ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Диску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / производная души

 спи, родной...(последняя ночь осени)

Благодарна Адель Cтаниславской за создание плейкаста:

http://www.playcast.ru/view/1422756/4575beba3e7f2de7423210f635031d9e6ecf5a12pl

Спи…

Засыпай
этой
осенью -
300 минут на покой.
«Завтра»
нас ждёт
– не допросится
в гости.
Проснёмся зимой
вместе.
Тоска отменяется.
Взглядом коснётся ресниц
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц –
общее,
близкое,
вечное…
Снам, Небо, тайну открой -
как нам в Твоей бесконечности
вместе проснуться?

Родной…


30.11.2010





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-30 22:17:00
Переглядів сторінки твору 3076
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.05 20:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:42:59 ]
Так гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:44:11 ]
Класс!

Разве под такую колыбельную уснёшь?
:о)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 22:50:27 ]
cпасибо вам, мои хорошие!)

а до зимы остался только час...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 23:49:00 ]
За вашими прогнозами, зима має бути багатообіцяючою...

Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:08:33 ]
легких вам Филиповок, Василий
благодарю за оптимизм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 13:41:57 ]
Небо.
Оно не меняется
даже вдали от столиц – это хорошо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:07:22 ]
в глазах, которые смотрят в его высоту, оно отражается одинаково, с той же глубиной :)
спасибо, Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 16:35:06 ]
Красиво і поетично. Хоча, як на мене, у житті немає нічого сталого, а тим паче - неба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 19:09:28 ]
Его постоянство - в непостоянстве :)

спасибо, родной)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 23:20:22 ]
Марта, я очень удивлена Вашему комментарию, адресованному мне и Людмиле на странице Семена! Я НЕ БЛОКИРОВАЛА для Вас страницу отца. Думаю, Людмила тем более. А что касается Вашего удаленного мною комментария, то, как мне кажется, честнее свои претензии к Людмиле высказывать на ее странице, поскольку все это выглядело как выяснение отношений с Людмилой и не касалось стихотворения Низового. И, кстати, Видана вполне может за себя постоять. Она самодостаточна. А наш спор с Семеном... это наше дело. С уважением.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-02 10:11:14 ]
здравствуйте, Леся! спасибо за визит. мне жаль, что нам приходится говорить под стихами на темы, их не касающиеся, но другого выхода, очевидно, нет. дивные вещи творятся, знаете. я вчера несколько раз пробовала зайти на страницу Низового через страницу комментариев от вашего и от Людмилиного комментария, но мне писалась 404 ошибка, которая обычно выдается в случае блокировки страницы. Возможно, у нас есть ангел-хранитель, а может быть, злой бес за нами наблюдает) Сегодня все работает. Мои ответы Людмиле касались непосредственно стих-ния и читательского его восприятия, а никак не выяснения каких-либо отношений. Как бы не была самодостаточна Видана - мне больно видеть, как незаслуженно гнобят открытого искреннего человека, ничего плохого не хотевшего, более того - заметившего то, что трудно не заметить, и уж никак не имевшего цели задеть этим Автора. Никогда не прохожу мимо подобного, нравится это вам или нет. Уж кого-кого, а меня в нечестности упрекать - ну это...) Ваш спор с Семеном - безусловно на вашей совести. У меня просто был такой шок от обнаруженной блокировки, что высказаться было необходимо, и лучшего места, к сожалению, не нашлось) Очень рада, что наш ангел-хранитель сжалился над нами, и вопрос с блокировками таки снят. Умение договариваться - одно из самых замечательных качеств, присущих людям)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 11:52:53 ]
Здравствуйте, Марта! Спасибо, что откликнулись. Мне безумно неприятны эти перепалки... Оставим это в прошлом. Но Марта, как Вы считаете, когда задаются подобные вопросы, в данном случае Виданой, кому они адресованы?! Папе на НЕБО?! Я сама филолог-украиновед, но мне бы и в голову не пришло подходить к произведению поэта с анализом согласования форм в предложении. А где реакция Виданы на тему, на душу поэта, на мелодику, ритмику и т.д.? Неужели этого ничего нет? Это не замечается? Если бы отец был жив, он бы с удовольствием подискутировал. Он всегда легко и просто общался то ли с молодыми и начинающими поэтами, то ли с уже имеющими имя в литературе. С его легкой руки более трех десятков учеников (они считают папу своим наставником) нашли свое место в поэтическом мире. И он очень любил помогать творческим людям, чтобы их книги увидели свет. И многие по его рекомендации стали членами Союза писателей Украины. Его душа была открыта для всех. И, конечно, он любил молодых поэтесс... Но как теперь можно получить ответы на свои вопросы, адресованные Низовому, Чернявскому, Романенко, Титову, Чубаю, Кузнецову, Винграновскому, Франко? Если филологу захотеть... Но этих людей нет с нами, а есть их наследие. И спорное папино стихотворение уже является частью украинской литературы. Видимо, поэтому Людмила так отреагировала... Она очень ценила и любила моего отца и считает его своим наставником. Если бы он был жив... можно с ним спорить, даже придираться... он ценил живую дискуссию... Но сейчас... Кто ответит Видане?! Папа?! А Семен... Марта, поверьте, он переступил ту тонкую грань... Извините за долгие размышления. Думаю, наше с Вами общение будет человечным и обоюдным. Еще раз спасибо за понимание. С уважением.