ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Надія
Усе примарне у житті… Все тільки тлінь…
Немає певності у тім, що ясне, зриме:
стоїть собі стіна. І -надцять поколінь
упевнені – граніт! А там насправді - глина…

Бува і між людьми: півслова – й раптом шок…
І падають стовпи, - здавалося, надійні…
Єдиний друг тоді – маленький павучок,
що прилетів колись на ниточці вирійній…




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-06 04:14:33
Переглядів сторінки твору 14836
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.777 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 16:47:20 ]
Кому можна поставити. А подала так, як було у джерелі (Ксенофонт Сосенко "Різдво-Коляда і Щедрий вечір", Київ, український письменник,1994.- С.67).
Кожен мислить у міру своєї...вихованості.
За Вашою логікою укр.нар.казка "Котик і Півник" - цілком нетрадиційно орієнтована, заклик "Будьмо, гей!" - теж.
Але мені Вас чомусь не шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 16:53:34 ]
Безсумнівно, у "Будьмо, гей!" ми бачимо вигук.
А де вигук у тому рядку, що ввійшов у вашу крилатість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 17:59:37 ]
Для "особливо обдарованих":
зверніть увагу на пункт 5, у поданій нижче цитаті.
ГЕЙ, виг.
1. Спонукальне слово, яким підганяють волів, корів або коней. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Нива довга, в стернях поле... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 62); — А ореш бувало — у дві ж пари завжди, вже не боїшся, що пристануть: «гей та гей» (Андрій Головко, II, 1957, 50).

2. Уживається як оклик при звертанні. — Гей, музо, панночко цнотлива, Ходи до мене погостить! (Іван Котляревський, I, 1952, 233); — Гей! ти! — гукнув голова. — Відчини! Чув? Чіпко! (Панас Мирний, II, 1954, 187і); Спершу їхали тихо, але от не стерпів Давид — гукнув Нкимові: гей, гей, а нехай лиш торкають! (Андрій Головко, II, 1957, 186).

3. Уживається як заклик, заохочення до дії. — Гей, хто зо мною вийде битись, Покуштувати стусанів? (Іван Котляревський, I, 1952, 93); Гей до мене! Є у мене І варене й печене (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 287); — Гей, більше лісу Батьківщині! — Лунає клич по Верховині. — Бо для радянських це будов! (Максим Рильський, Сад... 1955, 83).

4. Виражає піднесення, захоплення чим-небудь. Гей, степи-поля, розкіш моя!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 181); — Гей, шаленая пісне! І в кого вдалась ти така непокірна? (Леся Українка, I, 1951, 193); Гей, свободо ж моя, ти рум'яна та руса! Довгождане щастя українця й білоруса (Павло Тичина, II, 1957, 14).

5. Пісенний вигук. Гей, коню, гей, не одставай! Гей, коню, коню, поспішай! (Метлинський і Костомаров, Ти., 1906, 369); Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! (Павло Тичина, I, 1957, 167); За горою, гей, за кам'яною Нас Ватутін кликав серед бою (Андрій Малишко, Чотири літа, 1946, 73).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 46.

під своїм крилатим я дала підпис (давня гуцульська колядка). Звідси випливає, що тут "гей"- пісенний діалектний вигук. Все. Крапка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 21:14:15 ]
На своїй сторінці Ви,Сергію, можете жонглювати коментарями як хочете. Повидаляли майже всі мої коментарі. То видаліть всі. І розмовляйте сам з собою. Не маю звички чіплятися до кого б то не було. А тим більше до осіб чоловічої статі, які вживають стосовно колег-жінок слова з коренем "дур-". Заблоковуйте мене. Будь-ласка. І на мої сторінки прошу більше не заходити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 16:58:33 ]
Мені теж, Галино, ген, а не гей симпатичніше. Даруйте, ступила на поріг...Ваш.
Мені двічі довелося замінити в текстах слово ПАХ. Не хочуть розуміти, що це аромат.) Переписала рядки. Задля гармонії. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 19:23:21 ]
Приємно бачити Вас, пані Світлано Майє, на своїй сторінці.
У своїх віршах кожен сам собі господар. А щодо давньої гуцульської колядки, фрагмент з якої я взяла у своє "крилате", то я не маю таких повноважень, щоб щось там міняти. Сказав народ "гей",- то буде "гей". Але раз виникли такі "жахливі", як каже п.Сергій, аналогії, то просто дам підпис, щоб було зрозуміло, що це народні слова, а не мої.
Було б з чого робити проблему.
Дякую за візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-08 15:32:58 ]
Прочитала коментарі і не змогла не втрутитися)
вирій, він різним буває, і тут я цілком погоджуюся із Галиною і не розумію, як цього може не розуміти Сергій. І, справді, дуже шкода...
Відносно "гей", то ніякий це не вигук (діалект.), а в даному випадку значить "отам" у кімнаті, тому вжитий доречно, а вже що кому тепер увижається, так про те колись і не здогадувалися:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 15:49:40 ]
Пані Ксеніє, дякую, що завітали!
І дякую за розуміння і фахову підтримку.:))
Чесно, я не сподівалася, що мій невеличкий вірш збере таку кількість коментарів. А тим більше,що моє "крилате" викличе у когось якісь нездорові асоціації. Але на те вони й Майстерні, щоб той, хто фаховіше обізнаний навчав нефахівців.
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-08 16:03:17 ]
можна просто Ксеніє, без(пані):)
а павучок на ниточці вирійній - це надзвичайно_гарно!!!)))
дякую за вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 23:13:28 ]
Дякую,Ксеніє, за оцінку мого павучка.
До речі п.Сергій повидаляв майже всі мої і ваш коментар на своїй сторінці. І заборонив мені доступ на його сторінку.Його класики - то його великий секрет. Я його заблокувала. Не приємно, коли тобі хуліганять. Тішуся, що приємних і порядних колег на ПМ - значно більше.
Вибачайте за ці мої наративи. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 23:30:01 ]
ГАЛЮ!!! БРАВО!!! Бідненький :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 02:59:02 ]
Дійсно, такого хіба що пожаліти. Але я не буду :))





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 20:40:26 ]
Дуже лірична і глибока мініатюра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-16 08:35:18 ]
Дякую, Уляно, що зацікавились моєю творчістю :)
І за коментар - спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Ен (М.К./Л.П.) [ 2013-12-13 15:59:10 ]
Сподобалася Ваша ця поезія, цікаво, що від форми до змісту і за образами, і за глибинністю суті, правда з глибинністю воно як, там ніби дві суті, тонкі й тонко переплетені. А, ще рядок вподобала оцей:
Немає певності у тім, що ясне, зриме...
Спочатку прочитала так, що зриме - воно не ясне, тоді що ясне - воно не зриме, а тоді подивилася, що не такі там знаки, і ще й так прочитала, як з комою: не певен, що ясне, що зриме. Короч, як поставити знаки, так і буде, я такі моменти люблю, коли суть все одно сильна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-13 21:53:13 ]
Приємно, що заглянули, Ксеню.) Кожен читач прочитує щось своє - я теж таке люблю:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-12-13 21:57:16 ]
гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-13 22:03:28 ]
Приємна несподіванка - Ваш коментар на цю давненьку публікацію. ;)
Дякую, Яно!


1   2   3   Переглянути все