнь. Конечно, желательно, чтобы при этом не страдали близкие люди, но, увы, у всех получается по-разному. Но, несомненно, мы хотим, чтобы оно было для нас хорошим, лучшим, чем наша жизнь сейчас. Поэтому и относимся к нему с благоговением, что иногда выходит за рамки разумного.
Я хочу проанализировать возможные перегибы в отношении к будущему и поделиться тем, чего не надо делать , если человек не хочет основательно портить жизнь себе и окружающим. Сделаю это я на примере трех случаев.
ПЕРВЫЙ СЛУЧАЙ.
Человек очень аккуратный, пунктуальный и дотошный в мелочах. Каждое событие он тщательно планирует, прописывает на бумаге до подробнейших мелочей. Он прописывает намерения, цели изадачи перед Новым годом, и перед любым значительным событием. Он твердо убежден, что таким способом можно корригировать будущее, главное- правильно прописывать. От этого рописывания часто страдает его семья, потому что в случаях, когда надо действовать, он тратит время на прописывание. А за это время можно десять раз сделать намеченное. А не ждать пока сбудется прописанное.
ВТОРОЙ СЛУЧАЙ.
Наша героиня Новый год встречает только в той одежде, о которой пишут в новомодных журналах, с двенадцатью блюдами на столе и т.д. Катострофически верит всем приметам относительно будущего, очень его боится и старается выполнить то, что рекомендуют глянцевые издания. Придерживается многочисленных ритуалов, связанных с будущим, надеясь, что наконец-то все поменяется, и жизнь изменится!Когда через месяц все остается, как было, она впадает в депрессию ждет следующего Нового года и очередной сказки, чуда...
ТРЕТИЙ СЛУЧАЙ.
Девушка очень боится будущего, жалуется на настоящее и очень хочет, чтобы ее жизнь изменилась к лучшему. Она занимается астрологией, систематически ходит по гадалкам, работает по разным славянским системам заговоров и заклинаний. Придя с приема от гадалки, она мчится к знакомому астрологу, затем к нумерологу, чтобы подтвердить или опровергнуть грядущее. Потом проводит специальный обряд по заговариванию будущего. И напоследок, идет в церковь, "чтобы почиститься". Как такое может выдерживать психика и энергоструктура этой девушки?
ЧТО Я ОБ ЭТОМ ДУМАЮ.
Каждый человек имеет право делать со своими психикой, физическим телом и энергоструктурой то, что хочет. Конечно, желательно, чтобы от этого не страдали близкие люди, но у всех получается по-разному. И с будущим возможно также работать по-разному. Кто-то пытается спрогнозировать будущее путем постановки целей и задач, прописывания на бумаге, заглянуть при помощи магии. У каждого свой путь и свои свои уроки, которые люди для себя извлекают или не извлекают- ВСЕ ХОРОШО В МЕРУ!
Хотя существует и другая точка зрения: не стоит стремиться заглянуть в будущее или корригировать его- что должно произойти, то и произойдет. Наши же попытки что-либо изменить также прописаны в порядке вещей на Земле. Поэтому, самое лучшее, что человек может сделать для себя и своего будущего- это ЖИТЬ и заниматься любимым делом. Искать себя. Взаимодействовать с окружающими. Менять свое будущее, постепенно меняя себя. Как говорят, измени себя- и мир вокруг тебя тоже изменится!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В ОЖИДАНИИ СВЕТЛОГО ЗАВТРА.
Мы не знаем, что будет завтра,
наше дело- быть счастливым сегодня.
Сидней Смит.
Каждый из нас имеет право относиться к своему будущему так, как считает нужным, и в соответствии с этим строить свою жизнь. Конечно, желательно, чтобы при этом не страдали близкие люди, но, увы, у всех получается по-разному. Но, несомненно, мы хотим, чтобы оно было для нас хорошим, лучшим, чем наша жизнь сейчас. Поэтому и относимся к нему с благоговением, что иногда выходит за рамки разумного.
Я хочу проанализировать возможные перегибы в отношении к будущему и поделиться тем, чего не надо делать , если человек не хочет основательно портить жизнь себе и окружающим. Сделаю это я на примере трех случаев.
ПЕРВЫЙ СЛУЧАЙ.
Человек очень аккуратный, пунктуальный и дотошный в мелочах. Каждое событие он тщательно планирует, прописывает на бумаге до подробнейших мелочей. Он прописывает намерения, цели изадачи перед Новым годом, и перед любым значительным событием. Он твердо убежден, что таким способом можно корригировать будущее, главное- правильно прописывать. От этого рописывания часто страдает его семья, потому что в случаях, когда надо действовать, он тратит время на прописывание. А за это время можно десять раз сделать намеченное. А не ждать пока сбудется прописанное.
ВТОРОЙ СЛУЧАЙ.
Наша героиня Новый год встречает только в той одежде, о которой пишут в новомодных журналах, с двенадцатью блюдами на столе и т.д. Катострофически верит всем приметам относительно будущего, очень его боится и старается выполнить то, что рекомендуют глянцевые издания. Придерживается многочисленных ритуалов, связанных с будущим, надеясь, что наконец-то все поменяется, и жизнь изменится!Когда через месяц все остается, как было, она впадает в депрессию ждет следующего Нового года и очередной сказки, чуда...
ТРЕТИЙ СЛУЧАЙ.
Девушка очень боится будущего, жалуется на настоящее и очень хочет, чтобы ее жизнь изменилась к лучшему. Она занимается астрологией, систематически ходит по гадалкам, работает по разным славянским системам заговоров и заклинаний. Придя с приема от гадалки, она мчится к знакомому астрологу, затем к нумерологу, чтобы подтвердить или опровергнуть грядущее. Потом проводит специальный обряд по заговариванию будущего. И напоследок, идет в церковь, "чтобы почиститься". Как такое может выдерживать психика и энергоструктура этой девушки?
ЧТО Я ОБ ЭТОМ ДУМАЮ.
Каждый человек имеет право делать со своими психикой, физическим телом и энергоструктурой то, что хочет. Конечно, желательно, чтобы от этого не страдали близкие люди, но у всех получается по-разному. И с будущим возможно также работать по-разному. Кто-то пытается спрогнозировать будущее путем постановки целей и задач, прописывания на бумаге, заглянуть при помощи магии. У каждого свой путь и свои свои уроки, которые люди для себя извлекают или не извлекают- ВСЕ ХОРОШО В МЕРУ!
Хотя существует и другая точка зрения: не стоит стремиться заглянуть в будущее или корригировать его- что должно произойти, то и произойдет. Наши же попытки что-либо изменить также прописаны в порядке вещей на Земле. Поэтому, самое лучшее, что человек может сделать для себя и своего будущего- это ЖИТЬ и заниматься любимым делом. Искать себя. Взаимодействовать с окружающими. Менять свое будущее, постепенно меняя себя. Как говорят, измени себя- и мир вокруг тебя тоже изменится!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію